Економічні системи

Економічна система – сукупність взаємозалежних економічних елементів, що утворюють економічну структуру суспільства.

Економічна система – це спосіб, завдяки якому суспільство розподіляє наявні в його розпорядженні ресурси для задоволення потреб населення.

Існує кілька підходів до класифікації економічних систем: технократичний, соціально-економічний, організаційно-економічний і еколого-економічний.

Технократичний підхід як критерій класифікації висуває рівень розвитку речовинного фактора, тобто предметів праці, техніки, технологій, енергетики, інформатики. Відповідно в розвитку економічних систем виділяють кілька етапів, зв'язаних з рівнем техніки:

• інструменталізація (використання найпростіших інструментів у виробництві благ);

• механізація (виникнення і розвиток великого машинного виробництва);

• автоматизація (поява керуючого пристрою в системі машин);

• етап створення штучного інтелекту.

Соціально-економічний підхід висуває як класифікаційний критерій рівень розвитку виробничих відносин. Відповідно розвиток економічних систем описується зміною суспільно-економічних систем. Формаційний підхід виділяє наступні економічні системи:

• первіснообщинну;

• рабовласницьку;

• феодальну;

• капіталістичну;

• соціалістичну.

Еколого-економічний підхід вибирає критерієм класифікації економічних систем зміст впливу людини на природу в процесі виробництва. Відповідно в розвитку суспільства виділяють три етапи:

• перший етап зв'язаний із простим використанням продуктів природи і великою залежністю людини від її;

• другий етап характеризується широкими можливостями впливу людини на природу, що здобувають характер хижацького винищування природних ресурсів і призводять до екологічної катастрофи;

• третій етап відображає гармонію людини і природи на основі високорозвиненої техніки і технології, що дозволяє відтворювати природні ресурси і раціонально їх використовувати.

Організаційно-економічний підхід характеризує моделі організації господарства в залежності від способу рішення трьох основних економічних проблем: що, як і для кого робити. Відповідно виділяють три основних моделі економіки:

• командна;

• ринкова;

• змішана.

При командній економіці концентрація ресурсів, визначення асортименту, обсягу випуску продукції і розподіл її серед індивідів визначаються централізовано державними органами за допомогою наказів суб'єктам, що хазяюють.

Ринкова економіка характеризується взаємозв'язком виробників і споживачів за допомогою саморегулюючого ринкового механізму, за яким рішення щодо цін і розподілу приймає сам ринок. Що робити вирішує споживач. Умови виробництва визначаються ціновою конкуренцією між різними виробниками, що веде до зменшення витрат і підвищенню ефективності виробництва. Розподіл зробленої продукції відбувається відповідно до доходів населення, що визначаються на ринках ресурсів і відображаються в рівні заробітної плати, прибутку й інших доходів.

Змішана економіка характеризується одночасним функціонуванням ринкового механізму і державного регулювання. Ринковий механізм визначає ціни і виробництво в багатьох сферах, у той час, коли держава впливає на ринок за допомогою оподатковування і регулювання економіки капіталовкладеннями. Підкреслимо, що сучасна економіка являє собою змішану модель.