Товар і його властивості

Товар - це продукт праці, який виробляється для продажу або обміну на ринку. Для нього притаманні дві основні властивості: споживча вартість (здатність товару задовольняти будь-яку суспільну потребу) і вартість.

В економічній науці розроблені різні концепції вартості товару.

Марксистська теорія вартості товару розглядає її як уречевлену в товарі працю, що робить усі товари порівнюваними в процесі обміну. Формою прояву вартості є мінова вартість – пропорція, у якій обмінюються товари.

Усі товари як споживчі вартості відмінні один від одного, а як вартості – якісно однорідні.

Це протиріччя – між споживчою вартістю і вартістю – К. Маркс назвав внутрішнім протиріччям, втіленим у товарі. Подвійність властивостей товару обумовлена двоїстим характером праці, втіленої в товарі. Праця є одночасно конкретною та абстрактною. Причина двоїстого характеру праці – приватна власність на засоби виробництва.

Конкретна праця - певна форма праці, що характеризується своєю метою, характером операцій, предметом, засобами і результатами праці. Це праця людини певної професії.

Конкретною працею товаровиробника створюється споживча вартість.

Разом з тим, усім видам праці притаманні витрати фізіологічної енергії людини. І це саме те, що робить усі види конкретної праці однаковими. У товарному господарстві для забезпечення еквівалентного обміну виникає необхідність порівнювати різні види конкретної праці шляхом прирівнювання різних товарів.

Абстрактна праця є працею взагалі, що розуміється як затрати людської енергії або робочої сили людини для виробництва продукту на продаж. Абстрактна праця створює вартість товару.

Крім теорії трудової вартості до «витратних» концепцій належать теорія витрат виробництва і теорія трьох факторів виробництва. Прихильники теорії витрат виробництва (Р. Торренс, Н. Сеніор, Дж. Мілль та ін.) розглядають витрати виробництва як основу мінової вартості і цін, вважаючи, що нова вартість створюється не лише живою, але й минулою, уречевленою працею. Вони виходять з того, що оскільки величина витрат виробництва залежить від цін на окремі їх елементи (предмети і засоби праці, робочу силу), то використання витрат як основи ціноутворення означає пояснення цін на товари цінами на елементи витрат.

Родоначальники теорії трьох факторів виробництва французькі економісти першої половини ХІХ ст. Ж. Б.Сей і Ф. Баста трактували формування вартості в процесі виробництва як результат витрат трьох основних факторів: праці, капіталу, землі. Всі вони приймають рівноправну участь, яка визначається ринком, у створенні вартості. Кожний з цих факторів «створює» відповідну частину вартості: праця – заробітну плату, капітал – відсоток, земля – ренту.

У 70-х роках ХІХ ст. австрійська школа політичної економії на чолі з відомим австрійськимекономістом К. Менгером розробила суб’єктивно-психологічну теорію вартості. Засновники цієї теорії(К. Менгер, Л. Вальрас, Ф. Візер, Е. Бем-Баверк, Г. Гессен)вважали, що цінність товару визначаєтьсяйогограничною корисністю.

Гранична корисність – додаткова корисність, яку отримує споживач від додаткової одиниці товару чи послуги.

Більшість сучасних економістів не поділяє суб'єктивно-психологічної теорії вартості, оскільки вона ігнорує виробництво товарів, значення витрат виробництва. Пошуки видатних економістів А. Маршалла, Дж. Хікса, М. Фрідмена прийнятної теорії вартості завершились у кінці XIX ст. розробкою неокласичної теорії вартості [43, Т.2. – Гл.ІІІ; Т.3. – Гл.ХІІ]. Сутність цієї концепції зводиться до того, що в умовах ринку ціни встановлюються на такому рівні, коли з однієї сторони вони виражають існуючі переваги споживачів і відносну корисність товарів, з іншого боку є відображенням мінімальних витрат на виробництво продукції. Ця теорія вважає, що потреби і витрати доповнюють один одного, і аналізує фактори, що впливають на формування ціни. У короткочасний період ціна (читай – вартість) залежить від попиту, в основі якого лежить корисність, що знижується по мірі насичення потреб, тоді як при подовженні періоду зростає вплив витрат виробництва, а ціна знижується до деякого мінімального рівня.

Сьогодні пошук шляхів синтезу цих теорій є одним із пріоритетних наукових напрямів подальшого розвитку теорії вартості.