Основні показники розвитку світової економіки.

Для аналізу економічного становища світу використовується цілий ряд показників, що характеризують динаміку і стан світової економіки. Основний з них - валовий світовий продукт (ВСП) - показує загальний обсяг кінцевих товарів і послуг, вироблених на території всіх країн світу незалежно від національної приналежності діючих там підприємств у визначений період часу.

Облік кінцевої продукції передбачає виключення повторного врахування сировини, напівфабрикатів, інших матеріалів, палива, електроенергії і послуг, використаних у процесі її виробництва.

Показник ВСП показує загальну активність у світі. Його складові частини охоплюють основні сфери, галузі і фактори економічного розвитку. Так, розгляд за основними складовими частинами використання ВСП дає уявлення про основні секторах попиту, а аналіз ВСП за виробництвом показує зміни як структури всього господарства, так і основних галузей. ВСП дає можливість визначити місце країни і регіонів у світовому виробництві, суспільну продуктивність праці в різні періоди часу.

Але не може використовуватися як показник потенціалу окремих видів виробництва, рівня технології або добробуту населення.

У кожній окремо взятій країні розраховується валовий внутрішній продукт (ВВП). Він розраховується на основі системи національних рахунків (СНР), яка побудована на концепції продуктивного характеру усіх видів діяльності. Вона являє собою сукупність міжнародно-визнаних правил обліку економічної діяльності і відображає основні макроекономічні зв'язки внутрішнього і зовнішнього секторів національних господарств.

СНР постійно вдосконалюється. У 1993 р. ООН затвердила нову стандартну СНР (попередня була прийнята в 1968 р.). В українську практику СНР стала впроваджуватися з 1988 р. (ще за СРСР), що вимагало проведення величезної роботи з перерахування основних макроекономічних показників розвитку країни й істотно змінило картину структури національного господарства, динаміки і темпів його розвитку.

Центральним показником СНР є ВВП, другий за значенням показник - валовий національний продукт (ВНП). Вони відображають результати діяльності в двох сферах народного господарства: матеріального виробництва і послуг, визначаються як вартість всього обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг в економіці за 1 рік (квартал, місяць). Розраховуються в поточних або постійних цінах.

Основна відмінність полягає в тому, що ВВП підраховується за т.зв. територіальною ознакою, ВНП - за національною.

ВВП - це сукупна вартість продукції сфери матеріального виробництва і послуг, незалежно від національної належності підприємств, розташованих на території даної країни.

ВНП - це сукупна вартість всього обсягу продукції і послуг у національній економіці, незалежно від місцезнаходження національних підприємств даної країни.

ВНП = ВВП + чистий факторний дохід

Чистий факторний дохід - це різниця доходів від використання факторів виробництва, які перебувають за кордоном і знаходяться у власності резидентів і виплат нерезидентам за використання належних їм факторів виробництва в даній країні, тобто різниця між прибутком і доходами резидентів за кордоном і нерезидентів в даній країні.

Зазвичай для розвинених країн ця різниця невелика і складає близько 1% від ВВП.

Підрахунок ВВП / ВНП проводиться за трьома принципами: виробництва, витратами і доходом.

ВВП за виробництвом (по галузях) - це сума доданої вартості по всіх галузях національної економіки. Дозволяє виявити співвідношення і роль окремих галузей у створенні ВВП. Динаміка за ряд років дозволяє виявити зміну його структури, динаміку розвитку окремих галузей національної економіки і характер економічної політики в країні. Додана вартість або умовно чиста продукція окремих галузей являє собою різницю між вартістю валової продукції і сумою поточних виробничих витрат, тобто вартість, привнесену в процесі виробництва на тому чи іншому його етапі. Вона складається з перенесеної на продукт амортизації основних фондів, заробітної плати, прибутку, податків. Останні враховуються при підрахунку в поточних цінах.

ВВП за витратами - це сума всіх витрат на купівлю загального обсягу виробленої в даному році продукції. Включає наступні статті:

• кінцеві споживчі витрати (товари першої необхідності, предмети споживання тривалого користування...);

• кінцеві витрати органів держ. управління (держ. витрати на купівлю продукції підприємств і купівлю ресурсів для потреб держави, тобто сума витрат держави на виплату заробітної плати держ. службовцям і на закупівлю товарів і послуг);

• валові капіталовкладення, валові накопичення і зміна запасів матеріальних оборотних коштів;

• сальдо експорту та імпорту (різниця), тобто частина ВВП направляється на експорт і частина витрачається на імпорт товарів і послуг.

ВВП за доходами - це сума доходів, отриманих у країні від виробництва продукції у даному році (сума доходів від економічних ресурсів, використаних у процесі виробництва суспільного продукту протягом певного часу). Включає наступні статті:

• заробітну плату найманих працівників;

• прибуток фірм і корпорацій;

• доходи підприємств, що знаходяться в індивідуальній власності і доходи працівників вільних професій;

• рентні платежі (доходи від власності - землі, нерухомості...);

• відсоток на позичковий капітал (виплати за капітал, використаний при виробництві ВВП);

• амортизаційні відрахування - відрахування на створення грошового фонду, відшкодовує знос основних фондів, що беруть участь у створенні ВВП;

• непрямі податки - ПДВ, акцизи, митні збори..., тобто незароблений дохід, який отримує держава шляхом збільшення цін для свого утримання.

З ВВП віднімаються державні субсидії.

ВВП / ВНП підраховані за доходами і за витратами повинні бути рівні.

Головна вимога при підрахунку ВВП / ВНП полягає в запобіганні повторного рахунку, тобто щоб враховувалася тільки кінцева продукція.

Кінцева продукція - це товари і послуги, які купуються споживачами для кінцевого користування.

Проміжна продукція - це товари і послуги, які проходять подальшу переробку або перепродаються кілька разів, перш ніж потрапити до споживача.

Тому для виключення повторного рахунку ВВП / ВНП повинні виступати як вартість кінцевих товарів і послуг і включати тільки вартість, що додається на кожній стадії обробки.

Додана вартість (ДС) - це вартість створена в процесі виробництва на даному підприємстві і охоплює реальний внесок підприємства в створення вартості конкретного продукту, тобто зарплату, прибуток і амортизацію конкретного підприємства.

ДС = ВПП - ПМВ+ АТ,

де - ВПП - валовий продукт підприємства (ринкова ціна випущеної продукції);

ПМВ - поточні матеріальні витрати;

АТ - відрахування на амортизацію.

У СНР до складу доданої вартості входить: амортизація, зарплата, прибуток корпорацій і некорпоративних підприємств, отриманий ними ренту, відсоток на позичковий капітал і непрямі податки на бізнес.

ВВП завищує обсяг виробництва на вартість річних амортизаційних відрахувань і на суму непрямих податків, тому не може відображати, що виробництво реально додало до добробуту суспільства.

Для цього існують показники - чистий національний продукт (ЧНП) і національний дохід (НД).

За допомогою ЧНП виміряється загальний річний обсяг виробництва товарів і послуг, що країна зробила і спожила у всіх секторах свого національного господарства.

ЧНП = ВВП – АТ

Національний дохід - це знову створена за рік вартість, що характеризує, що додало виробництво даного року до добробуту суспільства.

НД = ЧНП - сума непрямих податків + субсидії,

НД = ВВП - АТ - сума непрямих податків + субсидії.

Сума податків значна. Вони включаються в ринкові ціни товарів та послуг і сплачуються кінцевим споживачів. Субсидії надають на ціни протилежну дію: вони знижують їх на власну величину. Показник національного доходу приблизно відповідає поняттю виробленого національного доходу. Зазначимо, що для будь-якого національного господарства важливі доходи, що надходять в її розпорядження. Сума доходів, що надходить у розпорядження даної країни, підраховується як різниця між чистим внутрішнім продуктом і сальдо доходів підприємств і громадян даної країни за рубежем і доходами іноземців у цій країні. Цей показник приблизно відповідає поняттю використаного національного доходу.

Валовий національний наявний дохід (ВНД) - це використовуваний на накопичення і споживання ВНП, що включає чисті трансферти з-за кордону.

Чисті трансферти - це різниця між переказами робітників-мігрантів, які вважаються резидентами з даної країни й до неї.