Тема 10. Судова влада

1. Поняття судової влади її призначення та принципи організації.

2. Добір кандидатів у судді.

3. Правовий статус суддів.

4. Правові гарантії професійної діяльності суддів.

5. Правовий статус народних засідателів та присяжних.

6. Судова система України. Конституційний Суд України.

7. Система судів загальної юрисдикції.

8. Засади, види та правове регулювання судочинства в Україні.

Після знайомства з темою Ви зможете:

· називати принципи судочинства в Україні;

· правильно застосовувати поняття та терміни правосуддя, судоустрій, судочинство; суди загальної юрисдикції;

· описувати систему судів загальної юрисдикції; повноваження Конституційного Суду України;

· аналізувати текст VIII розділу Конституції України, окремі положення законодавства щодо судової влади України;

· розрізняти правосуддя і судочинство; конституційне подання і конституційне звернення;

· характеризувати статус суддів, народних засідателів і присяжних; засади судочинства в Україні; Повноваження Верховного Суду України, апеляційних судів, спеціалізованих судів;

· порівнювати Конституційний Суд України і суди загальної юрисдикції;

· моделювати етапи судового процесу.

Рекомендована література:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Коментар до Конституції України / ред. В. Ф. Опришко. - К.: Ін-т законодавства Верхов. Ради України, 1996. - 278 с. - ISBN 966-702-406-7.

3. Про регламент Верховної Ради України: Закон України від 10 лют. 2010 р. // Голос України. - 2010. - № 28. - С. 4-21.

4. Про внесення змін до Закону України Про регламент Верховної Ради України: Закон України від 9 берез. 2010 р. // Голос України. - 2010. - № 43. - С. 3.

5. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України від 10 липня 2010 р. № 2487 – VI. – Урядовий курьер. – 07. 08. 2010 – № 145.

6. Про судоустрій і статус судів: Закон України від 07.07.2010 р. № 2453 - VI. – Урядовий кур'єр. – 12.08.2010 р. – № 148.

7. Кравченко В. В. Конституційне право України: навч. посіб. / В. В. Кравченко. - К.: Атіка, 2000. - 320 с. - ISBN 966-7714-13-6.

8. Основи конституційного права України: підручник / М. І. Козюба [та ін.]; за ред. В. В. Копейчикова. - 2-ге вид., стер. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 288 с. - ISBN 966-7302-83-0.

9. Кравченко В. В. Конституційне право України у визначеннях та схемах: навч. посіб. / В. В. Кравченко. - К.: Атіка, 2002. - 192 с. - ISBN 966-7714-90-X.

1. Поняття судової влади її призначення та принципи організації.

Відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Таким чином судова влада в Україні є різновидом і повноправною гілкою державної влади.

Головне призначення судової влади – це захист прав і законних інтересів індивіда від будь-яких проявів свавілля (як з боку інших осіб, так і з боку державних органів).

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами або посадовими особами не допускається.

Правосуддя – це особливий вид державної діяльності, суть якої полягає в розгляді й вирішенні кримінальних, цивільних та інших справ.

Правосуддя, на відміну від діяльності органів виконавчої влади, здійснюється у строго визначеній законом процесуальній формі.

Посадові особи судової влади незалежні й один від одного, і від будь-якого іншого зовнішнього впливу. Судді підкоряються виключно закону.

Організація судової влади в Україні здійснюється відповідно до Закону України від 07.07.2010 р. № 2453 - VI «Про судоустрій і статус судів» на принципах територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Принцип територіальності означає, що суди засновуються і діють у межах адміністративно-територіальних одиниць (АРК, область, район, місто, район у місті).

Принцип спеціалізації передбачає спеціалізацію судів на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

У судах загальної юрисдикції може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних справ.

Принцип інстанційності передбачає поділ судів на: місцеві суди; апеляційні суди; вищі спеціалізовані суди; Верховний Суд України і Конституційний Суд України.

2. Добір кандидатів у судді.

Добір кандидатів у судді здійснюється за результатами складання кваліфікаційного екзамену.

Кваліфікаційні екзамени на посаду судді приймаються відповідними кваліфікаційними комісіями суддів. Якщо особа, яка претендує на посаду судді, не склала кваліфікаційного екзамену, повторне його складання допускається не раніш як через рік. Результати складеного кваліфікаційного екзамену дійсні протягом трьох років. Особи, не згодні з рішенням кваліфікаційної комісії, можуть оскаржити це рішення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Судді Конституційного Суду України призначаються Президентом України, Верховною Радою України та з'їздом суддів України відповідно до Конституції України та Закону України від 03. 06. 1992 р. № 2400 - XII «Про Конституційний Суд України».

Судді судів загальної юрисдикції обираються Верховною Радою України безстроково. Судді, які вперше пройшли конкурсний відбір, призначаються на посаду судді строком на п'ять років Президентом України.

3. Правовий статус суддів.

Відмітною ознакою судової влади України є особливий статус її посадових осіб - суддів. Правосуддя в Україні здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі й присяжні.

Правовий статус суддів визначається Конституцією України, Законом України від 07.07.2010 р. № 2453 - VI «Про судоустрій і статус судів» і передбачає додаткові, порівняно з іншими громадянами України, права, обов’язки, обмеження, вимоги і гарантії професійної діяльності.

На відміну від інших посадових осіб держави професійні судді мають право обіймати свої посади безстроково (крім суддів Конституційного Суду України і суддів, призначених на посаду судді вперше).

Судді зобов'язані:

при здійсненні правосуддя дотримувати Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків;

додержувати вимог, передбачених законодавством, службової дисципліни та розпорядку роботи суду;

не розголошувати відомості, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, про які вони дізналися під час розгляду справи в судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про закрите судове засідання;

не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумніву його об'єктивності, неупередженості та незалежності.

Суддя не може належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

Не може бути суддею особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Суддею апеляційного суду, якщо інше не передбачене законом, може бути громадянин України, який досяг на день обрання 30 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як п'ять років, в тому числі не менш як три роки на посаді судді.

Суддею вищого спеціалізованого суду може бути громадянин України, не молодший тридцяти років, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як сім років, в тому числі не менш як п'ять років на посаді судді.

Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який досяг на день обрання 35 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш як десять років, в тому числі не менш як п'ять років на посаді судді.

4. Правові гарантії професійної діяльності суддів.

Незалежність суддів забезпечується за допомогою наступних правових гарантій їхньої діяльності:

1) недоторканність суддів (без згоди Верховної Ради України суддя не може бути затриманий чи заарештований до ухвалення судом обвинувального вироку);

2) відповідальність за неповагу до суду чи судді;

3) забезпечення особистої безпеки суддів і членів їхніх сімей (погроза або насильство щодо судді, посягання на його життя караються як злочини);

4) заборона втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя;

5) незмінюваність суддів (судді обіймають посаду безстроково, за винятком суддів Конституційного Суду і суддів, уперше призначених на посаду).

Усі ці права, обов’язки, обмеження, вимоги і гарантії професійної діяльності покликані забезпечити справжню незалежність і неупередженість судді.

Діяльність судової влади контролюється особливим чином. Ніякі органи держави і їхні посадові особи не мають права втручатися у здійснення правосуддя, скасовувати чи змінювати вирок або рішення суду. Тому контроль тут носить внутрішній характер і здійснюється у вигляді касаційного і наглядового розгляду справи судом вищого рівня.

5. Правовий статус народних засідателів та присяжних.

Відповідно до законодавства України разом із професійними суддями певні категорії справ у місцевих судах розглядають народні засідателі, а в апеляційних судах – присяжні.

Список народних засідателів затверджується відповідною місцевою радою за поданням голови місцевого суду. До списку включаються громадяни, які досягли 25-річного віку, постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція даного суду, і дали згоду бути народними засідателями.

Список присяжних за поданням голови апеляційного суду формується на підставі списків виборців комісією, склад якої затверджується відповідно Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, головою обласної ради, Київським та Севастопольським міськими головами. До складу комісії повинні входити уповноважені представники суду, органів юстиції та відповідної ради. До списку включаються громадяни, які досягли 30-річного віку, постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція даного суду.

Списки народних засідателів та присяжних затверджуються терміном на 4 роки і переглядаються кожні 2 роки.

6. Судова система України. Конституційний Суд України.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 07.07.2010 р. № 2453 - VI «Про судоустрій і статус судів» судову систему України складають суди загальної юрисдикції та суд конституційної юрисдикції (Конституційний Суд України).

Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.

Порядок формування, функціонування і компетенція Конституційного Суду визначаються розділом XII Конституції України і Законом України від 03. 06. 1992 р. № 2400 – XII «Про Конституційний Суд України».

Конституційний Суд України не входить до системи судів загальної юрисдикції і, відповідно, не розглядає конкретних кримінальних або цивільних справ, не є апеляційною, касаційною чи наглядовою інстанцією для судів загальної юрисдикції. Він вирішує питання щодо відповідності законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України і законів України.

Конституційний Суд України складається з 18 суддів Конституційного Суду.

Судді Конституційного суду призначаються Президентом України, Верховною Радою і з'їздом суддів України по 6 суддів відповідно.

Суддя Конституційного Суду призначається на 9 років без права бути призначеним на повторний строк. На спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду судді Конституційного Суду зі свого складу шляхом таємного голосування обирають Голову Конституційного Суду на один трирічний строк.

До повноважень Конституційного Суду України відносяться наступні:

1) вирішення питань щодо відповідності Конституції України (конституційності): законів та інших правових актів Верховної Ради України; актів Президента України; актів Кабінету Міністрів України; правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) офіційне тлумачення Конституції України і законів України;

3) надання висновку щодо відповідності Конституції України діючих міжнародних договорів України чи тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для ратифікації;

4) надання висновку щодо дотримання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з посади в порядку імпічменту.

Суб'єктами права на конституційне подання до Конституційного Суду України є:

1) з питання щодо конституційності нормативно-правових актів – Президент України; не менш як 45 депутатів Верховної Ради України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Верховна Рада Автономної Республіки Крим;

2) з питань відповідності Конституції України міжнародних договорів – Президент і Кабінет Міністрів України;

3) з питання щодо конституційності процедури імпічменту – Верховна Рада України;

4) з питання щодо офіційного тлумачення Конституції і законів України – Президент України; не менш як 45 депутатів Верховної Ради України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Кабінет міністрів та інші органи державної влади; Верховна Рада Автономної Республіки Крим; органи місцевого самоврядування.

Суб'єктами права на конституційне звернення з питання щодо офіційного тлумачення Конституції і законів України є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи,

7. Система судів загальної юрисдикції.

Систему судів загальної юрисдикції складають:

- місцеві суди;

- апеляційні суди;

- вищі спеціалізовані суди;

- Верховний Суд України.

Суди загальної юрисдикції утворюються та ліквідуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду.

До місцевих судів відносяться:

1) місцеві загальні суди: районні, районні в містах, міські і міськрайонні суди (у містах обласного підпорядкування);

2) місцеві господарські суди: господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;

3) місцеві адміністративні суди: окружні суди.

Місцеві суди є судами першої інстанції і розглядають цивільні, кримінальні, господарські та адміністративні справи.

Види апеляційних судів:

1) апеляційні загальні суди: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва і Севастополя, Апеляційний суд автономної Республіки Крим;

2)апеляційні господарські суди;

3) апеляційні адміністративні суди.

До повноважень апеляційних судів відносяться:

1) розгляд справ у апеляційному порядку;

2) розгляд по першій інстанції справ, визначених законом (крім апеляційних господарських судів);

3) ведення й аналіз судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики;

4) надання методичної допомоги у застосуванні законодавства місцевим судам.

У системі судів загальної юрисдикції діють вищі спеціалізовані суди як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських та адміністративних справ.

Види вищих спеціалізованих судів:

1) Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ

2) Вищий Господарський суд України;

3) Вищий Адміністративний суд України;

Вищий спеціалізований суд у межах своїх повноважень:

1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в касаційному порядку згідно з процесуальним законом;

2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи відповідної судової юрисдикції як суд першої або апеляційної інстанції;

3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;

4) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції та законів України у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції;

5) здійснює інші повноваження, визначені законом.

До повноважень вищого спеціалізованого суду відносяться наступні:

1) розгляд у касаційному порядку справ відповідної судової юрисдикції, а також інших справ у випадках, визначених процесуальним законом;

2) ведення й аналіз судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики;

3) надання методичної допомоги судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції України і законів у судовій практиці; рекомендаційні роз’яснення з питань застосування законодавства.

Вищим судовим органом України у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.

Верховний Суд України має наступні повноваження:

1) переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом;

2) переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

4) звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

8. Засади, види та правове регулювання судочинства в Україні.

Засади судочинства закріплені Конституцією України. До них відносяться:

1) законність;

2) рівність;

3) доведеність вини;

4) змагальність;

5) підтримка державного обвинувачення;

6) забезпечення обвинуваченому права на захист;

7) гласність;

8) забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;

9) обов’язковість рішень суду.

Судочинство в Україні здійснюється у визначеному законом порядку.

Розрізняють конституційне, цивільне, господарське, адміністративне і кримінальне судочинство.

Конституційне судочинство регулюється Конституцією України, Законом України «Про Конституційний суд України» та Регламентом Конституційного Суду України. Конституційне провадження ініціюється у формі конституційного подання чи конституційного звернення і здійснюється без стягнення державного мита. Підготовка справи до розгляду здійснюється суддею-доповідачем і може передбачати проведення експертиз та утворення тимчасової комісії з фахівців відповідних галузей права.

Справа розглядається на пленарному засіданні Конституційного Суду за участю суб'єкта конституційного подання або конституційного звернення. Судове рішення (висновок) приймається поіменним голосуванням шляхом опитування суддів Конституційного суду. Воно є остаточним і не підлягає оскарженню.

Цивільне судочинство здійснюється на підставі цивільно-процесуального кодексу України і розглядає справи у спорах, що виникають із Цивільних, сімейних, трудових правовідносин, у яких хоча б однією стороною є фізична особа. Воно розпочинається прийняттям заяви (скарги) та порушенням цивільної справи.

Господарське судочинство регулюється Господарським процесуальним кодексом України. Господарський суд порушує справи за позовними заявами:

- підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду;

- державних та інших органів, які звертаються до господарського суду;

- прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави;

- Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави.

Господарські суди розглядають, також, справи про банкротство.

Адміністративне судочинство здійснюється на підставі Кодексу України про адміністративне судочинство.

В порядку адміністративного судочинства розглядаються:

- спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності;

- спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби;

- спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління;

- спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

- спори щодо правовідносин, пов’язаних із виборчим процесом чи процесом референдуму.

Розгляд справи у порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства здійснюється суддею одноосібно (за винятком апеляційного або касаційного провадження) і завершується винесенням рішення у вигляді постанови або ухвали. Постанови приймаються суддею одноособово, а ухвали колегіально. Рішення суду приймається у нарадчій кімнаті з дотриманням таємниці (за винятком рішень щодо усиновлення.

Кримінальне судочинство регулюється Кримінально-процесуальним кодексом України. Більшість кримінальних справ розглядаються в суді першої інстанції одноособово суддею. Справи про злочини за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше десяти років, розглядаються у суді першої інстанції колегіально судом у складі трьох осіб, якщо підсудний заявив клопотання про такий розгляд. Судами першої інстанції з усіх категорій справ (крім справ зі злочинів проти основ національної безпеки України та злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі) виступають районні (міські) суди.

Справи про злочини, за які законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі, в суді першої інстанції розглядаються судом у складі двох суддів і трьох народних засідателів. Як суд першої інстанції з цих справ (а також зі справ про злочини проти основ національної безпеки України) виступають апеляційні суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Розгляд справ у апеляційному та касаційному порядку здійснюється відповідно апеляційними і касаційними судами у складі трьох суддів.

Кримінальне судочинство передбачає кілька стадій провадження, кожна з яких завершується підсумковим процесуальним рішенням.

Досудове провадження поділяється на такі стадії:

- порушення кримінальної справи;

- дізнання;

- досудове слідство.

Судове провадження у суді першої інстанції поділяється на такі стадії:

- попередній розгляд справи;

- судовий розгляд.

Завершальним процесуальним актом у кримінальному судочинстві є вирок.

Апеляція на вирок суду першої інстанції може бути подана протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Тема 11. Правоохоронні органи та адвокатура

1. Поняття та система правоохоронних органів України.

2. Прокуратура України.

3. Міліція України.

4. Служба безпеки України.

5. Державна митна служба України.