Рівні менеджменту.

ЛЕКЦІЯ № 1

ТЕМА 1. Поняття менеджменту, його зміст і загальна термінологія.

Рівні менеджменту.

Однією з найголовніших складових успіху економічно розвинутих країн (США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Канада, Швеція, та ін.) є використання менеджменту, тобто науково обгрунтованої та якісно побудованої системи управління організацією. Менеджмент виступає як результативний засіб формування ринкових стратегій, залучення інвестицій, здійснення нововведень, оптимізації співвідношення попиту та пропозиції тощо.

У процесі ринкових перетворень в Україні в усіх сферах виробничо-господарської діяльності почали використовувати термін “менеджмент”. Широкої популярності набули професії менеджерів-адміністраторів, продажу, маркетингу, реклами, тощо. У різноманітних закладах освіти активно йде підготовка фахівців кваліфікації менеджера.

Категорії “управління” і “менеджмент”

Рис. 1.1. Співвідношення між поняттями “управління” і “менеджмент”

Управління - це цілеспрямована дія на об’єкт з метою змінити його стан або поведінку у зв’язку з зміною обставин. Управляти можна технічними системами, комп’ютерними мережами, космічним кораблем, автомобілем, а також людьми.

Менеджмент – є різновидом управління, який стосується управління людьми.

Рис.1.2 Основні підходи до визначення поняття “менеджмент”

Існує понад п’ятдесят визначень поняття “менеджмент” [1].

Приведемо найбільш ємні і смислові.

1. Менеджмент – (анг.manage – управляти) – вид діяльності, спрямованої на досягнення певних передбачених цілей виробничо-господарською організацією (підприємством), яка функціонує в ринкових умовах, шляхом раціонального використання її матеріальних, трудових і фінансових ресурсів [2].

2. Менеджмент – цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей [1].

3. Менеджмент – це процес роботи з людьми і через людей з іншими ресурсами організації для досягнення організаційних цілей [4].

Американські підручники здебільшого подають наступне визначення:

Менеджмент – це процес оптимізації людських, матеріальних і фінансових ресурсів для досягнення організаційних цілей [3].

Отже, Менеджмент – це діяльність спрямована на оптимальне використання людських та інших ресурсів для досягнення визначених цілей організації.

Досягнення мети з виготовлення продукції в ринкових умовах можливе тільки за тісної взаємодії виробничої функції з функціями маркетингу та фінансів, а також іншими допоміжними функціями.

Рис. 1.3. Взаємозв’язок трьох основних функцій

За напрямами реалізації функцій менеджмент поділяють на такі види:

- виробничий менеджмент – управлінський процес, спрямований на формування комплексної системи виробництва на засадах оптимального використання ресурсів з метою забезпеченння необхідного рівня прибутковості;

- фінансовий менеджмент – управлінський процес, спрямований на формування системи залучення, ефективного розподілу та використання фінансових ресурсів організації;

- маркетинг – управлінський процес, спрямований на задоволення потреб споживачів шляхом створення пропозиції товарів та послуг, які мають матеріальну і споживчу цінність.

Організація – група людей, діяльність яких свідомо координується з метою досягнення загальної цілі або цілей [4].

Організація – це група людей з усвідомленими загальними цілями.

Класифікація організацій.

Рис. 1.4. Класифікація організацій

За сособом утворення організації поділяють на формальні і неформальні. Формальні організації- групи працівників, діяльність яких свідомо планується, мотивується, контролюється та оегулюється для досягення певної мети. Такими організаціями можуть бути підприємства, університети, установи, їх підрозділи. Надалі формальні організації називатимемо просто організаціями. Неформальні організації – це групи людей, що виникають і функціонують спонтанно. Найчастіше вони функціонують в формальній організації і створюються на основі спільних інтересів.

За кількістю цілей виділяють прості організації (мають одну ціль) і складні організації (ставлять перед собою комплекс взаємопов’язаних цілей), яких в економіці переважна більшість.

За велиичною виокремлюють великі (тисячі працівників), середні (сотні) та дрібні (десятки) організації.

Офіційно зареєстовані організації отримують статус юридичної особи.

Юридична особа – офіційно зареєстрована у встановленому порядку організація, яка володіє майном, може віж свого імені набувати майнових та немайнових прав та виконувати обов’язки, бути позивачем та відповідачем в суді, арбітражі третейькому суді, має закінчений бухгалтерський баланс, розрахунковий рахнок у банку, власну печатку, пройшла державну реєстрацію і має свій код у державному реєстрі.

Усі інші організації є неюридичними особами.

За формами підприємництва організації поділяють на підприємства, господарські товариства, банки, страхоів компанії, інвестиційні фонди тощо).

За характером адаптації до змін виділють механістичні організації (характеризуються консерватизмом, негнучкою організаційною структурою, автократизмом у контролі та комунікаціях, тощо) і оргаістичні (характеризуються динамічністю, гнучкістю організаційних структур управління, розвинутим самоконтролем, демократизацією комунікацій тощо).