Ведмеді

…абстрагуюсь від земного, закриваю очі і все… Вакуум. У вухах - вата, на роті - скотч, очі закриті. Лежу в кімнаті, температура тіла - 36, 0, час доби – ранок. Думки поруч із ведмедями. Бо вони великі злі і коричневого кольору…

…абстрагуюсь від абстрактного, повертаюсь до земного. Ноги-ватяні, рухи-сповільнені, очі червоні і великі. Надворі - +4°, у думках – їжа, бо вона тепла і створює затишок. Час доби – ранок. Здається…

…не абстрагуюсь. Снідаю яєчнею із томатною пастою. Слухаю шум пральної машини у сусідів. Дивлюсь на заснулу муху. Уві сні я навчилась малювати. Панд. Бо вони милі і чорно-білі. Температура тіла – 36, 3.Час доби – ранок…

…о 06.30 мені співає Майкл Джексон про нашу нещасну землю. Уже вкотре. У моїй добі 06.30 зустрічається частіше, ніж у звичайних смертних. Можливо 4 рази. На дворі – вітер. У голові – протяг. Бо вуха більше не закриті ватою...

…останні сторінки…Беру ще кави, тру очі до сліз, сідаю в незручне положення. Мені не можна зараз заснути. Маніакально вчитуюсь у рядки. Темп серця - 160 ударів в хвилину. Темп музики – 160 нот за пісню. Сіріє…

…що? Не може бути… це кінець? Перегортаю декілька сторінок назад. Таки справді, закінчилась. Стерплими руками кладу книгу на полицю. Складаю думки по порядку…

…знову повертаюсь до земного. Температура тіла – 36, 6. Надворі – вечір. Я сита. Тиша. Більше немає думок на зразок «а що там далі?». Я дочитала її, мій день дякує мені за звичний перебіг. Я більше не бачу у снах ведмедів…

Анна Зінчин

Витончена, містична, мускатна