Види конкуренції. Методи конкурентної боротьби

За ринкової економіки існують два види конкуренції: досконала та недосконала.

Досконала конкуренція є історично і логічно початковим видом конкуренції. Вона виникла разом із виникненням товарного виробництва і протягом тисячоліть становила цілу епоху так званої вільної конкуренції. Її називають також абсолютною, чистою, ідеальною, немонополістичною.

Характерними рисами досконалої конкуренції є:

- наявність на ринку великої кількості продавців і покупців, причому жодна з груп не може впливати на ситуацію на ринку;

- пропозиція однакових товарів та послуг для продажу;

- однакова обізнаність про ринок усіх продавців і покупців;

- можливість вільної появи на ринку та виходу з нього покупців та продавців.

Дуже небагато ринків повністю відповідають вимогам досконалої конкуренції. Наприклад, біржа у Нью-Йорку, Американська біржа та аналогічні ринки цінних паперів.

Другим видом конкуренції є недосконала конкуренція. Перші її ознаки почали проявлятися ще у середньовіччі, у межах цехового виробництва. Проте, лише на початку ХХ ст. на зміну вільній, досконалій конкуренції прийшла нова форма організації змагання - змагання між групами, союзами і об’єднаннями суб’єктів ринку. Це було зумовлено процесами укрупнення виробництва і централізації управління. Саме вони стали найважливішими ознаками суспільного економічного життя, в якому стали переважати доцентрові сили, що виявилося у створенні союзів, об¢ єднань між раніше розрізненими товаровиробниками.

Недосконала конкуренція існує у формах монополістичної і олігополістичної конкуренції.

Монополістична конкуренція, як і чиста, охоплює багатьох продавців і покупців. Але купівля і продаж уже не здійснюються за єдиними ринковими цінами, а існує широкий діапазон цін. Приміром, незважаючи на те, що біржа найближча до досконалої конкуренції, дії самих брокерів є прикладом монополістичної конкуренції у сфері послуг. Звичайно, брокери не будуть запевняти Вас у тому, що акції, які продають або купують саме вони, відрізняються від будь-яких інших. Але брокери конкурують один з одним за право ведення справ клієнтів. Вони намагаються виставити свої послуги більш привабливими, ніж послуги конкурентів, щоб потенційний покупець звернувся саме до них, коли знову вирішить інвестувати гроші. Надання товару унікальних якостей (реальних чи уявних) називають товарною диференціацією. Коли цей процес успішний, він дає змогу фірмі створити постійне коло покупців, які надають перевагу її товарам, а не аналогам конкурентів.

Олігополістична конкуренція - форма групового монополізму, за якої кілька самостійних великих фірм монополізують виробництво і збут маси товарів даного роду. Олігополія характерна майже для всіх галузей масово-поточного виробництва в основному однорідної продукції і є найважливішою рисою економіки індустріально розвинутих країн. На світовому ринку це, приміром, автомобільне та комп’ютерне виробництво, виготовлення вівсяних пластівців до сніданку. Коли структура ринку змінюється від ситуації з великою кількістю фірм, що продавали диференційовані товари, до ситуації з кількома домінуючими компаніями, це свідчить про зміну рівня концентрації виробництва. Рівень концентрації визначається тим, скільки відсотків від загального обсягу товарів галузі виробили чотири найбільші компанії.

Після розгляду деяких основних рис видів і форм конкуренції, слід з¢ ясувати: між ким виникають, існують і розвиваються специфічні економічні відносини, що зовні виглядають як антагоністичні, але за своїм змістом органічно вплетені в економічну систему суспільства завдяки приватній власності.

Під суб’єктами конкуренції в економічній теорії прийнято розуміти таких учасників економічних відносин: підприємства (фірми)-товаровиробники, біржі (товарні, валютні, фондові), комерційні банки, страхові компанії, монополії, державні корпорації, економічні зони.

Перетин інтересів даних суб’єктів виявляється як у межах однієї галузі національного господарства (або однієї галузі кількох національних господарств - на світовому ринку), так і в межах кількох галузей.

Таблиця 3