Електробезпека

Статистичні відомості про стан виробничого електротравматизму. Основні причини та шляхи зниження його рівня.

Електричний струм, одиниці вимірювання струму:

сили, напруги, потужності, частоти, опору. Постійний та змінний струм, їх шкідлива дія на організм людини. Небезпечні величини електроструму, напруги. Залежність дії електроструму на людину від тривалості дії, умов середовища, метеорологічних факторів, фізичного стану людини. Поняття напруги кроку та дотику. Статична і наведена напруга. Дія електромагнітних полів, засоби захисту від них.

Будова промислових електроустановок та їх елементи: електричні станції, підстанції, розподільні пристрої, перетворювачі електроенергії; повітряні та кабельні лінії електропередач напругою понад 1000 В; розподільні електромережі напругою до 1000 В.

Розподіл електроустановок за класами напруги: 0, 4 кВ; 6-Ю кВ; 35 кВ; ПО-1150 кВ. Особливості будови та сфера застосування.

Охоронні зони електромереж напругою до і понад 1000 В. Допустимі (безпечні) відстані до струмопровідних частин діючого обладнання, що перебувають під напругою.

Класифікація виробничих приміщень щодо небезпеки ураження працівників електричним струмом.

Колективні та індивідуальні засоби захисту в електроустановках. Порядок їх використання, зберігання та обліку. Періодичність та види випробувань. Плакати та знаки безпеки, що використовуються в електроустановках. Заземлення та занулення електроустановок, їх захист; найбільші величини опору, від чого вони залежать.

Заходи безпеки при " роботі з електрифікованим інструментом, зварювальними та понижувальними трансформаторами, переносними світильниками тощо.

Вимоги безпечного застосування машин і механізмів у діючих електроустановках. Особливості виробництв з наявністю електротехнологій.

Порядок виконання робіт у діючих електроустановках: організаційні та технічні заходи, наряд-допуск до роботи, інструктаж, групи електробезпеки.

Гігієна праці і виробнича санітарія. медичні огляди

Поняття гігієни праці та виробничої санітарії. Нормативні акти з питань гігієни праці, санітарні норми і правила, гігієнічні нормативи, стандарти тощо.

Принципи, закладені в показники оцінки умов праці на виробництві.

Критерії оцінки умов праці (класи умов і характеру праці) на виробництві.

Аналіз та оцінка захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (в Україні, у галузі, регіоні, на підприємстві).

Організація та здійснення контролю за факторами виробничого середовища і трудового процесу.

Заходи щодо поліпшення умов праці та виробничого середовища.

Взаємодія різних служб підприємства з гігієни праці-Планування та організація робіт з охорони здоров'я працівників.

Засоби індивідуального та колективного захисту працівників. Порядок забезпечення ними працівників. Класифікація засобів захисту.

Вибір засобів колективного та індивідуального захисту.

Основні шкідливі виробничі фактори (шум, вібрація, інфразвук, ультразвук, іонізуючі та неіонізуючі випромінювання тощо), характерні для даного виробництва, джерела їх утворення, класифікації, гранична допустимі рівні, можливий вплив на працівників.

Шкідливі речовини, джерела їх утворення, класифікація, приблизний перелік (з 2 тисяч найменувань навести декілька найбільш поширених у виробництві).

Організація гігієнічної оцінки нових технологічних виробництв, обладнання, хімічних речовин, що впроваджуються у виробництво.

Вибір технологічних процесів: безперервність, замкнутість циклу в герметичній апаратурі з максимальним використанням самопливу, використання технологічних параметрів (тиск, вакуум, низька температура).

Застосування дистанційних автоматичних засобів контролю, управління і проти аварійного захисту тощо.

Опалення, вентиляція, кондиціювання виробничих приміщень. Види вентиляції. Проектування, монтаж, приймання та експлуатація вентиляційного устаткування, обслуговування газопиловловлювального обладнання.

Особливості гігієни праці при використанні жіночої праці та праці неповнолітніх.

Додержання норм піднімання і переміщення важких речей жінками-робітницями та неповнолітніми.

Організація вивільнення жінок і неповнолітніх із шкідливих та важких робіт відповідно до чинних переліків важких робіт і робіт з шкідливими або небезпечними умовами праці, на яких забороняється використання праці жінок та праці неповнолітніх. Рекомендації щодо використання праці вагітних.

Забезпечення нагляду за виробничим середовищем. Гігієнічний лабораторний контроль виробничого середовища і основні методи (фотометричний, газо-хроматографічний, полярографічний). Вимоги до методів вимірювань і досліджень. Організація лабораторного контролю на підприємствах.

Робоче місце - частина площі цеху, на якій розміщений верстат, різноманітні пристрої та інструменти. Раціональна організація робочого місця дає можливість підвищити продуктивність праці робітника, підвищує якість продукції, зменшує небезпечність роботи.

На робочому місці може бути достатній запас підготовлених до склеювання деталей, достатня кількість правильно приготовленого клейового розчину, необхідні різальні і вимірювальні інструменти для підготовки деталей до склеювання, перевірки розмірів і кутів склеювання виробів.

3. Організація робочого місця

Робоче місце має бути чистим і добре освітленим.

Залежно від характеру виконуваної операції роботи місце столяра організовують по різному, проте одним основним обладнанням є столярний верстат.

На верстаті повинні бути інструменти потрібні для роботи. Розміщують їх так, щоб користуватися ними можна було без зайвих рухів.

Робоче місце може розташовуватися в закритому приміщенні на відкритому повітрі, під землею і на висоті.

При роботі треба бути дуже уважним, щоб не пошкодити себе і оточуючих.

Перед початком роботи треба перевірити інструмент, щоб електричні пристрої всі працювали як слід і відповідали правилам техніки безпеки, а ріжучий інструмент перевірити чи гострий, при необхідності нагострити. Брудний інструмент почистити.

Виробничі приміщення підприємств повинні відповідати вимогам будівельних норм. Відповідно до них на постійних робочих місцях меблевих цехів в холодний і перехідний періоди року (коли температура повітря навколишнього середовища дорівнює 10 градусів) оптимальна температура в приміщенні повинна бути 17...19 градусів, допустима 15...20 градусів.

У теплий період року (при температурі 10 градусів і вище) оптимальна температура в приміщенні повинна бути 20...30 градусів.

Розміри, форма, розміщення і забезпечення допоміжних приміщень повинні задовольняти вимоги будівельних норм.

Природне і штучне освітлення у виробничих і допоміжних приміщеннях цехів, а також штучне освітлення на території підприємства повинні задовольняти вимоги будівельних норм і розробленим на основі їх - галузевим нормативам штучного освітлення робочих місць, затверджених в установленому порядку.