Горизонтальна зйомка

1.1. Вихідні дані

Замкнутий теодолітний хід прокладений між п’ятьма точками. Для першої точки відомі координати x_I, y_I. На лінію I-II теодолітного ходу переданий дирекційний кут α _I-II. Горизонтальні кути β  теодолітного ходу (праві) виміряні теодолітом 2Т30, горизонтальні прокладення d одержані за результатами вимірювань ліній землемірною стрічкою. Горизонтальна зйомка виконана способами перпендикулярів, полярних координат, створів, лінійної і кутової засічок.

Усi обчислення виконані у “Відомостi обчислення координат точок теодолітного ходу”. За номером студента в списку групи (№ 14) вибрано дирекційний кут α _I-II  і координати x_I, y_I. За номером студента в списку й номером групи (№8) визначено номер варіанта роботи (5) та згідно з цим варіантом вибрано кути β , горизонтальні прокладення d і абрис зйомки.

1.2. Формули до обчислення координат точок теодолітного ходу

1.2.1. Оцінка якості виміряних кутів і їх ув'язування

Якість виміряних кутів оцінюють порівнянням кутової f β , і гранично допускної кутової f β _{ гр.} нев'язок ходу. Кутову нев'язку f β обчислюють за формулою

f β =Σ β - (Σ β )_т, (2.1)

де Σ β –сума виміряних кутів ходу,

(Σ β )_т =180° (n-2) – теоретичне значення суми кутів,

n – кількість кутів.

Гранично допускна нев'язка f β _гр. = .

Якщо f β £ f β _{ гр.} - кути виміряні якісно і їх ув'язують, розподіляючи нев’язку f β на всі кути. Поправка в окреме значення кута визначається за формулою:

δ β = -

Заокруглені до 0, 1^! поправки записують над відповідними виміряними кутами.

Ув'язане значення кута:

β _ув. =β  +δ β.

Контроль:

S β _ув. =(S β)_т.

1.2.2 Обчислення дирекційних кутів ліній

Дирекційні кути ліній ходу обчислюють послідовно, використовуючи дирекційний кут α _I-II і ув'язані значення кутів β _ув.

α _II-III = α _I-II ± 180°- β _2ув. ,

α _III-IV= α _II-III±180°- β _3ув.

…………………………

Контроль: α _I-II = α _V-I ± 180°- β _1ув.

1.2.3 Обчислення приростів координат точок ходу