Характеристика дієтичного дитячого меню

Існують лікувальні дієти, які застосовують для харчування дітей різного віку (додаток Г). Дієтичне харчування призначається дітям, які часто і тривало хворіють, мають хронічні захворювання (в період загострення хвороби), дітям з надлишковою масою тіла й ожирінням. Дієтичне харчування передбачає зміну технології приготування страв (готуються тушковані, варені, протерті страви) [2].

Найчастіше дітям при різних захворюваннях призначаються такі лікувальні дієти:

- №1- дієта з нормальним вмістом основних нутрієнтів; кухонна сіль на нижній межі вікової норми. Обмеження стимуляторів шлункової секреції. Режим харчування: 5 разів на добу в теплому вигляді.

- №5 - багата на поліненасичені жирні кислоти, метіонін, лецитин, холін, пектинові речовини; вилучені продукти, які стимулюють секрецію шлунка, підшлункової залози, збільшена кількість рідини. У хворих на пієлонефрит вилучають гострі, солоні страви, копченості. Режим харчування: 5 разів на добу в теплому вигляді.

- №7 - помірне обмеження білків, жири і вуглеводи у межах фізіологічної норми. У хворих на гіперліпідемію збільшують кількість рослинної олії. Режим харчування: 5 разів на добу в теплому вигляді.

- №10 - дієта з обмеженням жиру і підвищеним вмістом поліненасичених жирних кислот. Зниження кількості вільної рідини, кухонної солі. Збільшений вміст солей калію, магнію, ліпотропних речовин. Режим харчування: 5 разів на добу рівномірними порціями у теплому вигляді [1].

Спеціальні дієтичні продукти лікувального харчування. Спеціалізовані продукти включаються у меню для хворих дітей з порушенням обміну речовин, вродженою недостатністю ферментативних систем. До них належать:

1) кисломолочні продукти - нормалізація кишкової мікрофлори та процесів травлення;

2) сухі біологічно активні добавки (БАД) - нормалізація кишкової мікрофлори, нормалізують основні функції шлунка, впливають на імунний захист;

3) низьколактозні молочні продукти (алактазія або гіполактазія, галактоземія);

4) низькобілкові та безбілкові продукти (фенілкетонурія, гістидинемія, гомоцистинурія, хронічна ниркова недостатность).

З метою нормалізації функціонального стану мікробіоценозу організму, особливо у тих дітей, у яких були захворювання або порушення функції шлунково-кишкового тракту (гастрити, дискінезії жовчовивідних шляхів, холецистити, панкреатити, ентероколіти тощо), необхідно включати у раціони кисломолочні напої (кефір, нарине, ряжанку, йогурти тощо). Для профілактики виникнення різних захворювань рекомендується використовувати у навчальних та оздоровчих закладах вітамінізовані продукти [7].

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

В ході написання роботи була досягнута головна мета дослідження, а саме детально досліджено основи раціонального харчування дітей різного віку, особливості технології продукції в дитячому харчуванні, вимоги до сировини та готової продукції. В результаті ознайомлення з темою були вирішені всі поставлені завдання.

Дослідження літератури показало, що вцілому харчування дітей на даному етапі не є раціональним. Встановлено ряд проблем у питанні організації правильного харчування дітей різного віку, а саме:

- на 10-30% знижено надходження тваринного білка, а також жирів, у тому числі порушено співвідношення жирів тваринного і рослинного походження;

- кількість вуглеводів, що надходять до організму перевищує рекомендовані норми, причому спостерігається розбалансованість їх структури за групами (в основному вони представлені легкозасвоюваними вуглеводами);

- низьке споживання дітьми мінеральних елементів (особливо кальцію, фосфору і заліза, а також порушено співвідношення Ca: P і Са: Мg);

- надходження аскорбінової кислоти становить 35-70% від фізіологічно-адекватних норм. Це обумовлено низьким споживанням продуктів, багатих вітаміном С, а також повною відсутністю вітамінізації перших і третіх страв.

У зв’язку з цим, для вирішення наявних проблем необхідний комплекс заходів, спрямованих на поліпшення ситуації.

До першочергових заходів слід віднести:

1) постійний моніторинг за станом харчування;

2) вивчення можливості використання всіх видів сировини (у тому числі нетрадиційних) для створення недорогих продуктів харчування, що володіють підвищеною харчовою і біологічною цінністю;

3) повсюдне впровадження програм профілактичної вітамінізації і мінералізації;

4) розробку асортименту та технології нових видів напівфабрикатів з урахуванням вимог до продуктів дитячого харчування;

5) розробку та впровадження законодавчої та нормативної бази, необхідної для реалізації намічених напрямків.

Забезпечення дітей високоякісними, біологічно повноцінними продуктами харчування - одна з основних умов їх нормального росту, фізичного і психофізіологічного розвитку, високої опірності до різних захворювань і шкідливим факторам навколишнього середовища.