Джерела і причини виникнення українського козацтва

Населення новоосвоєних земель, яке звикло до волі, гостро реагувало навіть на незначні утиски. Найпоширенішою фор­мою протесту став відхід у козаки. На початку XVII ст. коза­цтво перетворилося на досить численну верству суспільства, вплив якої на політичну обстановку в країні швидко зростав. Спочатку козаки були вільними хліборобами. Періодично вони відривалися від своїх основних занять і займалися відхідництвом (рибальством, полюванням у степу) і набі­гами на татарські улуси. Це були вихідці з різних верств населення, але переважно селяни. Ідучи в степ, вони об'єдну­валися в невеликі загони - ватаги і обирали зі свого середовища ватажка - отамана.

Перші згадки про українських козаків відносяться до кінця XV ст., хоча саме їхнє виникнення відбулося в більш ранній період. Ще за часів Київської Русі літописи згадують про існування на кордоні руських земель і кочового Степу бродників і берладників - вільних людей, котрі не підкорялися князівській владі і жили, зокрема, за рахунок здобичі від набігів на половців і візантійські володіння. Однак, надалі це тради­ційне для місцевого населення заняття було перервано татаро-монгольською навалою.

Наприкінці XV - у першій половині XVI ст. на українсько-татарському прикордонні знаходилися й українські бояри-лицарі, які очолювали загони, що боролися з татарськими наїздами. До другої половини XVI ст. існувала також аморфна прикордонна військово-промислова спільнота бояр-козаків і бояр-шляхтичів. До початку XVII ст. усі три спільноти ввійшли до козацького стану.

Через небезпеку постійних татарських набігів козаки змушені були групуватися навколо прикордонних фортець - «містечок». Старости прикордонних земель використовували їх для захисту кордонів, формуючи з козаків бойові загони. За це козаки звільнялися від феодальних повинностей, одержували право «законно» володіти освоєною ними ж землею. На відміну від найманців, що вимагали постійної оплати, козацькі загони, котрі захищали свої поселення, були практично безкоштовною

військовою силою (хоча князь Василь-Костянтин Острозький, наприклад, утримував полк найманих «надвірних» козаків).

Таким чином, причинами виникнення українського коза­цтва були:

- посилення польського феодального гніту, що викликало
масове переселення українців на території, які межували із
Диким Полем;

- необхідність створення військової організації життя пере­
селенців через постійну загрозу з боку кримських татар;

- підтримка військової організації козацтва місцевими
старостами, зацікавленими в дешевих козацьких загонах для
захисту кордонів;

- традиційна необхідність захисту території України від
набігів степових народів.

Козацтво, яке швидко перетворилося на значну військову силу, уже до початку XVII ст. стало найважливішим чинни­ком захисту України від татарсько-турецької і польсько-католицької загрози.