Методи пізнання соціально-економічних процесів

Якщо предмет науки розкриває, «що» пізнається, то метод – «як» пізнається. Метод повинний відповідати особливостям предмета відповідної науки.

Метод економічної теорії – це сукупність способів пізнання економічних відносин і створення системи категорій і законів.

Економічні явища не можна зважити на вагах, покласти під мікроскоп, освітити рентгенівським променем, вони не протікають у «чистому» виді. Тому як основний засіб їхнього пізнання застосовують абстракцію, тобто відволікання від усього того, що не відповідає природі досліджуваного явища.

Процес вивчення предмета в нашій науці за своєю логікою такий, як і в інших науках:

1) вихідною базою пізнання економічної реальності є факти, що виступають у виді даних статистики, інформації про події, поводження людей і ін.; тому на першому етапі необхідно зібрати факти про досліджуване явище;

2) вивчення значного масиву факторів дозволяє виявити їхні внутрішні зв'язки, залежності і створити теорію - цілісне, системне знання про предмет науки, виражене системою категорій, принципів і законів. Категорія – це логічне відображення у свідомості реально існуючих економічних відносин.

Побудова теоретичних конструкцій здійснюється за допомогою наступних приватних методів:

• індукція – виведення теоретичних положень і принципів з фактів, рух думки від частинного до загального;

• дедукція – рух пізнання від теорії до фактів, від загального до частинного (щоб не «потонути» у море фактів, використовують гіпотези – науково обґрунтовані припущення про природу, структуру чи закономірності розвитку явищ і процесів, – які проходять перевірку на відповідність реальності);

• аналіз – метод, що укладається в поділі цілого на частини і дослідження кожної частини окремо;

• синтез – метод, що укладається в з'єднанні частин у ціле;

• порівняння – метод, що визначає подібність і розходження явищ і процесів;

• аналогія – метод, заснований на переносі властивостей з відомого об'єкта на невідомий:

• антиномія – протиріччя, у якому теза й антитезис мають рівну силу;

• доказ – метод перебування переконливих основ;

• математична логіка – наука, що застосовує математичні методи і досліджує мислення за допомогою числень (формалізованих мов).

Абстрактні узагальнення економічних факторів, засновані на застосуванні математики, знаходять втілення в моделях – абстрактних теоретичних конструкціях, логічна структура яких визначається як властивостями об'єкта, так і метами, характером дослідження. Незважаючи на те, що всяка модель є спрощена картина дійсності, вона дозволяє представити можливі варіанти змін в економічних відносинах під час можливих змін умов їхнього функціонування. Будь-яке економічне дослідження завжди спирається на діалектичну логіку – науку про найбільш загальні закони процесу пізнання.

Питання до теми

1.Чому політична економія є суспільною наукою?

2. На якому етапі розвитку суспільства економічне знання стає наукою?

3. Які існують спільні риси і відмінності економічних законів і законів природи? Чи достатньо пізнати економічні закони для успішного їх використання в господарській діяльності? Чи може економічний суб’єкт взагалі не зважати на вимоги економічних законів?

4.Чому головним інструментом пізнання є «абстрактне мислення»?

5. Яку роль відіграє політекономія у формуванні економічної політики?

Тема 2. Економічні потреби та інтереси. Суспільне виробництво, його структура та фактори.

Основні питання теми

1. Потреби та економічні інтереси суспільства. Закон зростання потреб.

2. Суть суспільного виробництва і його структура.

3. Економічні ресурси та фактори суспільного виробництва.

4. Обмеженість ресурсів і проблема економічного вибору. Крива виробничих можливостей.