Формування інноваційно-інвестиційного середовища в Україні: зміст, проблеми, чинники

Перехід на інноваційний тип розвитку є однією з основних передумов виходу країни з глибокої кризи. У сучасних умовах рівень прогресивності економіки визначаєть­ся характером інноваційно-інвестиційної діяльності та рівнем її активності. За підсумками, економічні зміни, що відбувалися в останнє десятиліття і, як вважалося, були започатковані з метою досягнення структурних змін в економіці відповідно до вимог сьогодення, на сьогодні характеризуються серйозним відставанням від тих процесів, які визначають економіку знань. Формування інноваційної інфраструктури в Україні відбувається вкрай повільно. Гальмують створення та функціонування технологічних, наукових парків та бізнес-інкубаторів: відсутність відповідної законодавчої та нормативно правової бази; недієвість механізмів фінансово – кредитного забезпечення, податкової та організаційної підтримки з боку державних установ.

*У Законі України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» на строк до 2007 р. визначено такі пріоритетні напрями інноваційної діяльності загальнодержавного рівня:

модернізація електростанцій; нові та відновлювані джерела енергії; новітні ресурсозберігаючі технології.

*машинобудування та приладобудування як основа високотехнологічного оновлення всіх галузей виробництва; розвиток високоякісної металургії.

*нанотехнології, мікроелектроніка, інформаційні технології, телекомунікації.

*удосконалення хімічних технологій, нові матеріали, розвиток біотехнологій.

*високотехнологічний розвиток сільського господарства і переробної промисловості.

*транспортні системи: будівництво і реконструкція

охорона й оздоровлення людини та навколишнього середовища.

*розвиток інноваційної культури суспільства: підтримка національної книговидавничої справи, освітніх та науково-популяр­них видань.

Інноваційний характер розвитку потребує стартового капіталу. Без легалізації нагромаджених тіньовою економікою заощаджень за роки перехідного періоду та трансферу капіталу від експорту робочої сили, а також без підвищення рівня капіталізації економіки і активної підтримки імпортозаміщення, при активізації експортно-орієнтованої стратегії інноваційного спря­мування, прискорений стабільний характер розвитку в довгостроковому відношенні неможливий. відсутність зміни в моделі зростання з експортно орієнто­ваної на імпортозамінну.