Економічні ресурси та фактори виробництва.

Економічні ресурси – це сукупність будь-яких благ та людських здібностей, які потенційно можуть бути використані в процесі суспільного виробництва. Ресурси, що вже включені у суспільний процес виробництва набувають економічної форми факторів виробництва.

Сучасна „Економікс”класифікує економічні ресурси за ознаками їх власників та особливостей економічної форми отримуваних ними доходів від використання відповідних ресурсів. Прихильники такого підходу здебільшого відокремлюють такі види виробничих ресурсів:

Земля як виробничий ресурс розглядається передовсім як просторово-географічний чинник і загальна умова будь-якого виробництва, яке неодмінно передбачає використання певних природних ресурсів. У широкому розумінні земля як виробничий ресурс включає в себе всі природні ресурси, використовувані у суспільному виробництві – земельні ділянки, що є особливим об’єктом господарювання у сільському господарстві, будівництві та інших галузях виробництва, лісові та водні ресурси, родовища корисних копалин тощо. На відміну від усіх інших ресурсів земля є довічним, обмеженим, непереміщуваним та не відтворюваним ресурсом. Як об’єкт власності земля приносить своєму власникові особливий доход – земельну ренту.

Капітал як виробничий ресурс – це будь-які матеріальні та фінансово-грошові ресурси, створені попередньою працею й використовувані в суспільному виробництві. Власник капіталу отримує доход від його функціонального використання, який має економічну форму процента на використовуваний капітал.

Праця як виробничий ресурс – це та частина економічно активного (працездатного) населення, яка безпосередньо зайнята у суспільному виробництві. Особливою формою доходу від функціонального використання праці є заробітна плата.

Підприємницькі здібності як особливий виробничий ресурс – це реалізація здібностей і спроможностей людини організувати виробничий процес і забезпечити ефективне використання всіх інших ресурсів з метою створення певних економічних благ – товарів або послуг. Реалізація підприємницьких здібностей приносить доход який має економічну форму прибутку.

Інформація є специфічним виробничим ресурсом, який можна визначити як упорядковану систему відомостей та знань, застосування яких у виробничих процесах забезпечує зростання окремих видів отримуваних доходів і сукупного доходу суб’єкта господарювання внаслідок зниження ризику та підвищення ефективності використання як окремих видів ресурсів, так і суспільного виробництва в цілому.

Політична економія віддає перевагу факторному аналізу ресурсів, в основі якого лежить їх функціональне призначення і роль в суспільному виробництві. З огляду на те, що будь-який процес виробництва передовсім є процесом людської праці, найважливішими складовими або основними елементами процесу виробництва є праця, предмети праці та засоби праці. Саме визначення цих складових підкреслює провідну роль праці у суспільному виробництві.

Праця – процес взаємодії людини з природою, який є свідомою і доцільною діяльністю людини, спрямованою на перетворення речовини природи з метою пристосування її для задоволення певних потреб окремої людини або суспільства в цілому. Здатність людини до праці фіксується поняттям робоча сила.

Робоча сила – це сукупність фізичних, духовних та інтелектуальних здібностей і підготовки людини до праці. Отже праця є функцією робочої сили. Робоча сила не може бути відділена від свого носія – робітника, який є особистим фактором будь-якого суспільного виробництва.

Предмети праці — все те, на що спрямована праця людини і що перетворюється нею в процесі виробництва і складає матеріальну основу майбутнього продукту. Предмети праці поділяються на дві групи: 1) дані природою і 2) сирі матеріали або сировина, до складу якої включають ті предмети праці, що вже зазнали певної обробки і є продуктами попередньої праці.

Засоби праці – це комплекс речей, якими людина діє на предмет праці. Засоби праці складаються із знарядь праці, до яких належать ті речі, якими людина безпосередньо діє на предмет праці (робочі машини, устаткування, інструменти тощо) та матеріально-технічних умов праці, які у комплексі забезпечують нормальне функціонування виробничого процесу (виробничі будівлі, споруди, силове обладнання, транспортні засоби, лінії електропередач тощо).