Чому „на жаль”? Хіба не краще, якщо споживач має змогу придбати вироби, які не мають зайвих „технологічних” швів?

– Для споживача такі зміни справді на краще, але ж не для власників підприємства! Адже сегмент ринку, на якому споживалися тканини „Текстерно”, почав дедалі звужуватись. Правило просте: хто не знаходить коштів для технічного переобладнання, той не зможе розвиватися далі, не зможе продавати товару, купувати нової
сировини тощо.

Отож нам довелося терміново поліпшувати технології. Ще торік на початку грудня ми повністю замінили „хімію” на імпортні барвники від найкращих світових виробників. Як наслідок – підвищення ґатунку тканин. Результатом перших же 3-х місяців роботи по цьому стало те, що затоварювання нашого складу перевищило 7 млн. погонних метрів! Хоча спочатку ми пишалися цим: адже за один квартал примудрилися випустити стільки тканини, скільки раніше „Текстерно” випускало за півроку – таким чином, збільшили виробництво удвічі.

Перепрошую, чим тут пишатися?! Комбінат працював „на склад”... або заради власного задоволення – як завгодно.

– На той момент ми цього не відчули. Ми вважали так: оскільки споживачі не звикли до ритмічної праці „Текстерно”, не звикли, що наша тканина є на складі 24 години на добу і 365 днів на рік, то й не звертаються за товаром. А от тільки-но це зрозуміють – реалізація
піде нормально.

При цьому ми вивчали ринок України, Росії, Молдови. Особливо надихав нас приклад Тирасполя: тамтешнє підприємство стовідсотково працює на експорт, повністю завантажене, люди забезпечені роботою. Перетравивши накопичений досвід, ми дійшли висновку, що реконструкцію не можна розтягувати на рік, як планувалося спочатку.

А хіба реконструкція не завершилася ще у грудні?

– Вона не може обмежитися самою лише технологією. Потрібно було змінити ще багато елементів виробництва, і якнайшвидше. Насамкінець довелося обирати між обладнанням фірм „Ціммер” та „Шток”: явного лідера на той момент не було. Обрали нарешті обладнання австрійської компанії „Ціммер” – і сьогоднішній день довів, що ми таки не помилилися! Точніше, „помилилися” навпаки: адже можливості закупленого обладнання перевищили наші сподівання рівно удвічі! „Ціммер” – це справді обладнання третього тисячоліття з фантастичними можливостями. Можете не вірити моїм словам, проте тепер тканину „Текстерно” за якістю неможливо відрізнити від французької чи італійської. За євростандартом тканина має витримувати 30 прань без втрати кольору і якості. Наша
витримує 35!

Про комбінат, яким Ви явно пишаєтесь, можна говорити ще довго. Але річ не в його переобладнанні, а в ринковій політиці „Текстерно”. Найперше попрошу пояснити: чи не запізно Ви почали вивчати новий сегмент ринку?! Це треба було робити до придбання пакета...

– Ринок текстилю ми вивчали заздалегідь – за офіційною статистикою: обсяги споживання тканини Україною, частку України в загальному ринку продажу бавовняних тканин, присутність російської продукції на нашому ринку. Побачили, що „Текстерно” обладнане не гірше за Іванівський та Шуйський комбінати. Вивчили головного конкурента – Карабанівський комбінат і вирішили, що придбати пакет акцій „Текстерно” вигідно. Проте у цьому бізнесі виявилося забагато зовсім інших підводних каменів, не помічених при первинному вивченні. На них ми й напоролися.