Потенціал економічного розвитку Російської Федерації

Російська Федерація є найбільшою за територією країною світу (17 млн. км²), що займає одну восьму частину суходолу. За чисельністю населення (близько 150 млн.) країна посідає шосте місце в світі після Китаю, Індії, США, Індонезії та Бразилії. За даними російських авторів В.Колєсова та М.Осьмової (2000) наприкінці 90-х років ХХ ст. Росія посідала 1 місце в світовому господарстві за виробництвом природного газу; 2-е – бурого вугілля, картоплі, молока; 3-е – нафти, сірчаної кислоти, 4-е – електроенергії, чавуну, сталі, залізної руди, ділової деревини, бавовняних тканин, зернових та зернобобових культур, цукрового буряку; 5-е – прокату чорних металів, пиломатеріалів, мінеральних добрив; 6-е – кам’яного вугілля, целюлози, м’яса, масла тваринного. Доволі сильні позиції має країна також у вилові риби, виробництві легкових автомобілів, цементу, паперу, взуття, вовняних тканин, рослинного масла тощо. Близько 30% світового експорту необробленої деревини також припадає на Росію, а за експортом зброї ця країна традиційно посідає 2-3-е місце в світі. Разом з тим, наведені вище показники характеризують дві основні тенденції розвитку, що дісталися у спадок від колишнього СРСР: ресурсний та військово-промисловий. Проте визначальним для першої чверті ХХІ ст. в Росії вважають всеж-таки інноваційно-інвестиційний.

Водночас в експорті продукції секторів високих та середніх технологій (у відсотках від загального обсягу експорту товарів) питома вага цієї держави виглядає доволі скромною – 16% (1999), у той час коли в країнах ЦСЄ цей показник коливається в межах 25-40%%. З огляду на це, та ряд інших обставин Росію поки що не включають у більшість світових рейтингів конкурентоспроможності, хоча по деякими з них вона може претендувати на лідерство. Так, за індексом конкурентоспроможності, що зростає, РФ у 2003-му році посідала 70-е місце в світі, за технологічним індексом країна знаходиться на 69-му місці). Мікроекономічний індекс, що був розрахований Світовим економічним форумом (WEF) у 2003-му році, визначив Росії 66-е місце у світі.

За показником сумарного ВНП країна майже у 10 разів поступається США, а за його відносним аналогом у 5. Водночас за теорією полюсів Валлерстайна саме Росія та Польща можуть претендувати на системне лідерство в країнах ЦСЄ виходячи з домінуючих для цього мегарегіону показників сумарного валового внутрішнього продукту.

В межах СНД позиції країни є більш значущими. Питома вага Російської Федерації в структурі ВВП Співдружності становить близько 75%, чисельності населення – 52%, території – 77%, промислової продукції – 72%, продукції сільського господарства – 53%. Її зовнішньоторговельний оборот досяг у 2002 році 63, 2% загального показника країн СНД.