![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Основні проблеми генології, наратології, ейдології, номенології.
1. Явище жанрової дифузії. Семантичне наповнення терміна «жанр» у сучасному літературознавстві. Рід – жанр – вид – різновид. Чотири сфери жанру (Н. Копистянська): теоретична, історична, стильова, індивідуально-авторська. 2. Лірика як літературний рід. Автобіографічна та рольова лірика. Типологізація лірики за С. Скварчинською та Г.Маркевичем. Ліричні жанри зі строфічними ознаками. 3. Епічні жанри сучасної літератури. Роман та його різновиди. Роман і повість. Оповідання та новела.Специфіка літератури факту. Автор – персонаж – наратор – у (авто)біографічній літературі. 4. Загальна характеристика драматичних жанрів. Конфлікт у драматургії та його вплив на жанровий характер твору. 5. Родові і жанрові гібриди. Ліро-епос (балада, дума, билина, байка, буколіка, співомовка, поема, роман у віршах). Драматична поема, лірична драма, епічний театр. Література та історія (історична проза). Література та філософія (філософська проза). 6. Форми викладу в художньому творі. Розповідь від третьої особи. Розповідь від 1-ої особи. Уснооповідна манера викладу. Літературно-писемний характер я-нарації. Поняття нарататора. Розповідач – оповідач – наратор. Позиції нараторів: звітно-інформаційна, інтерпретаційно-оцінна, дигресійна, голосна і тиха. 7. Критика «особової» типологізації нараторів (Р. Барт, Ж. Женетт). Поняття фокалізації. Зовнішня, внутрішня, нульова фокалізації. Автодієгетична, гомодієгетична та гетеродієгетична нарації. Міметичні форми викладу: діалог і монолог. Типи монологів. Внутрішній монолог і потік свідомості. Проблема взаємин наратора та автора. 8. Заголовок і заголовковий комплекс. Типи заголовків. 9. Специфіка художнього образу. Функція речі в художньому творі. Художня деталь. Поняття мотиву художнього твору. Сюжет і фабула. Композиційні елементи сюжету. Прийоми побудови сюжету. Типи сюжетів (хронікальні і концентричні). Поняття монтажу. Позафабульні чинники композиції: ліричний відступ, вставний епізод, обрамлення, хронотоп, опис, пейзаж, інтер’єр, портрет. Характери і персонажі. Групування характерів.
Рекомендована література 1. Барт Р. Введение в структурный анализ повествовательных текстов // Зарубежная эстетика и теория литературы ХІХ-ХХ вв. Трактаты, статьи, эссе / сост., общ. ред. Г.К. Косикова. – М.: Изд-во Московс. ун-та, 1987. – С.387-422. 2. Білітюк Л. Жанр і зміст художнього твору як проблема. – Луцьк, 1998. 3. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001. 4. Женетт Ж. Повествовательный дискурс // Женетт Ж. Фигуры: В 2 т. – М.: Изд-во им. Сабашниковых, 1998. – Т.2. – С.59-280. 5. Копистянська Н.Х. Жанр, жанрова система у просторі літературознавства. – Львів, 2005. 6. Копистянська Н. Час і простір у мистецтві слова: Монографія / Нонна Копистянська. – Львів: Паїс, 2012. 7. Корвін-Пйотровська Д. Проблеми поетики прозового опису / Дорота Корвін-Пйотровська. – Львів: Літопис, 2007. 8. Легкий М. Форми художнього викладу в малій прозі Івана Франка. – Львів: Львівське відділення Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України, 1999. – 160с. 9. Маркевич Г. Основные проблемы науки о литературе. – М., 1980. 10. Ткаченко А. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. – К., 2003. 11. Уэллек Р., Уоррен О. Теория литературы. – М., 1978. 12. Хализев В. Теория литературы. – М., 2000. 13. Чернец Л.В. Литературные жанры. – М., 1982. 14. Шмид В. Нарратология. – М.: Языки славянской культуры, 2003. – 312 с. 15. Левитан Л.С., Цилевич Л.М. Сюжет в художественной системе литературного произведения. – Рига, 1990. 16. Успенский Б.А. Поэтика композиции. Структура художественного текста и типология композиционной формы. – М., 1970.
|