Вірусний гепатит. Джерела інфекції, шляхи передачі, клінічні ознаки, особливості догляду, принципи лікування, профілактика.

Гострий вірусний гепатит – інфекційне захворювання. Яке характеризується ураженням печінки, має перебіг з симптомами інтоксикації, жовтяницею або без неї в субклінічній формі.Гострий вірусний гепатит – одне з найбільш розповсюджених захворювань. Відомо 7 самостійних гепатитів: А, В, С, D, Е, F, G. Існує прогноз про можливість появи нових самостійних форм вірусного гепатиту. Перелічені збудники, які позначаються буквами латинського алфавіту, відносяться до різних родин вірусів і кожен з них має здатність до модифікації патологічного процесу і тому можливо розрізняти окремі нозологічні форми. Гепатит А (ГА) – це типова кишкова інфекція, яка має фекально-оральний механізм передачі інфекції. Додаткові механізми передачі: контактно-побутовий, водний, харчовий. Вірус потрапляє у шлунково-кишковий тракт, розмножується у клітинах епітелію та лімфатичній тканині тонкого кишечнику, поступає в кров (вірусемія). З кров’ю потрапляє у печінку і уражає гепатоцити. Розвивається синдром цитолізу.Для розвитку захворювання ГА є таких сприятливі чинники: 1 – скупченість дітей; 2 – порушення особистої гігієни; 3 – порушення санітарно-протиепідемічного режиму; 4 – сприятлива пора року; 5 – імунодефіцитні стани дитини.Для ГА характерна осінньо-зимова сезонність. Епідемічні спалахи спостерігаються у школах та дитячих садках. Сприятливість до ГА дуже висока. У дорослих виявляються антитіла до вірусу ГА у 70-80%. Частіше хворіють діти від 3-7 років і люди молодого віку.Вірусний ГА ділиться:

І – за типом: 1) Типові форми з жовтяницею.2. А типові форми без жовтяниці: а) стерта; б) субклінічна.

ІІ. За ступенем важкості.Легка.Середньоважка.Важка.

ІІІ. За перебігом.Гострий.ЗатяжнийЗ загостренням.З ураженням жовчних шляхів.З приєднанням інтрекурентних захворювань.

Джерелом інфекції для ГВ являється хвора людина та вірусоносій. Вірус ГВ циркулює у крові значно раніше, ніж з’являються перші клінічні прояви. Епідеміологічне значення має його довга тривалість знаходження у крові, слині, спермі. Головним механізмом передачі збудника є парантеральний та як його варіант гемотрансфузійний механізми.Під час близького контакту дитини з хворим можливий контактний механізм передачі через слину. Вірус ГВ проникає в організм парентерально, з кров’ю потрапляє у печінку, у гепатоцитах розмножується. Вивільнені нові віруси втішаються у нові генситоуцити. Значна частина вірусів поступає у кров і вступає у взаємодію з імунокомпетентними лімфоцитами. Утворюються клани імунокомпететних лімфоцитів і вони викликають цитоліз гепатоцитів. Таким чином імунна відповідь є захисною реакцією організму, але імунна реакція викликає головний синдром захворювання – цитолітичний. Якщо імунна відповідь адекватна, то цитоліз гепатоцитів супроводжується інактивацією вірусу В і наступає швидке одужання.Якщо імунна відповідь неадекватна, то створюються умови для імунного цитолізу гепатоцитів і приєнання аутоімунних механізмів ураження печінки. Для розвитку захворювання ГВ є такі сприятливі чинники: 1 – порушення асептики на антисептики у медичних установах; 2 – порушення правил під час виконання гемотрансфузій, вимог до зберігання крові; 3 – часте проведення парентеральних втручань та гемотрансузій; 4 – вік дитини –до 1 року. Сезонність епідемічного процесу не спостерігається. Сприятливість до ГВ у всіх вікових групах дуже висока.

Вірусний ГВ ділиться: 1 – типові форми з жовтяницею.2 – атипові форми без жовтяниці.

ІІ. За ступенем важкості: 1 – легка; 2 – середньоважка; 3 – важка; 4 – злоякісна.

ІІІ. За перебігом.1 – гостри12 – затяжний3 – хронічний.

Інкубаційний період для ГА до 6 тижнів, ГА – 6 місяців. Під час інкубаційного періоду самопочуття не порушено. Продромальний період для ГА в середньому від 3 до 10 днів, початок захворювання гострий, для ГВ – 1-4 тижня. Початок захворювання частіше поступовий.Профілактики гепатиту А спрямована по 3 напрямкам: ізоляція хворого; виключення можливості фекально-орального розповсюдження інфекції. Пасивна імунізація – створення імунітету до гепатиту А. Перші 2 пункти виконуються завдяки наступним заходам: Термін ізоляції хворого – 4 тижні від початку хвороби або 3 тижні від появи жовтяниці. Обов’язкове проведення заключної дезінфекції, та дезінфекції у осередку інфекції. Надається карантин на 35 днів від дня ізоляції хворого. Усім контактним, які не хворіли на гепатит вводиться імуноглобулін (за 10 років – 1 мл, після 10 років – 1, 5 мл.).

Профілактика гепатиту В має систему заходів, які спрямовані на: Ретельне обстеження донорів перед здачею крові з визначенням НВsНg та активності. Проводять диспансерне спостереження за діями-реципієнтами крові та її препаратами протягом 6 місяців. Для запобігання інфікування новонароджених усім вагітним проводять дворазове обстеження на НВsАg та НВеАg методом ІФА, РІМ на 6 та на 32 тижні вагітності. При наявності специфічно імунологічних маркерів вірусу гепатиту В питання акушерсько-гінекологічної тактики вирішується індивідуально.Профілактика парантерального інфікування базується на виконання наказів М30 України, які регламентують профілактику вірусних гепатитів та ВІЛ-інфекцій.Починаючи з 1996 року в Україні проводиться планова активна імунізація проти гепатиту В за календарем щеплень