Обмеженість ресурсів і проблема економічного вибору. Крива виробничих можливостей

Рідкість або обмеженість ресурсів полягає у нестачі виробничих ресурсів для одночасного виробництва різноманітних економічних благ в кількості, достатній для задоволення всіх потреб усіх членів суспільства.

Це породжує конкуренцію між товаровиробниками щодо придбання й використання виробничих ресурсів і зумовлює необхідність вибору їх оптимального застосування. Кожний окремий товаровиробник, а отже і суспільство в цілому має постійно визначатися з питаннями: 1) що і скільки виробляти, тобто які саме економічні блага – товари і послуги треба випускати і в якій кількості; 2) як виробляти, тобто які ресурси і технології доцільно застосувати у виробництві кожного блага; 3) для кого вироблюються певні блага, тобто хто їх буде споживати.

Економічний вибір — це вибір найкращого серед альтернативних варіантів використання обмежених ресурсів, який дозволяє досягти максимального задоволення суспільних потреб за мінімальних витрат. Мета економічного вибору – отримати максимальну кількість товарів і послуг за рахунок найефективнішого використання обмежених ресурсів.

Для ілюстрації розв’язання проблеми економічного вибору використовують криву виробничих можливостей – спрощену графічну модель економічного вибору, яка будується за припущеннями, що наявні ресурси обмежені і повністю використовуються на випуск тільки двох товарів, а виробничі технології не змінюються (Рис. 1).

Рис. 1. Крива виробничих можливостей

Крива виробничих можливостей показує всі можливі комбінації одночасного максимального обсягу виробництва двох благ.

Кожна точка на кривій виробничих можливостей показує певний максимальний обсяг випуску двох товарів, що відповідає повному використанню наявних ресурсів і забезпечує максимальне задоволення потреб людей, що свідчить про ефективне використання наявних обмежених ресурсів.

За незмінного обсягу ресурсів та сталих технологій збільшення обсягу випуску одного товару можливе тільки за рахунок скорочення випуску іншого товару. Кількість одного продукту, від якої треба відмовитися для випуску додаткової одиниці іншого товару називають альтернативними витратами виробництва даного блага.

Альтернативні витрати виробництва визначають цінність найкращого варіанту від якого відмовляються в процесі економічного вибору. Це єдиний вид витрат, що визначається не вартістю витрачених ресурсів, а кількістю одиниць іншого продукту, якою жертвують заради збільшення випуску даного продукту на одну одиницю..

В економіці діє закон зростаючих альтернативних витрат, згідно з яким кількість одиниць одного продукту, якою жертвують для випуску додаткової одиниці іншого продукту зростає в міру збільшення обсягу випуску цього продукту. Закон зростаючих альтернативних витрат зумовлює вигнуту (опуклу) форму кривої виробничих можливостей.

Всі точки, що розташовані праворуч від кривої виробничих можливостей, показують комбінації обсягів випуску двох товарів, на виробництво яких не вистачає наявних ресурсів. Всі точки, що розташовані ліворуч від кривої виробничих можливостей відповідають таким комбінаціям обсягів випуску двох товарів, за яких наявні ресурси використовують неефективно.

Суспільство може вийти на нову (вищу) криву виробничих можливостей за рахунок технічних й економічних нововведень та підвищення за рахунок цього ефективності використання наявних ресурсів (наприклад, зростання продуктивності праці) або ж за рахунок залучення у виробництво додаткових ресурсів – відкриття нових родовищ корисних копалин, залучення у виробництво раніш не працюючих людей, будівництва нових підприємств тощо.

Якщо у виробництво залучаються додаткові ресурси або ж нова техніка і технології впроваджуватимуться одночасно і рівномірно у виробництво обох товарів, крива виробничих можливостей рівномірно зміститься праворуч і буде паралельною попередній кривій. Якщо ж нововведення впроваджуватимуться тільки у виробництві одного товару – зміниться кут нахилу кривої виробничих можливостей за рахунок переміщення точки її дотику до однієї з осей, на якій відкладається обсяг випуску цього товару, внаслідок того, що максимально можливий обсяг його випуску зростає за рахунок нововведень.

Питання до теми

1. Розкрийте взаємозв’язок між економічними потребами і економічними інтересами. Яку роль відіграють економічні інтереси в суспільно-економічному прогресі?

2.В чому проявляється неминучість суперечності економічних інтересів? Як суспільство використовує цю суперечність і забезпечує збалансування (узгодження) системи економічних інтересів?

3. Яке практичне значення кривої виробничих можливостей?

4. Як ви розумієте поняття «економічна ефективність»?

5. Які ресурси ви вважаєте головними для економічного зростання України в найближчій і віддаленій перспективі?

Тема 3. Економічна система суспільства. Власність як основа економічної системи

Основні питання теми

1. Економічна система, її суть, ознаки і основні структурні елементи.

2. Типи економічних систем.

3. Власність: поняття, сутність та місце в економічній системі.

4. Типи, форми і види власності та особливості їх реалізації.

5. Акціонерна власність: сутність, особливості реалізації та місце в сучасних економічних системах.