Кирило-Мефодіївське братство і його вплив на розвиток українського національного руху

Кирило-Мефодіївське братство (товариство) виникло напри­кінці 1845 - початку 1846 рр. у Києві і ставило собі за мету об'єднання слов'янських земель навколо України на принципах демократичної федерації. Засновниками братства були професор Київського університету історик М. І. Костома­ров, учитель В. М. Бєлозерський і чиновник М. І. Гулак. Загальне число членів цосягло декількох десятків чол. (Т. Г. Шевченко, письменник П. 0. Куліш, учитель Д. П. Пиль-чиков, студенти І. Я. Посяда, Г. В. Андрузький, поміщик М. І. Савич, колишній студент О. 0. Навроцький та ін.). Орга­нізаційні і програмні положення братства були викладені в «Книзі буття українського народу», «Статуті товариства св. Кирила і Мефодія» і т.зв. «Законі божому». Братство ставило завданням національне визволення України, ліквіда­цію кріпосного права, станових привілеїв, проголошення свободи совісті тощо. До складу майбутньої слов'янської феде­рації, на думку керівників товариства, повинні були ввійти Україна і Росія, Польща, Чехія, Сербія, Болгарія. Вища зако­нодавча влада в майбутній державі повинна була належати двопалатному сеймові, виконавча - президентові. При цьому погляди окремих членів товариства не були однорідні. М. Кос­томаров і його прихильники припускали домогтися здійс­нення своїх політичних ідеалів мирним реформістським шляхом, згідно з «євангельськими правилами любові, лагід­ності і терпіння». Т. Шевченко стояв на революційно-демо­кратичних позиціях, закликаючи до насильницького ски­нення існуючого ладу. Близькими до нього були погляди М. Гулака й О. Навроцького. Найбільш, помірковану пози­цію займав П. Куліш, який обмежувався ідеями відро­дження української культури і національних традицій. Товариство знаходилося в стадії організаційного оформлення і проіснувало 13-14 місяців. У березні 1847 р. члени товариства за доносом студента А. М. Петрова були заарештовані, а в травні присуджені до різних мір покарання: Шевченко відданий у солдати, Гулак ув'язнений у Шліссельбурзьку фортецю, інші вислані з Києва. Уряд, побоюючись поширення демократич­них ідей, приховав республіканський характер організації, додавши їй вигляду товариства, що ставило своїм завданням об'єднання всіх слов'ян під верховенством Російської імперії.

Тема 13

Історичне значення братства полягало в тому, що воно вперше порушило питання про національне визволення України і від­творення її державності на прогресивних республікансько-федеративних засадах, що дало поштовх усім наступним національним політичним рухам в Україні.