Суть, функції і структура ринку

Товарна форма організації суспільного виробництва є основою виникнення і розвитку ринку, тому що у них одна основа, а саме: виробництво продукту праці не для задоволення власних потреб виробників, а для продажу його на ринку. Спільна мета – отримання прибутку, спільні об’єкти і суб’єкти економічних відносин.

Ринок – система економічних відносин між виробниками і споживачами з приводу купівлі-продажу товарів і послуг на ринку, яка забезпечує оптимальний розподіл економічних ресурсів та їх ефективне використання. Це форма організації і функціонування ринкової економіки.

Суспільною формою ринкової системи є ринкові відносини – зв’язки і відносини, які складаються між продавцями (виробниками) і покупцями (споживачами) та їх посередниками в процесі купівлі-продажу товарів. Таким чином, ринкова економіка обумовлює наявність двох економічних контрагентів ринку: виробника і споживача, кожний з яких намагається реалізувати свої економічні інтереси:

- виробник → отримання прибутку;

- споживач → задоволення своїх потреб і купівля якісної продукції за мінімальною ціною.

Умови функціонування ринку:

1) розвинуте товарне виробництво на основі суспільного поділу праці та спеціалізації товаровиробників;

2) рівноправність всіх форм власності та економічна незалежність господарюючих суб’єктів;

3) вільний обмін ресурсами і товарами на ринку;

4) наявність достатньо великої кількості продавців і покупців на ринку, можливість вибору для них і конкуренція між ними.

5) існування розвинутого ринкового законодавства, ринкової інфраструктури і розвинутої кредитно-грошової системи.

Принципи функціонування ринку:

- економічна свобода суспільної діяльності суб’єктів ринку;

- вільне ціноутворення в умовах ринку під впливом попиту і пропозиції;

- принцип пріоритету інтересів споживача над інтересами виробника;

- принцип відкритості економіки і вільний доступ до ресурсів і інформації;

- перевага горизонтальних економічних зв’язків над вертикальними між виробниками.

Економічна свобода – це межі економічної поведінки господарюючих суб’єктів при здійсненні економічного вибору стосовно:

– форми і сфери застосування наявних ресурсів;

– виду, структури і обсягу виробництва;

– типу і організаційної форми господарської діяльності;

– придбання ресурсів і переливу їх між галузями;

– визначення партнерів;

– визначення цін на виготовлений продукт;

– купівлі і споживання певних споживчих благ.

Функції ринку:

1) регулююча, яка регулює пропорції між виробництвом певної продукції в залежності від попиту, перерозподіляючи ресурси, працю і капітал;

2) контролююча – показує суспільну необхідність виробленого товару в процесі його реалізації на ринку;

3) стимулююча – спонукає виробника знижувати витрати на виробництво, щоб досягти більшої ефективності;

4) розподільча – фаза обміну в процесі відтворення, яка встановлює збалансованість економіки у всіх фазах;

5) інформаційна.

Суб’єкти ринку – фізичні і юридичні особи, виробники або споживачі товарів і послуг, держава.

Об’єкти ринку – товари, послуги, технології, інформація.

Структура ринку за функціональним критерієм:

- ринок товарів і послуг;

- ринок робочої сили;

- ринок засобів виробництва;

- ринок природних ресурсів;

- фондовий ринок;

- валютний ринок;

- ринок науково-технічних розробок та інформацій.

Структура ринку за територіальним критерієм:

- національний ринок;

- місцевий;

- регіональний.

Структура ринку за відповідністю законодавству:

- офіційний або легальний;

- нелегальний або тіньовий.