Головна Руська рада

Головна Руська рада була створена галицькою інтеліген­цією і нижчим духівництвом під час революції 1848—1849 рр. в Австрійській імперії. Вона повинна була представляти і відстоювати інтереси українського населення Галичини. У виробленій Головною Руською радою програмі обґрунтову­валася приналежність українського населення Галичини до єдиного українського народу, підкреслювалися глибокі істо­ричні державні традиції краю. Програма закликала до націо­нального пробудження, активної діяльності з поліпшення становища народу в рамках австрійської конституції.

Революційне піднесення охопило і провінцію. За прикладом Львова виникло близько 50 місцевих рад, у тому числі 12 окружних. Підсилився тиск на центральні органи влади. Під впливом масового політичного і національно-культурного руху галичан австрійський уряд 9 травня 1848 р. пообіцяв задовольнити вимоги. Це була велика перемога патріотичних українських сил.

До національно-визвольної спрямованості Руської ради неприхильно поставилася польська Рада народова. Вона виступала проти її самостійності, прагнення виділити націо­нальний рух українського суспільства із загальногалицького, у якому брали участь і поляки. Під впливом польської Ради народової частина ополяченої української шляхти, яка не поба­жала відокремлюватися від вищої верстви польського суспіль-

І

Тема 13

ства, створила власну організацію - «Руський собор», що була покликана відстоювати ідею незалежності Польщі під егідою Габсбурґів, до складу якої повинна була входити і Галичина,.

Національне протистояння в країні загострилося і загрожу­вало перерости в збройну боротьбу. Воно стало особливо небез­печним, коли польські організації почали створювати власну гвардію, а українські - загони руських стрільців.

З метою зняття конфронтації на початку червня в Празі від­бувся Слов'янський з" ізд, у роботі якого взяли участь пред­ставники Руської ради, Ради народової і «Руського собору». З'їзд прийняв рішення про рівноправність української мови в школах і державних установах, рівність всіх національностей і віросповідань, створення спільної українсько-польської гвар­дії і керівних органів. Гостру дискусію викликала пропозиція української депутації розділити Галичину на українську і поль­ську частини.

Улітку 1848 р. Руська рада затвердила рішення про створення «Галицько-руської матиці», яка повинна була відати організацією видання шкільних підручників україн­ською мовою. Під тиском національних сил влада наприкінці року відкрила у Львівському університеті кафедру української мови і літератури. Першим її завідувачем став Я*. Головацький. Національно-політичне піднесення у Галичині продовжува­лося недовго. Воно пішло на спад після переходу реакції в наступ. 7 березня 1849 р. був розпущений австрійський пар­ламент, потім скасована конституція і відновлена колишня централізаторсько-бюрократична адміністративна система. Улітку 1851 р. австрійський уряд заборонив діяльність Головної руської ради.