Система паперово-кредитного грошового обігу

Виходячи з історичного розвитку, розрізняють два види металевих систем: біметалізм і монометалізм.

Біметалізм - це система металевого обігу, де роль загального еквівалента законодавчо закріплюється на рівних правах за двома благородними металами – золотом і сріблом.

Біметалізм поділяється на два різновиди:

- система паралельної валюти, при якій золоті і срібні монети обертаються за дійсною вартістю золота чи срібла, що міститься в них (золоті монети обмінюються на срібні за ринковим курсом);

- система подвійної валюти, при якій золоті монети обмінюються на срібні за курсом, що встановлюється державою.

У системі подвійної валюти діє закон Грешема: монети з металу, що знецінився, витісняють із обігу монети з того металу, відносна вартість якого тепер підвищилася. Закон названий ім'ям англійського державного діяча і міністра фінансів уряду Англії кінця XVI століття Грешема, який вказав на те, що «гірші гроші витісняють із обігу кращі».

Суперечливість і нестійкість біметалізму поступово призвели до його занепаду і заміни золотим монометалізмом.

Монометалізм - це така грошова система, при якій роль загального еквівалента грає один метал. Причому в обігу функціонують монети з одного металу чи грошові знаки, розмінні на нього.

Золотий стандарт (золотий монометалізм)- це грошова система, у якій головним видом грошей є золоті монети, а всі інші види грошей можуть розмінюватися на них за твердим курсом.

Види золотого стандарту:

1) Золотомонетний, для якого притаманні такі риси:

- вільний обіг золотих грошей;

- виконання золотом усіх функцій грошей;

- вільне карбування золотих монет;

- вільний обмін знаків вартості (паперових грошей і банкнот) на золоті монети за їхньою номінальною вартістю;

- вільний рух золота між країнами;

- валютні курси, тобто співвідношення, за яким валюта однієї країни обмінюється на валюту іншої, коливалися дуже незначно, у межах так званих золотих точок ±1%. Курси не могли відхилятися більше, тому що боржник, який був зобов'язаний заплатити борг в іноземній валюті, завжди мав вибір: або купити на свої національні гроші цю валюту, або купити і переслати золото. Таким чином, відхилення в межах 1% являли собою витрати на пересилання золота.

2) Золотозливковий, при якому центральні банки обмінювали банкноти тільки на золоті зливки стандартної ваги (приблизно 12, 5 кг).

3) Золотодевізний стандарт – система, при якій центральні банки багатьох країн обмінювали свої банкноти не на золото, а на валюту, що вважалася розмінної на золото. Для цього центральні банки тримали значні валютні резерви.

4) Золотодоларовий стандарт, при якому розмін національних валют на золото був відмінений в усіх країнах, а обмін доларів США на золото здійснювався лише для урядів та центральних банків країн — членів МВФ.

Система золотодоларового стандарту, що склалася після другої світової країни, називається Бреттон-вудською за назвою невеликого курортного містечка в штаті Нью-Гемпшир (США), де влітку 1944 року делегати 44 країн у ході Міжнародної фінансової конференції утворили Міжнародний валютний фонд. Відповідно до статуту МВФ долар займав положення посередника між всіма іншими валютами і золотом. Був встановлений масштаб цін долара – 0, 888 грам золота чи 35 доларів за одну трійську унцію (31, 1 грама).

У паперово-кредитній системі функціонують паперові й кредитні гроші.

Паперові гроші початково випускалися державними казначействами для покриття дефіциту державного бюджету і були обов'язковими для приймання по всіх видах платежів відповідно до того номіналу, який на них зазначався.

Кредитні гроші — це знаки вартості, які функціонують на основі кредитної угоди й виражають відносини між кредитором і боржником. Це вексель, банкнота, чек, кредитна картка, електронні гроші.

Чек – боргове зобов'язання банку.