![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Пробудження національного життя в Галичині і Буковині
Пробудження національного життя в Галичині і Буковині було викликане зростанням феодального і національного гніту в Австро-Угорщині, що виразилося у збільшенні феодальних повинностей селян, посиленні бюрократично-поліцейського режиму, забороні на викладання української мови в школах і культурно-суспільних установах, насадженні німецької мови, політиці асиміляції українського населення. Одним із зачинателів національно-визвольного руху в Галичині був священик Іван Могильницький, який у 1816 р. за підтримки єпископа М. Левицького організував «Клерикальне товариство» з метою поширення в селянському середовищі релігійних текстів українською мовою, написав першу в Галичині «Граматику» української мови і наукову працю «Відомості про руську мову», у якій довів помилковість тверджень, що поширювалися про українську мову, як діалект російської або польської мов. «Руська трійця» Найбільш широко національні ідеї знайшли відображення в діяльності об'єднання «Руська трійця» (у 30-40-х рр.), засновниками якого були студенти Львівського університету Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький. У 1832 р. вони згуртували навколо себе однодумців, метою яких було відродження престижу рідної культури. Вони працювали над очищенням мови від надуманої «вишуканості» і перетворенням її на зрозумілу мову, а також над пробудженням національної свідомості народу. «Руська трійця» розгорнула велику фольклористично-збиральну роботу. У 1836 р. Вагилевич зробив перший переклад «Слова о полку Ігоревім» живою українською мовою. Шашкевич створив «Читанку», готував граматику і словник української мови. У трьох церквах «трійчани» читали релігійно-моральні проповіді українською мовою. Діячі «Руської трійці» зображували козацтво як символ національно-визвольної боротьби народу, робили упор на тому, що Богдан Хмельницький вважав Волинську, Галицьку, Львівську і Берестейську землі невід'ємною частиною всієї України. Під впливом загальнослов'янського руху «Руська трійця» внесла в програмні документи ідею возз'єднання всіх українських земель у складі майбутньої федерації. На основі своїх фольклорних записів і публіцистичних творів члени «Руської трійці», минаючи львівську цензуру, у 1827 р. видали в Будапешті альманах «Русалка Дністровая». У ньому були поміщені народні пісні, думи, легенди, історичні документи, що розкривали героїчне минуле, заняття, побут і культуру українського народу. Ці матеріали і публіцистичні статті звеличували боротьбу українського народу за своє визволення, поетизували народних героїв і проголошували необхідність возз'єднання всіх українських земель. Вихід «Русалки Дністрової» був своєрідним викликом демократичної молоді державній і клерикальній реакції, протестом проти денаціоналізації і роз'єднання українських земель. Влада вороже зустріла альманах, конфіскувала і знищила майже весь тираж (за винятком 250 екземплярів), а його авторів притягла до судової відповідальності і тривалий час переслідувала. Шашкевич помер у 1843 р., Вагилевич піддавався новим переслідуванням після революції 1848 р. і відійшов від активної суспільної діяльності. Головацький фактично до смерті (1899 р.) залишився відданим обраній у молодості справі. Заслугою об'єднання стало також те, що воно змогло виробити соціально-економічну і політичну програму національно-визвольного руху і прагнуло перенести її на всю Україну. «Руська трійця» зробила багато для розвитку культури, вивчення своєї історії, підготовки українських кадрів.
|