Функції грошей

Історично і логічно першою функцією грошей є міра вартості, у якій безпосередньо реалізується роль грошей як загального еквіваленту і яка полягає у здатності грошей вимірювати вартість усіх інших товарі, надаючи їй форму ціни товару.

Ціна товару – це є грошовий вимір його вартості.

Цю функцію гроші виконують ідеально, тобто вимір вартості товарів грошима не вимагає реальної наявності грошей у власників товару.

Функцію міри вартості гроші виконують через масштаб цін - фіксовану вагу грошового металу, прийняту за одиницю грошей. Наприклад, масштаб цін американського долара зразка 1945 року складав 0, 888 грам золота, тобто один долар представляв у обігу зазначену вагову кількість золота; радянський карбованець зразка 1961 року представляв в обігу 0, 987412 грам золота.

З середини XX ст. відповідно до рекомендацій МВФ обіг золотих грошей і їх конвертація на паперові гроші був повністю припинений. Із завершенням демонетизації золота країни світу не проводять фіксації офіційного (золотого) масштабу цін.

Демонетизація золота – це повна чи часткова втрата золотом його грошових функцій, тобто ліквідація масштабу цін і утрату всякого зв'язку паперових грошей із золотом.

У функції засобу обігу — гроші виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їхній обіг. Процес товарного обміну за участю грошей виражається формулою Т—Г—Т. На відміну від прямого, такий обмін припускає дві угоди: а) продаж товару на гроші (Т-Д) і б) купівлю на ці гроші іншого товару (Д-Т).

Гроші як засіб обігу виступають як дійсні, реальні гроші.

Функцію засобу обігу гроші виконують у формі монет і паперових грошей.

Монета — зливок грошового металу певної ваги, форми, проби та номіналу, узаконений державою як засіб обігу.

Розрізняють наступні види монет: а) повноцінні золоті і срібні монети, купівельна сила яких відповідає вартості металу, що міститься в них; б) білонні чи неповноцінні, купівельна спроможність яких більше вартості металу, що міститься в них.

Повноцінні монети чеканилися двома способами:

1 Вільне (відкрите) карбування, при якому будь-яка людина могла прийти на монетний двір держави і накарбувати зі свого металу будь-яку кількість монет (безкоштовно чи за символічну плату). Перевага вільного карбування полягає в тому, що валютний метал вільно перетворюється зі скарбу в засіб обігу і платежу.

2 Закрите карбування - карбування монет з металу державної скарбниці в кількості, обумовленій урядом. Переваги даного карбування полягає в тому, що запобігається можливість переповнення каналів обігу неповноцінними монетами і витиснення ними повноцінних монет, забезпечується одержання монетного доходу винятково державою.

У процесі карбування монет і в ході їх обігу необхідно дотримуватися встановленого державою ремедіуму - максимально припустимого відхилення фактичної ваги і проби металу в монеті від законної норми.

Оскільки гроші виконують функцію засобу обігу миттєво, як тимчасовий посередник в обміні товарів, то в цій функції їх можна замінити грошима, які не мають вартості, тобто паперовими.

Паперові гроші — це знаки, символи, представники повноцінних (золотих) грошей в обігу, що наділені державною владою примусовим курсом обігу.

Паперові гроші не мають власної вартості, оскільки затрати на виготовлення їх незначні, але мають купівельну спроможність.

Види паперових грошей: а) казначейські квитки, які випускалися казначейством, золотом не забезпечувалися, а забезпечувалися всім надбанням держави; б) банкноти, що випускалися спеціальними емісійними банками, забезпечувалися золотом по нормах; законом визначався порядок їхнього випуску, забезпечення і розміну на метал.

Функцію засобу нагромадження або засобу утворення скарбів гроші виконують тоді, коли випадають із сфери обігу і зберігаються на підприємствах, у приватних осіб, у державній скарбниці, тобто служать зручною формою збереження багатства. Для виконання функції скарбу, гроші повинні бути одночасно повноцінними і реальними.

Функція засобу платежу полягає в обслуговуванні грошима погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин. Цю функцію гроші виконують під час продажу товару в кредит. Це відбувається при сплаті податків, ренти, виплати заробітної плати.

На основі розвитку кредиту виникає новий вид паперових грошей - кредитні гроші (вексель, банкнота) і на їхній основі - паперово-кредитна форма вартості.

Вексель – це зобов'язання однієї особи іншій.

Простий вексель — це вексель, підписаний однією особою на ім’я іншої особи, який не може бути переданий третій особі.

Переказний вексель (тратта) — це вексель, який може передаватися третій особі (ремітенту) для отримання ним боргу з векселедавця у визначений строк.

Залежно від характеру виникнення векселі поділяються на комерційні і банківські.

Банкнота – вексель на банкіра. Разом з тим банкнота починає функціонувати як звичайний засіб обігу поряд з паперовими грошима. Рух кредитних і паперових грошей поєднується в єдине ціле.

У даний час у розвитих країнах Заходу широке поширення одержали кредитні картки чи електронні гроші – це пластикові картки, що, будучи підключені до загальної банківської комп'ютерної мережі, передають команду власника рахунка про перерахування грошей. Кредитні картки використовуються для запису покупок на рахунок людини чи фірми, при цьому даний рахунок повинний бути оплачений пізніше. У цьому випадку продавець одержує свої гроші відразу, а покупець одержує банківський кредит на суму покупки.

Функція світових грошей полягає в обслуговуванні грошима міждержавних економічних відносин, пов'язаних з розрахунками за зовнішньоторговельні операції, наданням кредитів та іншими угодами.

Первісно цю функцію виконувало тільки золото. У цій функції гроші виступають у трьох значеннях: як загальний платіжний засіб (розрахунки за зовнішньоторговельним та платіжним балансами країни), як загальний купівельний засіб (купівля таких товарів, як зброя, зерно, енергоресурси з негайною готівковою оплатою), як загальне втілення суспільного багатства нації у разі переміщення золота з однієї країни в іншу (надання позик, сплата контрибуцій, передача золота на збереження тощо).

У сучасних умовах золото безпосередньо не використовується як світові гроші. Цю функцію виконують вільно конвертовані національні валюти розвинених країн і міжнародні грошові одиниці (ЕКЮ, ЄВРО).