Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Роман. Потрібно знайти Марійку. Не знаєш, куди вона поділась?






 

До зали заходить Марійка.

 

Ада. Он вона, Романе!

 

Марійка, вже одягнена, підходить до батьків.

 

Марійка. Йдемо додому?

Роман. Так.

Марійка. То пішли. Пані Вандо, був чудовий вечір, дякую вам.

 

Струминські уходять.

 

До зали заходить Марк.

До нього підходить Яніна.

 

Яніна. Нудьгуєш, Марку?

Марк. Яно, не знаєш, чому Струминські так раптово пішли?

Яніна. Не знаю і не здогадуюсь. О, це ж моя улюблена мелодія! Марку, потанцюй зі мною, будь ласка!

Марк. Пробач, але не сьогодні.

 

Марк пішов від Яни, підійшов до першої-ліпшої дівчини, запросив її.

Марк та дівчина танцюють.

До Яни підійшов Микола, запросив до танцю. Яніна погодилася й вони теж почали танцювати.

Під час танцю Микола та Марк обмінюються партнерками.

Марк і Яніна танцюють разом.

Ляшковський радо дивиться на них. Підходить Генріх.

Генріх. Пан Томаш, я повідомив панові Роману ваше рішення.

Ляшковський. Дуже добре. Як він?

Генріх. Пішов.

Ляшковський. Куди?

Генріх. Додому.

Ляшковський. Вже? А, розумію, розумію, - нерви. Нічого, вранці оговтається. Пане Генріху, ви краще подивіться, як танцюють наші діти. Яке це гарне видовище.

 

Генріх подивився на танцюючих Марка та Ніну.

 

Ява шоста.

 

Струминські вийшли з будинку.

 

Ада. Романе, що сталося? Може, поясниш?

Роман. Вдома, Адуню, вдома.

Ада. Ні, Ромцю, зараз. Ми так швидко пішли, я маю право знати чому. Марійко, чому ти мовчиш, хіба ти не хочеш знати, чому ми пішли раніше від усіх?

Марійка. Я знаю.

Ада. Що? Ти їй вже сказав?

Роман. Ні, я нічого не говорив.

Марійка. Він нічого мені не казав, мамо. Я була у кабінеті, тату, і все чула.

Роман. Зрозуміло. Стривай, що ти робила в кабінеті?

Марійка. Яніна випадково пролила напій на мою сукню, і я зайшла до кабінету, щоб привести себе до ладу.

Ада. Ліпшого місця не знайшлося?

Марійка. Як бачиш.

Ада. То що ти почула? Романе, ти можеш вже сказати? Доки не скажеш, що сталося, я з цього місця не зрушу.

Роман. Гаразд. Ти знаєш, хто новий власник газети?

Ада. Звичайно. Пан Томаш. Тільки-но його відрекомендували як господаря.

Роман. Сьогодні він зробив перший крок як власник – він звільнив мене.

 

Ада сміється.

 

Ада. Це жарт?

Роман. На жаль, ні. Після свят мені повідомлять офіційно. Так що за кілька днів я – безробітний. А тепер… пішли додому.

 

Струминські уходять.

 

 

Ява сьома.

 

Вітальня Струминських.

Роман, Ада та Марійка сидять, розмовляють.

 

Марійка. Я не розумію, тату, чому ви кажете, що не зможете знайти у Станіславові собі інше місце.

Роман. По-перше, тут немає роботи за моїм фахом, і по-друге, якщо я і знайду якусь роботу, то за мізерну зарплатню.

Марійка. Чому?

Роман. Не здогадуєшся?

 

Марійка заперечно хитає головою.

 

Марійка. Ні.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал