Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Теорія « Надлюдини» Фредріха Ніцше та її місце у романі Кена Кізі






Теорія «Надлюдини» Фредріха Ніцше та її місце у романі Кена Кізі

«Політ над гніздом зозулі»»

 

Роботу виконала:

Ролемська Діана

учениця 11 класу

НВК «Узинська гімназія»

Білоцерківської районної ради

Київської області

 

Науковий керівник:

Волинець Ірина Миколаївна

Доцент, кандидат педагогічних наук

 

 

Рецензент:

 

ТЕЗИ

Теорія «Надлюдини» Фредріха Ніцше та її місце у романі Кена Кізі

«Політ над гніздом зозулі»»

Керівник: Волинець Ірина Миколаївна, доцент, кандидат педагогічних наук

Актуальність дослідження. Особистість Наполеона перевернула не тільки світову історію.

XIX століття − період формування і становлення головних героїв романів Ф. Стендаля Жульєна Сореля та Ф. Достоєвського Родіона Раскольникова — час бурхливих змін, революцій, переворотів та зламів у економічній, політичній сферах життя, перехід до нових соціальних формацій та надзвичайного впливу успіхів Наполеона на особистісне становлення молоді того часу. Тому цілком логічним є те, що ореол успіхів французького імператора вплинув на духовну самосвідомість Сореля і Раскольникова.

Мета роботи − дослідження впливу політичного лідера − Наполеона Бонапарта − на соціалізацію молодої людини в ХІХ ст. (на прикладі романів «Червоне і чорне» Ф. Стендаля та «Злочин і кара» Ф. Достоєвського).

Реалізація поставленої мети потребувала розв’язання таких завдань:

– дослідити тему «наполеонізму» в літературі;

– розглянути поняття «феномен лідерства» та роль видатної особистості в історії;

– з’ясувати, які якості лідера Наполеона мали вплив на соціалізацію Жульєна Сореля та Родіона Раскольникова;

– вказати на наслідки «наполеонізму» на розвиток та становлення головних героїв романів Ф. Стендаля та Ф. Достоєвського.

Об’єкт дослідження − образ Наполеона-лідера та тема «наполеонізму» в літературі.

Предмет дослідження − вплив лідерських якостей Наполеона на розвиток і становлення Жульєна Сореля та Родіона Раскольникова.

Наукова новизна полягає в тому, що вперше здійснена спроба дослідити позитивні й негативні наслідки «наполеонізму» у процесі соціалізації двох молодих людей різних країн (Франція – Росія).

Практична цінність роботи полягає у можливості використання її результатів у шкільній та вузівській практиці викладання світової літератури.

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………  
РОЗДІЛ 1. Теорія «Надлюдини» Фрідріха Ніцше…………….      
1.1. Фрідріх Ніцше і його концепція «Надлюдини».……………… 1.2. Сутність «Надлюдини» в житті людини XXI ст.……………….    
   
РОЗДІЛ 2. Особистість і система в романі Кена Кізі «Політ над гніздом зозулі»…………………………………………    
2.1. «Незламний» та індивідуальній персонажРендл Патрік Макморфі.………………………………………………………….    
2.2. Старша медсестра Міс Гнусен та її непоборна система.…… 2.3. Наслідки двобою головний героїв роману.…………………  
ВИСНОВКИ………………………………………………………………..  
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………  

ВСТУП

Актуальність дослідження. Сучасна молодь живе у стрімкому динамічному світі. Ускладнюється суспільство, розвиваються нові види стосунків на фоні невпинного прогресу. Потоки інформації оплутують кожну людину все більше й більше, і здається, що розібратися в них досить складно. Технократична цивілізація кинула підростаюче покоління в бурхливе інформаційне море, переповнене різним плаваючим інформаційним «сміттям». Щоб виплисти та найти свою течію, потрібно відшукати вірний орієнтир. Це зробити особливо складно нам, молодим людям, в багатьох питаннях недосвідченим, яким без належної підтримки тяжко розібратися в усьому різноманітті пропонованого «інформаційного фаст-фуду».

Справді, коли приходить час вибиратись з шкаралупи домашнього комфорту, створеного батьками, молода особа дуже часто фактично залишається наодинці з агресивним середовищем дійсності. Виникає необхідність стати самостійною ланкою цього суспільства, погоджуючись або ж ні, проте все одно приймаючи закони соціуму. І ось тут на фоні конфлікту власного внутрішнього світу та зовнішнього середовища спрацьовують рефлексивні механізми, які закарбувались в нашій генетичній пам'яті впродовж минулих тисячоліть.

Одним з таких механізмів є прагнення знайти собі подібних. Ось на цьому шляху кожна людина зіткнеться з феноменом лідерства.

Хто вони, ці люди різних особистісних якостей і суспільного становища – старший у родині, капітан вуличної футбольної команди, учитель, тренер, ватажок злочинної групи, армійський старшина, бригадир, начальник відділу, художній керівник, завідувач кафедрою й т.п.? Кожній молодій людині треба мати уявлення про цей соціальний феномен, тому що особистість лідера й стиль його поводження як домінуючої особи багато в чому визначатимуть нашу долю як активного чи пасивного, чи навіть випадкового учасника якоїсь групи. Інакше кажучи, лідери впливають на соціалізацію молодих індивідів і наслідки цього впливу можуть мати різний характер. У зв’язку з означеним та з метою запобігання допущення помилок в особистісній соціалізації хочемо звернутись до минуло і простежити, як відома історична постать − Наполеон Бонапарт − своїми діями, вчинками, політичною діяльністю тощо впливав на становлення молодих людей ХІХ століття, зокрема − Жульєна Сореля та Родіона Раскольникова.

XIX століття − час бурхливих змін, революцій, переворотів та зламів у економічній, політичній сферах життя, перехід до нових соціальних формацій. Тому це ще й інша культура, сумніви щодо традиційних моральних цінностей, пошук Людиною свого «Я» в житті, конфлікти особистості з суспільством.

І от два автори, що жили і творили в різних країнах та в різні роки (Ф. Стендаль − 1830 р., Ф. М. Достоєвський − 1866 p.), відтворюють дуже схожих героїв, які існують у схожих обставинах, перед ними постають однакові проблеми, вони сповідують однакові ідеї, мають однакову вдачу, вік, прагнення та переконання, навіть зовнішністю разюче схожі. Окрім цього, це представники двох воюючих між собою країн − Франція і Росія.

Мета роботи − дослідження впливу політичного лідера − Наполеона Бонапарта − на соціалізацію молодої людини в ХІХ ст. (на прикладі романів «Червоне і чорне» Ф. Стендаля та «Злочин і кара» Ф. Достоєвського).

Реалізація поставленої мети потребувала розв’язання таких завдань:

– дослідити тему «наполеонізму» в літературі;

– розглянути поняття «феномен лідерства» та роль видатної особистості в історії;

– з’ясувати, які якості лідера Наполеона мали вплив на соціалізацію Жульєна Сореля та Родіона Раскольникова;

– вказати на наслідки «наполеонізму» на розвиток та становлення головних героїв романів Ф. Стендаля та Ф. Достоєвського.

Об’єкт дослідження − образ Наполеона-лідера та тема «наполеонізму» в літературі.

Предмет дослідження − вплив лідерських якостей Наполеона на розвиток і становлення Жульєна Сореля та Родіона Раскольникова.

Наукова новизна полягає в тому, що вперше здійснена спроба дослідити позитивні й негативні наслідки «наполеонізму» у процесі соціалізації двох молодих людей різних країн (Франція – Росія).

Виходячи з принципів комплексного аналізу художнього тексту, у роботі застосовуються такі методи дослідження: вивчення і теоретичний аналіз літературознавчої літератури з питань феномену лідерства, теми «наполеонізму», розуміння поняття соціалізації під впливом образу Наполеона-лідера; теоретичне узагальнення наявного матеріалу.

Практична цінність роботи полягає у можливості використання її результатів у шкільній та вузівській практиці викладання світової літератури.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків і списку використаних джерел.



Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал