Виникнення і сутність грошей

Гроші є найгеніальнішим здобуттям людства, яке спростило й універсувало обмін товарів, зробило його надзвичайно легкою і простою справою. Гроші відіграють виключну роль як у житті окремої людини, так і суспільства в цілому. Заради грошей люди працюють і здатні на будь-які вчинки, гроші є втіленням багатства, саме гроші дають змогу отримати будь-які блага і задовольнити майже всі потреби людей. Ще й досі точаться дискусії щодо походження і сутності грошей.

Одні фахівці вважають гроші результатом домовленості між людьми про введення спеціального зручного інструменту обміну товарів. Це так звана раціоналістична концепція походження грошей, яка панувала в економічній теорії до кінця XVIII ст. Серед її сучасних прибічників такі видатні американські економісти як П. Самуельсон, Дж. М. Кейнс, Дж. К. Гелбрейт.

Інші економісти, і таких переважна більшість, дотримуються еволюційної концепції походження грошей, яка була сформульована засновниками класичної політичної економії А. Смітом і Д. Рікардо й отримала всебічний розвиток та обґрунтування в економічній теорії К. Марса. Прихильники еволюційної теорії походження грошей вважають їх результатом історичного процесу розвитку товарного виробництва і обміну та послідовної зміни форм вартості, що підтверджується чисельними палео-економічними, археологічними та етнографічними дослідженнями й знахідками.

Існуючі відмінності сучасних тлумачень сутності грошей пов’язані з існуванням та еволюцією традиційних концепцій грошей, що сформувалися ще у XVII–XVIII століттях.

Прихильники металевої концепції грошей, засновниками якої були Т. Ман, У. Стаффорд та Д. Норе, вважали, що грошима за своєю фізичною природою є тільки благородні метали – золото і срібло та виготовлені з них грошові знаки. Сьогодні ці позиції відстоюють прибічники повернення до золотого стандарту.

Номіналістична концепція грошей, яка вперше була обґрунтована Дж. Берклі та Дж. Стюартом, вважає гроші умовними номінальними розрахунковими одиницями, які вводяться державною владою і визнаються й використовуються людьми у якості грошей. Провідна теза номіналістичної концепції грошей чітко сформульована у популярному підручнику К. Р. Макконнелла і С. Л. Брю: „гроші – це те, що вважають грошима”. Серед прибічників даної концепції Дж. М. Кейнс, П. Самуельсон, Дж. К. Гелбрейт. А. Маршалл, А. Пігу, Дж. Хікс та багато інших провідних економістів. Підкреслимо, що лави прибічників даної концепції грошей значно зросли після відмови від золотого стандарту та переходу до декретних грошей, що відбулося на початку 70-х років минулого століття.

Кількісна теорія грошей, що була вперше обґрунтована Д. Юмом, Дж. Локком та Ш. Монтеск’є, вважає, що вартість або купівельна спроможність грошей та рівень товарних цін залежать виключно від наявної кількості грошей в обігу. Особливий внесок в розвиток цієї концепції грошей зробив американський економіст І. Фішер. На цій концепції ґрунтується сучасний монетаризм та розроблена Дж. М. Кейнсом теорія регульованої валюти або системи паперово-кредитного грошового обігу. Саме кількісній теорії грошей віддають перевагу більшість західних фахівців, все більше прибічників вона знаходить і серед вітчизняних економістів.

Перелічені концепції сутності грошей мають певне значення для з’ясування їх сучасної еволюції та закономірностей грошового обігу, проте вони не розкривають закономірності виникнення грошей, а визначення ними грошей є науково некоректним.

Появі грошей передував тривалий і складний процес розвитку товарного виробництва, товарного обміну і форми вартості. В процесі еволюції товарного обміну відбувається послідовна зміна чотирьох форм вартості: простої (або випадкової), повної (або розгорненої), загальної та грошової.

Історично обмін сформувався із традицій дарувань і тільки згодом, після першого суспільного поділу праці – відокремлення тваринництва від землеробства, набуває певного економічного змісту. Але обмін за цих історичних умов мав випадковий характер і відбувався переважно у формі обміну одного товару на інший. Такому обміну притаманна проста або випадкова форма вартості за якої вартість певної кількості одного товару вимірюється певною кількістю іншого товару, який випадково набуває ролі еквіваленту. Такий обмін можна записати формулою: 1вівця = 1 мішку зерна, або у загальному вигляді:

Х товару А = У товару В.

Роль еквівалента може переходити від одного товару до іншого.

Повна або розгорнена форма вартості виникає, коли обмін набуває регулярного характеру внаслідок зростання продуктивності праці і появи певних надлишків вироблюваних продуктів тваринництва та землеробства, які систематично пропонуються для обміну. Найчастіше ініціаторами обміну, як свідчать історичні джерела, були кочові племена скотарів, які пропонували надлишки свої продуктів до обміну. Відповідно всі інші продукти набувають ролі еквіваленту для вимірювання вартості їх продукту. Поступово обмін набуває регулярного й масового характеру. Відповідно складається форма вартості за якої предметом обміну стають різноманітні продукти суспільної праці, а тому кожному з них протистоїть безліч товарів-еквівалентів.

Повна або розгорнена форма вартості у загальному вигляді може бути подана наступним чином:

Суттєвим недоліком даної форми вартості є труднощі у здійсненні обміну товарами.

Ці труднощі обміну зникають, коли стихійно один певний товар починає відігравати роль товару-еквівалента, який усі згодні прийняти в оплату за будь-які інші товари. Поява таких особливих товарів-еквівалентів веде до трансформування розгорненої форми вартості в загальну або еквівалентну форму вартості. У загальному вигляді вона може бути зображена наступним чином:

Товар, який має властивість безпосередньо обмінюватися на всі інші товари отримав назву загального еквіваленту. У різних народів і на різних етапах історичного розвитку, роль загального еквівалента відігравали різноманітні товари, що мали особливе значення або цінність в тій чи іншій місцевості – сіль, чай, хутро, худоба, зерно тощо. Ці товари-еквіваленти можна вважати первісною нерозвиненою формою грошей, яка ще не здатна була розв’язати всіх суперечностей товарного обміну.

Розв’язуються ці суперечності еквівалентної форми вартості тільки тоді, коли майже скрізь люди починають використовувати у якості загального еквіваленту благородні метали – срібло й золото, які завдяки цій особливі ролі в товарообміну набувають економічної форми грошей, а загальна форма вартості остаточно трансформується у грошову форму вартості.

Грошова форма вартості має такий загальний вигляд:

Золото і срібло не є грошима за своєю фізичною природою. Вони стають грошима в процесі тривалого історичного процесу розвитку товарного обміну і форми вартості, який стихійно висуває на роль грошей саме благородні метали – золото і срібло і саме завдяки їх особливим фізичним, хімічним та економічним властивостям. Основними властивостями, які роблять саме благородні метали грошима є:

– однорідність та портативність;

– досить широке розповсюдження по земній кулі, відносно легкий спосіб видобутку й обробки, висока трудомісткість, що зумовлює їх високу власну вартість;

– відносно легка ділимість на частки при якій не зменшується сукупна вартість благородного металу;

– тугоплавкість, стійкість до впливу зовнішнього і навіть агресивного середовища та здатність майже довічно зберігатися без втрати своєї споживчої вартості.

Отже, гроші – це особливий товар, за яким у результаті розвитку товарного обміну монопольно закріплюється особлива економічна роль загального еквівалента, що найкращим чином вимірює вартість та виступає посередником в обміні усіх інших товарів.

Обмін товарів на гроші є фактичним визнанням суспільством індивідуальних приватних витрат праці як суспільно необхідних.

Як загальний еквівалент гроші є:

По-перше, формою вираження економічних відносин обміну між товаровиробниками.

По-друге, універсальним інструментом виміру вартості усіх інших товарів та стихійного обліку суспільної праці товаровиробників, який відбувається в процесі реалізації їх товарів на ринку.

По-третє, всезагальною або безпосередньо суспільною споживчою вартість, що має здатність обмінюватися на всі інші товари. Це означає, що на відміну від усіх інших товарів гроші мають абсолютну ліквідність.

І, нарешті, конкретним предметним втіленням суспільної абстрактної праці й суспільного багатства і водночас найрухомішим об’єктом власності.

Більш повно сутність грошей розкривається у тих функціях, які вони виконують в економіці.