Конкуренція, її роль і функції в умовах ринку

Конкуренція служить інтересам і продавців, і покупців, і кожний виграє від її дії. У ринковій економіці конкуренції належить важливе місце. Її аналіз присутній як на макро-, так і мікрорівнях. Це зумовлено тим, що всі сторони ринкових відносин пронизані конкуренцією, яка підтримує динаміку економічних інтересів і стимулів у ринковому суспільстві, будучи одночасно і засобом досягнення мети кожного товаровиробника.

Конкуренція як боротьба між товаровиробниками за вигідніші умови виробництва і збуту товарів та послуг, за привласнення найбільших прибутків є основою механізму функціонування товарного господарства, являє собою своєрідний наріжний камінь вільного підприємництва. В силу того, що конкуренція є для товаровиробників зовнішньою примусовою силою до підвищення продуктивності праці на своїх підприємствах, збільшення масштабів виробництва, прискорення НТП, впровадження нових форм організації виробництва, форм і систем заробітної плати тощо, можна сказати, що конкуренція виступає важливою рушійною силою розвитку економічної системи, складовою частиною її господарського механізму.

Умовами виникнення конкуренції як економічного процесу є:

а) масовий розвиток підприємництва;

б) наявність на ринку двох і більше товаровиробників, що реалізують свою продукцію;

в) перехід змагальності зі сфери споживання у сферу виробництва;

г) орієнтація підприємницької діяльності виключно на попит.

Як економічний процес конкуренція має періоди початку - просте товарне виробництво, становлення і розвитку - ХVI - ХVIII ст., удосконалення - кінець ХIХ - початок ХХ ст.

Суть конкуренції проявляється в її функціях, видах, формах і методах.

Серед функцій конкуренції слід виділити позитивні і негативні. До позитивних належать:

стимулювання процесу усуспільнення виробництва;

стимулювання технічного прогресу; підвищення продуктивності праці, якості продукції, зниження витрат виробництва;

регулювання темпів і масштабів виробництва;

вплив на формування раціональної структури виробництва, асортименту продукції;

активізація інноваційного процесу;

гнучке пристосування до попиту;

залежність доходів і підприємця, і робітника від кількості та якості праці;

можливість регулювання з боку держави.

До негативних функцій відносять:

застосування нечесних прийомів у боротьбі;

надмірну експлуатацію природних ресурсів та екологічні порушення;

сприяння диференціації виробників;

зростання ступеня експлуатації найманої праці.