Слухання музики

Послухаємо арію з оркестрової сюїти №3 Йоганна Баха.
Що хотів сказити Бах цією музикою своїм слухачам?
Йоганн Бах Оркестрова сюїта №3. Арія

Аналіз прослуханого твору

Яким є образ, створений Бахом?
Охарактеризуйте засоби музичної виразності «Арії»

Оркестрові сюїти Баха можна назвати «зразками колискових часів ранньої симфонічної музики». Ці прекрасні твори напрочуд актуальні і сьогодні, бо «істинна, глибока краса завжди блищить і сяє», -- як написав російський музикознавець Олександр Сєров.
Скромна, світла й гармонійна, «перуківська музика у старовинній манері» й дотепер дарує своїм слухачам радість, а композиторам — натхнення.

Нове життя у мистецтві

Колись музика Баха звучала в церквах, при князівських дворах. Згодом вона перейшла до концертних залів.
А сьогодні, завдяки кінематографу, телебаченню, музику Баха можна почути у мультиплікаційних та художніх фільмах, телепрограмах і навіть рекламі.
Передивіться фрагмент з кінофільму та зверніть увагу на характер присутності музики Баха у кадрі.

K/ф «Мама вийшла заміж»

Який сенс ви побачили у присутності музики Баха в епізоді?

Заповіт наступним поколінням

Як ти вважаєш, до слів великих людей варто прислухатись?
Гадаю, що варто. Це ж – і мудрі поради, і влучні підказки, і напутні слова.
Тоді прислухаємося до Баха. В яких життєвих обставинах Вам би знадобилася така бахівська мудрість?
Коли звучить благочестива музика, Бог завжди присутній із своїми благодатними милостями

Демонстрація пісні «Місто золоте»
Учнівський проект: «Цікаві факти з життя відомих музикантів»

З далекого минулого дійшла до нас загадкова мелодія, відома сучасному слухачеві як пісня «Город золотой» у виконанні Бориса Гребенщикова і групи «Акваріум». Любителям старовинної музики вона відома як інструментальний твір італійського композитора де Мілано, записаний на платівці «Лютнева музика XVI—XVII століть». Існує також версія, що автор цієї музики - Володимир Вавилов, композитор і лютніст, який брав участь у запису платівки.

Цікаво, що авторство слів цієї пісні також остаточно не з'ясовано. Його приписують відразу двом поетам — Олексію Хвостенку й Анрі Волохонському.
Останній стверджує, що створив вірші під впливом божественної краси старовинної лютневої музики.
Ось так одна прекрасна мелодія може вести діалог між композиторами, істориками, поетами, виконавцями та інтерпретаторами.
До діалогу приєднуються ще й перекладач пісні - з російської українською. Адже сьогодні ми почнемо розучування пісні «Місто золоте».
«Місто золоте» Сл. А. Волохонского (переклад В. Федоренка), муз. В. Вавилова (в обробці Б. Гребенщикова)

Розучування пісні «Місто золоте»

Виразно прочитайте текст першого куплету. Спробуйте уявити собі цю фантастичну картину.
Зверніть увагу на ритмічну точність та дикцію. При розучуванні мелодії продумайте зручне фразування та дихання.

Підсумки уроку

Недарма музику Й. Баха порівнюють із камертоном для майбутніх поколінь.
Адже камертони задають правильну, точну висоту музичного звука для музиканта.
А бахівська музика дає нам оптимістичну установку на життя…
І еталон довершеної музичної краси для музикантів і слухачів.

Урок №28. Наш великий співрозмовник Бетховен

Мета:

Тип уроку:

ХІД УРОКУ

Обладнання:

Вступ

З ким би ти порадила поговорити безнадійної закоханості.
Ну, напевне з людиною, яка сама пережила таку закоханість і може поділитися досвідом, втішити, дати надію.
Це про нього французький письменник Ромен Ролан сказав: «Він найбільший і найкращий друг усіх, хто страждає й бореться».
Мабуть він зможе втішити, підтримати? Хто ж, якщо не він? Адже це – Людвіг Ван Бетховен.

Вікторина «Що ми знаємо про Бетховена?»

Де і коли жив Л. Бетховен (країна, століття)?
Де і коли жив Людвіг ван Бетховен?
Німеччина. Австрія. 1770-1827. ХVIІІ-ХІХ ст.

Яким жанрам надавав перевагу Л.Бетховен?
Сонатам
Симфоніям

Які головні образи творчості Бетховена?
Образ героїчної боротьби народу
Образ людини, яка шляхом напруженої боротьби прагне й домагається свободи і щастя

У даному переліку оберіть твори Бетховена:
Соната №14 «Місячна»
Опера «Тарас Бульба»
Симфонія №3 «Героїчна»
Симфонія №5
Симфонія №7 «Ленінградська»
Увертюра «Егмонт»
Симфонія №40

Хто дав назву «Місячна» фортепіанній сонаті № 14 Бетховена?
Поет-романтик Людвіг Рельштаб

Які риси вказують на творчу манеру Бетховена?
поліфонічність,
багатожанровість,
національний колорит,
величність,
героїчність,
ліричність

А тепер пропоную прослухати і впізнати знайомі вам твори Людвіга ван Бетховена.
Соната №14 «Місячна». І частина
Симфонія №5. І частина
Фортепіанна п’єса «Елізі»

Проникливо-ніжна мелодія фортепіанної мініатюри «Елізі» не втрачає своєї популярності і в наш час. Цей образ дійсно сучасний.
Як і переважна більшість творів композитора, вона присвячена людським стосункам, особливо відносинам особистості й народу, людини і людства.
Ці відносини в музиці Бетховена часто були контрастні, різко протилежні за характером. Тому для розкриття процесу їх зіткнення і боротьби, композитор використовував музичну форму сонати.
Сонатна форма приваблювала композитора можливістю глибокої передачі процесу розвитку, взаємодії та взаємопроникнення образів.

Спів з нот «теми Радості»

Ще юнаком Бетховен захоплювався революційними ідеями свободи, рівності, братерства. Саме тому ода Фрідріха Шиллера «До радості» надовго запала в серце композитора.
Прочитайте уривок цієї оди. Спробуйте уявити себе Бетховеном, який пише музику до цих слів.

Радість! Ти небесне сяйво
Світла, сонця майбуття!
Полум'я душі своєї ми несемо у життя.
Радість дасть чарівні крила
Всім, хто вірить і чека.
Радість всіх людей з'єднає
В святості свого добра!
Якою може бути музика оди «До радості», на вашу думку?

Тема Людвіга ван Бетховена до оди - велична і піднесена. Заспівайте її, використовуючи нотний запис.

Відомості про Симфонію №9 Л. Бетховена

Дев’яту симфонію Людвіг ван Бетховен завершив у кінці життя. Тому вона стала своєрідним заповітом наступним поколінням. Наче велична вежа, Дев’ята симфонія вінчає грандіозну споруду симфонічної творчості Бетховена, підбиваючи підсумок великим досягненням композитора.
Образи Дев'ятої симфонії близькі образам Третьої («Героїчної») і П'ятої симфоній. Тобто, «Від темряви до світла, через страждання до радості». Симфонія складається з чотирьох частин.
У І частині наче з небуття народжується Світ, владно проголошуючи: «Я є!».
Цей світ розривають протиріччя, створюється враження велетенської битви в дусі античного епосу.
Стрімка музика II частини, скерцо, викликає в уяві героїчні й фантастичні образи. Це частина напружена, динамічна, поривчаста.
Велич музики III частини надихає на роздуми про духовну досконалість людини, її місію; тут панує мудра ясність і гармонія почуття й думки.
Початок 4 частини, фіналу, сповнений сум'яття. Лютим вихором проносяться теми попередніх частин. В оркестрі наступає мить таємничої тиші, наче очікування...І нарешті, народжується нова тема – тема Радості. Це Радість перебореного страждання, перемоги над Злом, досягнення вищої гармонії й свободи людського духу, вселенської ідеї загальнолюдського братства й любові!
Щоб передати масштаб такої радості композитор вийшов за рамки симфонічного жанру, залучивши слово як могутній виразовий засіб: у фінал симфонії введено звучання хору та співаків-солістів. Цей сміливий прийом звучить як Голос Людства, а в його уста вкладені слова Шиллера:
Радість всіх людей з'єднає
В святості свого добра!

Наспівна, сувора, велична та, одночасно, проста і світла за характером «тема радості» створена з опорою на народнопісенні інтонації, тому легко запам'ятовується і розпізнається слухачем.
Перший показ цієї теми Бетховен доручив віолончелям і контрабасам — інструментам, що зазвичай мають в оркестрі акомпануючу роль і не виконують протяжних, наспівних мелодій.
Після проведення повним оркестровим звучанням тема радості передається до хору.
Стрімке розростання теми несподівано переривається «фанфарами жаху». Наступає тиша. Надзвичайним драматургічним ефектом є надалі речитатив солюючого басу. І — поступове нагнітання нової хвилі радості у виконанні солістів, оркестру та хору аж до могутнього апофеозу в кінці твору.
Послухайте фінал Симфонії №9 і зверніть увагу на усі зміни, які зазнає тема радості.

Слухання. Л. Бетховен. Симфонія №9. Фінал

Аналіз прослуханого твору

Яких ознак набуває тема Радості у фіналі симфонії?
Які Ваші особисті життєві переконання є співзвучними бетховенським ідеалам, втіленим у його музиці?

Майже двісті років минуло з моменту створення Дев'ятої симфонії Л. Бетховена, але й в XXI столітті кожне її виконання проходить при переповнених залах і має шалений успіх.
Наприкінці XX століття у відкритий космос був виведений супутник, на борту якого знаходилася капсула із 24-годинною інформацією про земну цивілізацію загалом.
Характерно, що з усієї існуючої на той час музики до неї було записано Дев'яту симфонію Бетховена, яку вінчає хоровий фінал - ода «До радості» — пристрасний заклик до всесвітнього братерства.
Сьогодні хоровий фінал - тема Радості - з Дев'ятої симфонії Бетховена є Європейським гімном.
Чому хоровий фінал Дев'ятої симфонії став Європейським гімном?

Нове життя у мистецтві

Музика Бетховена має багато кінематографічних інтерпретацій.
Пропонуємо вашій увазі режисерську інтерпретацію виконання симфонії Бетховена з к/ф «Переписуючи Бетховена».
К/ф «Переписуючи Бетховена» (фрагмент)

Заповіт наступним поколінням

Які з висловів Бетховена Ви б взяли для себе як слушну пораду, підказку, напутні слова?
У яких життєвих обставинах вони можуть стати в нагоді?
Музика - посередниця між життям розуму і життям почуттів
Справжній художник позбавлений марнославства, він занадто добре розуміє, що мистецтво невичерпне

Робота над піснею «Місто золоте»

Мудрі думки та важливі поза часом поради, можна зустріти навіть в піснях, якщо з розумом підходити до вибору.
Мені ось ця більш до вподоби: «Як любиш ти когось, любитимуть й тебе…».
Пропоную довчити до кінця пісню з такими слушними і мудрими порадами.

Караоке. «Місто золоте»

Співаємо з зірками

Пісня «Місто золоте» («Город золотой») набула великої популярності завдяки творчості російської рок-зірки – Бориса Гребенщикова та його гурту «Акваріум». Пропоную заспівати пісню «Город золотой» разом з цими відомими музикантами.

Підсумки уроку

Поряд із такою довершеною музикою – прагнеш і собі бути більш досконалим. Адже разом з іншими шедеврами — «Божественною комедією» Данте, «Сикстинською мадонною» Рафаеля, «Фаустом» Гете - музика Бетховена також є вираженням ідеалів і прагнень всіх людей.

Урок №29. Наш великий співрозмовник Шопен

Мета:

Тип уроку:

ХІД УРОКУ

Обладнання:

Вступ

Почну одразу із загадки… Про кого з композиторів кажуть: «Про що з ним не заговориш, його розмова одна – кохання».
Яке таке кохання? До світу, до людей, до рідної землі? …Пристрасне або тихе, нещасне чи щасливе?
У це важко повірити, але в музиці цього композитора є все. Вона надзвичайна - лірична, мелодійна, щира, вишукана і технічно досконала.

Вікторина «Що ми знаємо про Шопена?»

Як ви вже напевно здогадались, сьогодні нашим великим співрозмовником буде Фридерик Шопен.
Отже, пригадаймо, що ми знаємо про Шопена?

Де і коли жив Ф.Шопен (країна, століття)?
Польща. Франція. 1810-1839. ХІХ ст.

Який інструмент був для Шопена улюбленим?
Фортепіано

В яких жанрах писав Шопен?
Концерти
Сонати
Скерцо
Прелюдії
Полонези
Мазурки
Вальси
Ноктюрни
Балади
Етюди

Які головні образи творчості Ф.Шопена?
Романтичні образи
Образи народного життя

Що є витоками музики Шопена?
Польські народні мелодії, хоча він їх не цитував

Які риси вказують на творчу манеру Ф. Шопена?
багатожанровість,
ліричність
мелодійність
щирість
величність
вишуканість
героїчність
поліфонічність

А тепер, упізнайте твори Фридерика Шопена
Ноктюрн сі мажор
Прелюдія №20 до мінор
Полонез ля мажор

Учнівський проект: «Цікаві факти з життя відомих музикантів»

Розповідь про Ф.Шопена

Фридерик Шопен був дуже обдарованою особистістю. Ще у ранньому дитинстві він виконував) власні полонези і мазурки, імпровізуючи в стилі народної музики. Крім того, писав вірші, гарно малював.
До того ж, Шопен був людиною скромною і не вважав себе генієм. А вихваляння і звеличення шанувальниками сприймав як перебільшення.
Так само і в своїх творах Шопен буває витонченим та делікатним. Але там, де його окриляло сильне почуття, проступає дивна міць.
Мелодії Шопена вражають спектром відтінків: від глибоко піднесеної до неосяжно легкої, чарівно усміхненої.

Творчість Шопена майже повністю присвячена фортепіано. Хоча його композиторське обдарування й давало йому повне право на багатожанрову композиторську діяльність. Але, делікатний та замкнутий по натурі делікатною та замкнутою людиною, Шопен задовольнявся рамками фортепіано і виявляв в них надзвичайну силу щирості:
Серед його творів зустрічаємо концерти …Сонати Скерцо Прелюдії Полонези Мазурки Вальси Ноктюрни Балади Етюди.
Шопен - великий новатор. Дивовижно, як багато вдалося йому вкласти, скажімо, в кожну зі своїх прелюдій, хоча деякі з них займають усього два-три нотні рядки!
А його балади, фантазії, скерцо й особливо сонати за глибиною змісту і багатством образів не поступаються симфоніям.

Розповідь про етюди Ф.Шопена

У листопаді 1830 року політична ситуація у Варшаві була дуже напруженою. Шопен саме збирався на гастролі. На прощальному вечорі друзі подарували йому срібний кубок з польською землею, аби композитор легше переніс біль розлуки з батьківщиною. Тоді ще ніхто не знав, що це було дійсно прощання... Далеко за межами рідної землі він довідався про невдачу польського повстання і падіння Варшави. Під сильним враженням від цієї звістки Шопен пише етюд до мінор.

Етюд - це ж вправа для розвитку виконавської техніки. Невже, вражений такою подією, Шопен написав тренувальну вправу?
Так, етюд, дійсно, тренувальна вправа. Та шопенівський етюд не сприймається як вправа. Всі віртуозно-технічні елементи підпорядковані романтичному образу, пристрасним почуттям.
Етюд №12 до мінор часто називають " революційним". Послухаймо його.

Слухання. Ф.Шопен. Етюд №12 до мінор

Аналіз прослуханого твору

Опишіть музичний образ етюду.
Які музичні засоби Шопен використав в етюді?
Чому Роберт Шуман сказав: “Музика Шопена – це гармати в квітах”?

Шопен відкрив у музиці цілий світ, до того невідомий. Це була Польща: її життя, історія, дух…
У звуках його фортепіано можна почути то картину пишного балу, то танець селян під невигадливий акомпанемент сільського скрипаля, то тиху пісню…То сторінки історії Польщі, блискучі і трагічні….
Польща справедливо вважає Шопена своїм істинно національним композитором, що так яскраво відобразив риси музичної народної мови.

Заповіт наступним поколінням

У якій життєвій ситуації Вам би знадобився вислів Шопена: «Ввічливістю досягнеш більшого, ніж насильством».
«Ввічливістю досягнеш більшого, ніж насильством»

Нове життя у мистецтві

Музика Шопена має багато кінематографічних інтерпретацій. Пропоную переглянути один з таких кінофрагментів.
К/ф «Піаніст» (фрагмент)

Демонстрація пісні. «Родина»

Уявляєш, Нато, для кожного поляка твори Шопена є справжніми національними символами
Гадаю, що і в нас є музичні національні символи.
Звичайно ж є. І в різних музичних жанрах. Ось, наприклад, серед пісень дуже любимою народом є «Родина» композитора Олександра Злотника.
Послухаймо її.
«Родина» Сл. В. Крищенка, муз. О. Злотника

Розучування пісні «Родина»

Спочатку попрацюйте над текстом.
Прочитайте текст першого куплету у ритмі.
При наступному розучуванні мелодії зверніть увагу на повторність та відмінність фраз.

Підсумки уроку

Прислухайсь, як мелодію свою
Перекидають одна одній струни,
Що схожі на розспівану сім'ю, -
Батьки щасливі і потомство юне
Чарівна, глибока музика цього митця живе не тільки в серцях його нації – польського народу, але й усього музичного світу.

Урок №30. Наш великий співрозмовник Чайковський

Мета:

Тип уроку:

ХІД УРОКУ

Обладнання:

Вступ

«Я бажав би всіма силами душі, щоб музика моя поширювалася, щоб збільшувалося число людей, які люблять її, знаходять у ній розраду і опору»
Петро Чайковський
Втілимо мрію геніального композитора!

Вікторина «Що ми знаємо про Чайковського?»

Де і коли жив П. Чайковський (країна, століття)?
Росія. 1840-1893. ХІХ ст.

В яких жанрах писав П.Чайковський?
Опери, балети, симфонії, камерна, фортепіанна, вокальна музика

Які головні образи творчості П.Чайковського?
дитячі, ліричні, пасторальні, драматичні, трагедійні

У даному переліку визначте твори П.Чайковського:
Симфонія №2
Балет «Ромео та Джульєтта»
Увертюра-фантазія „Ромео і Джульєтта”
Балет „Лускунчик”
„Дитячий альбом”
Соната №14 «Місячна»
Опера «Тарас Бульба»
Увертюра «Егмонт»

Які цитати з української народної музики вводить Чайковський у власні твори?
Українська народна пісня «Занадився журавель» – фінал Симфонії №2
Українська народна пісня «Вийди, вийди, Іванку» – фінал концерту №1 для фортепіано з оркестром

Які риси вказують на творчу манеру П.Чайковського?
Пристрасність
Драматизм
Ліричність
Щирість
Правдивість
Доступність
Багатожанровість

Упізнайте твори Петра Чайковського.
“Марш дерев’яних солдатиків» з “Дитячого альбому”
“Танець маленьких лебедів” з балету “Лебедине озеро”
Увертюра-фантазія “Ромео та Джульєтта”

Слухаючи музику Чайковського, ніби гортаєш сторінки вже знайомої книги, щоразу знаходячи в ній щось нове та захоплююче.
Адже творча спадщина композитора – це музичні твори всіх жанрів.
Він став одним із творців російської класичної симфонії. Його опери відкрили нові шляхи в музичному театрі.
А балетами «Лебедине озеро», «Лускунчик», «Спляча красуня» Чайковський відкрив еру симфонічного балету.
Не менш знаменитими є класичні зразки камерних ансамблів, три фортепіанних концерти, скрипковий концерт, «Варіації на тему рококо» для віолончелі з оркестром, чудові романси, хорові твори, симфонічні увертюри, фантазії, сюїти.
У яких би жанрах не творив Чайковський, складних чи простих, він писав однаково «правдиво, щиро і просто».
Усі почуття людської душі - від найглибшої скорботи до окриляючої радості - виразив він у своїй музиці.
Своїм трагізмом приголомшує Симфонія №6…Але окриляє радісний гімн життя - Концерт №1 для фортепіано з оркестром.

Розповідь про Концерт №1 для фортепіано з оркестром

Перший концерт для фортепіано з оркестром - напевно найвідоміший твір Петра Ілліча Чайковського.
Він входить до обов'язкової програми Міжнародного конкурсу ім. П. І. Чайковського, що традиційно проходить у Москві.
Серед трьох фортепіанних концертів композитора Перший вирізняється і мелодійною щедрістю, і дивовижною досконалістю форми. Величезний заряд життєлюбства містить ця музика. Композитор поєднує риси героїчного віртуозного стилю з тонким ліризмом, речитативність — із російською пісенністю.
У музиці використовуються українські народні наспіви: Чайковський завжди прагнув створити концерт для фортепіано з оркестром саме на основі народних пісень.

Уже з перших тактів твору П. І. Чайковський утверджує перевагу радісно-світлого образу. Назавжди запам'ятовується закличне та святкове звучання валторн, яке відкриває концерт, дзвінкі акорди фортепіано, що переможно злітають, і з якими радісно зливається велична й ніжна мелодія струнних інструментів.
Великий за обсягом вступ, побудований на розробці урочистого закличного мотиву, композитор пише як окрему частину, включивши до нього велику віртуозну каденцію соліста.
У головній темі І частини, поривчасто-схвильованої за характером, композитор використав наспів сліпих лірників, який він чув раніше в Україні.
«Варто звернути увагу, що всі сліпі співаки у Малоросії співають один і той же вічний наспів із тим же награванням. Я частково використав цей наспів у першій частині мого фортепіанного концерту», – писав П. І. Чайковський.

М’яко контрастує побічна тема, побудована на інтонаціях ласкавого прохання, несміливого зізнання. Це один з найкращих ліричних образів у музиці композитора. Кульмінацією І частини є грандіозна каденція соліста. Наче спогади, звучать у ній мелодії побічної теми, бравурні акорди розробки, наповнюючи музику роздумами, хвилюванням, ніжністю.

У II частині твору переважають ліричні й споглядальні образи. Світло й неспішно, як голос ранкового пробудження природи, звучить плавна, ніжна мелодія.
Пісенька-вальс, що з'являється у середньому розділі, нагадує картини життя, які постають у роздумах людини.

Музика фіналу — світла і ясна — сповнена щастя і радості. Головна тема фіналу — вже знайома нам мелодія української веснянки «Вийди, вийди, Іванку» - передає атмосферу народного свята.

Побічна тема звучить у дусі величальної мелодії (яка починає концерт), більш поривчастої і цілеспрямованої. У її завершенні натхненно «співають» пісню щастя, зливаючись воєдино, рояль і оркестр.

Слухання

Аналіз прослуханого твору

Які образи ви почули у музиці концерту?
Які засоби використав для цього композитор?
Чому музику Чайковського можна назвати «мелодією щастя»?

Перший фортепіанний концерт є зразком втілення захоплено-радісних почуттів та любові до життя.

Нове життя у мистецтві

Музика Чайковського, як і попередніх наших співрозмовників, має багато кінематографічних інтерпретацій.
Пропоную подивитися один з кінофрагментів.
«Незакінчена повість» СРСР

Заповіт наступним поколінням

Які вислови Чайковського Ви б взяли для себе як слушну пораду, підказку, напутні слова?
У яких життєвих ситуаціях вони б Вам знадобились?

Натхнення - це така гостя, що не любить відвідувати ледачих
Єдиний порятунок у щиросердечному горі - це робота

Робота над піснею «Родина»

Петро Чайковський завжди щасливо почував себе у родинному колі своєї сестри, яка жила в Україні.
Так само тепло людям у родині музичних творів Чайковського.
Заспіваймо про українську родину – «від батька до сина».

Караоке. «Родина»

Співаємо з зірками

Пісня Олександра Злотника на вірші Вадима Крищенка стала популярною завдяки виконанню її Назарієм Яремчуком.
Виконаймо її разом із зіркою української естради.
«Родина» у виконанні Назарія Яремчука

Підсумки уроку

Головне, щоб усі слова були щирими і йшли від серця. А послухавши музику Чайковського відчуваєш і щирість, і відкритість - є чим поділитися!
Друзі, слухайте музику Петра Ілліча Чайковського, любіть її, знаходьте у ній розраду і опору, як того бажав сам композитор!
Цінуйте гарних співрозмовників!

Урок №31. Наш великий співрозмовник Лисенко

Мета:

Тип уроку:

ХІД УРОКУ

Обладнання:

Вступ

Хто сьогодні буде нашим співрозмовником? До якої країни ми завітаємо?
Цього разу пропоную залишитися вдома, в тихому сімейному колі. З відчуттям великої української родини.
Це відчуття у мистецтві нам нагадала пісня «Родина» Олександра Злотника.
Подібні відчуття народжуються також при спілкуванні з творчістю інших видатних українців.

Вікторина «Що ми знаємо про Лисенка?»

Сьогодні нашим великим співрозмовником буде Микола Віталійович Лисенко.
Пригадаймо, що ми знаємо про цього композитора.

Де і коли жив М. Лисенко (країна, століття)?
Україна. 1842—1912. ХІХ-ХХ ст.

Яким жанрам надавав перевагу М. Лисенко?
Сонатам
Симфоніям

Які головні образи творчості М. Лисенка?
соціальні проблеми
героїчне минуле українського народу

У даному переліку визначте твори М. Лисенка:
Увертюра-фантазія «Ромео і Джульєтта». Канатата «Радуйся, ниво неполитая»
Опера «Тарас Бульба»
Опера «Наталка Полтавка»
Концертний вальс ре-мінор
Токата та фуга ре мінор
«Дитячий альбом»
Рапсодія № 2 для фортепіано
«Молитва за Україну»

Які риси вказують на творчу манеру М.Лисенка?
зв'язок з класичною літературою
зв'язок з народнопісенною творчістю
багатожанровість
національний колорит
величність
героїчність
ліричність

Прослухайте та упізнайте твори Миколи Лисенка
«Молитва за Україну» (сл. О.Кониського)
Опера “Наталка Полтавка”. Пісня Наталки
Кантата «Радуйся, ниво неполитая». І частина

Видатний композитор, диригент і педагог, засновник національної музичної класики, фольклорист, етнограф, збирач і аранжувальник не лише української, а й загалом слов'янської народної музичної творчості, пропагандист, просвітник, засновник національної хорової капели.
І все це про Миколу Лисенка. Його життя і творчість були присвячені рідному народу.
В історії української музики творчість Миколи Лисенка стала початком періоду національного музичного стилю.

Розповідь про вокальну музику М. Лисенка

Музика Лисенка — увесь загал його оперних, хорових, вокальних, інструментальних, музикознавчих творів — є високим духовним надбанням українського народу.
Зокрема, до жанру романсу Микола Лисенко звертався впродовж усього творчого життя.
Коло тем й образів його романсів є дуже широким. Він поклав на музику найкращі зразки світової поезії: «Слово о полку Ігоревім», Вільяма Шекспіра, Генриха Гейне.
Кращі зразки творчості Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка давали можливість композитору втілити засобами музики широку палітру чуттєвих образів: ліричних, драматичних, трагічних, сповнених високого громадянського змісту.
Шість романсів М. Лисенка на вірші видатного українського письменника та поета Івана Франка можна вважати справжнім вокальним циклом. Це різні душевні стани ліричного героя — ніжна, світла печаль, гіркота нерозділеного кохання тощо.

Друзі, уявіть себе поруч із композитором… Перед вами вірш Івана Франка «Безмежнеє поле».
Прочитайте його і визначте якою музикою можна доповнити ці рядки поезії?

Слухання та аналіз твору. Романс «Безмежнеє поле» М. Лисенка

Романс «Безмежнеє поле» Сл. І. Франка, муз. М. Лисенка

Порівняйте музичний та поетичний образи
Охарактеризуйте вокальну партію та партію акомпанементу

Романс «Безмежнеє поле» вирізняється загостреною емоційністю. Образ засніженого степового простору відтіняє глибокий душевний біль. Бентежний характер віршів втілює бурхлива поривчаста музика, у якій вокальна партія баритону поєднується із динамічним фортепіанним супроводом.
Стрімкі злети пасажів на фоні частої пульсації ритму створюють враження нестримного руху.
Раптове уповільнення темпу знаменує появу піднесено-виразної мелодії, створюючи образ вершника у пошуках долі серед безмежного простору: «Неси мене, коню, по чистому полю...».

Розповідь про кантату «Б’ють пороги» М. Лисенка

Улітку 1878 року у складі археологічної експедиції Микола Лисенко здійснив подорож на острів Хортиця. Захоплююча краса дніпровських порогів вразила композитора до глибини душі: «...Що за розкішна природа тих порогів! Така грандіозна околиця: береги скелями височенними вкриті. А Дніпро реве й шумує, спертий камінням упоперек од краю до краю...».
Як тут не згадати Шевченкове «Реве та стогне Дніпр широкий...»!
Можливо, враження від козацької Хортиці й справді поєдналися в пам'яті композитора з образами Кобзаревих поезій та викликали задум нового твору — кантати на вірші Тараса Шевченка.
Вражений подорожжю на острів Хортиця, Микола Лисенко написав кантату «Б'ють пороги».
Пригадаймо, що таке кантата.
Кантата — це великий вокально-хоровий твір для солістів хору та симфонічного оркестру.
Кантата «Б'ють пороги» — одночастинний твір для хору, солістів та симфонічного оркестру, що не має поділу на окремі завершені частини.
Кантата складається з п’яти контрастних епізодів, які йдуть один за одним без перерви: від поглибленого драматизму до вольового життєстверджуючого фіналу.
Узагальнений образ героїчного минулого українського народу розкривається у творі через романтично-піднесені образи могутнього Дніпра — символу України, скорботної долі українського народу та гордості за його славних героїв.
Фінал кантати перетворюється на справжній гімн українському народові. Завершується твір монументально-урочистим звучанням на безсмертні слова поета:
Наша дума, наша пісня
Не вмре не загине,
Он де, люде, наша слава,
Слава України!

Слухання. М. Лисенко. Кантата «Б’ють пороги»

Аналіз прослуханого твору

Якими музичними засобами створений образ героїчного українського народу?
Які Ваші особисті життєві переконання є співзвучними ідеалам М.Лисенка?

Заповіт наступним поколінням

Як ви розумієте вислів Миколи Лисенка: «Ніщо так не розвиває смаку до серйозної музики як камерна музика».
Чи взяли б для себе ці слова як слушну пораду?

Демонстрація пісні. «Журавлина пісня» кадри з фільму «Доживемо до понеділка»

У кожному сімейному колі традиційно співають і слухають ліричні пісні.
Камерно тихо, камерно спокійно звучать слова «Журавлиної пісні».
Послухайте її і скажіть, про яку народну мудрість - прислів’я – згадується у пісні?
«Журавлина пісня» Сл. Г. Полонського, муз. К. Молчанова, укр. текст А. Пархоменко

Розучування пісні. «Журавлина пісня»

Розучимо «Журавлину пісню», зосереджуючи увагу на правильному диханні, фразуванні і на точному дотриманні пауз.

Підсумки уроку

«Журавлина пісня» навіяла приємні спогади з минулого: перший клас, перша вчителька…
А мені пригадався вірш:
Облітав журавель
Сто морів, сто земель,
Облітав, обходив,
Крила, ноги натрудив.
Ми спитали в журавля:
— Де найкращая земля? —
Журавель відповідає:
— Краще рідної — немає!

Так само й родина – окриляє, дає надію, втішає мудрою порадою, додає сил та наснаги.
Бажаємо вам друзі, щоб рідна пісня завжди була у вашому серці!
Співайте, слухайте і будьте щасливі!

Урок №32. Діалог з великим учителем

Мета:

Тип уроку:

ХІД УРОКУ

Обладнання:

Вступ

Наші співрозмовники, усім відомі, великі, видатні та знамениті. Але кожен з них колись теж був учнем!
І навчались вони ефективно, судячи з результатів. І кому за це дякувати?
Ясна річ – вчителям! Тому сьогодні я пропоную поспілкуватися з великим учителем професійних музикантів та композиторів - Валентина Сильвестрова, Ігоря Шамо, Леоніда Грабовського, Євгена Станковича, Лесі Дичко, Івана Карабиця…
І хто ж був їх знаменитим учителем?
Це найвидатніший український композитор ХХ століття – Борис Миколайович Лятошинський.
На попередніх уроках ми розповідали про композиторів Валентина Сильвестрова та Леоніда Грабовського, які у 60-х роках ХХ століття намагались створити кардинально новий стиль у музиці. Це їхню групу за новаторство у музиці назвали «Український авангард».
А їхній учитель - Борис Лятошинський - у пошуках власного творчого стилю в 20- х роках ХХ століття очолював Асоціацію сучасної музики.
Тобто ще у 20-тих роках він намагався пропагувати музику нового часу?
Саме так, і час довів, що творчість учителя та учнів сьогодні стала класикою української музики.