Слухання. Б. Лятошинський. Хори

Чому українська музика ХХ століття сьогодні вже є класикою, тобто взірцем?
Які теми розкриває творчість Бориса Лятошинського?
Відповіді на ці питання ми пошукаємо у самій музиці Бориса Лятошинського.
Послухайте два твори композитора і охарактеризуйте їх образи та засоби виразності.
Борис Лятошинський Хор «Тече вода в синє море»
Борис Лятошинський Хор «По небу крадеться луна»

Аналіз прослуханих творів

Який образ ви почули у музиці Б.Лятошинського?
Охарактеризуйте засоби музичної виразності
Як називається виконання хорових творів без інструментального супроводу?

Виконання хорових творів без інструментального супроводу – виконання а капела.

Першим прозвучав хор «Тече вода в синє море» на вірші Тараса Шевченка.
Похмуре безкрайнє море…, покинуті батьки та кохані…, чужина - сумні образи…
Вони співзвучні із темою пошуку людиною власної долі, співставлення стану природи та стану людини.
Ці образи є провідними не лише для творів Т.Шевченка, а й для багатьох народних пісень та творчості українських композиторів.
Мені й справді здалося, що «Тече вода в синє море» - це українська народна пісня, тільки в обробці.
І не дивно, адже інтонаційна основа мелодії «Тече вода в синє море» — українські народнопісенні мотиви.

Другим прозвучав також хор а капела. І також хор «По небу крадется луна» на вірші Олександра Пушкіна втілює одну з найулюбленіших тем мистецтва — людина і природа.
А як майстерно переплітаються чоловічі та жіночі голоси! Таке поєднання голосів нагадує співзвуччя партій інструментів симфонічного оркестру, де кожна група по-своєму розвиває основне зерно-тему.
Такий композиторський прийом називають симфонізацією хорового твору.
Симфонізація хорового твору - композиторський прийом, при якому поєднання голосів нагадує співзвуччя партій симфонічного оркестру, де кожна група по-своєму розвиває основне зерно-тему.

Розповідь про Б.Лятошинського

Хорова музика – найкласичніший жанр творчості кожного українського композитора.
І це не дивно, адже спів, хорове виконавство – улюблений вид музикування нашого народу.
Своїм хоровим творам Борис Лятошинський надає ознак симфонічності. Напевно він писав і симфонічну музику?
Борис Лятошинський спробував свої композиторські сили в багатьох жанрах – від вокальних мініатюр до симфонічних жанрів та опер. Усім його творам властивий симфонізм як своєрідний тип мислення.
Тобто композитор мислив симфонічно? Це як?
Симфонічно? Це - вести епічну музичну розповідь, використовуючи яскраву контрастність або конфліктність між мелодіями-темами, розвивати музичні теми до їх повного перевтілення, переродження.
Своїми вчителями Борис Лятошинський вважав видатних симфоністів минулого – композиторів-романтиків Ф.Шуберта, Ф.Ліста, Р.Вагнера, О.Скрябіна.
Але ж вони не були сучасниками Лятошинського. Як же він міг у них навчатися?
Вчитись можна не лише в процесі особистого спілкування, а й через творчість – вивчати музику, мистецькі погляди, творчі ідеї…

Але найпершим вчителем композитора була мама, яка змалку і до закінчення гімназії займалась з сином музикою. У Києві, де Лятошинський навчався на юриста, доля звела його з Рейнгольдом Глієром – професором Київської консерваторії. Глієр займався зі своїми учнями не лише композицією, а й багатьма іншими музичними науками – гармонією, аналізом музичних творів, поліфонією, інструментуванням. Лятошинський закінчив і юридичний факультет Київського університету, і Київську консерваторію по класу композиції. А у спогадах завжди згадував про Глієра: «Він вимагав тільки одного: щоб ми були щирі у своїх музичних висловлюваннях, щоб ми відчували правдивість думки і почуття, щоб ми неухильно підвищували свій професіоналізм». Творчі зв’язки учня і вчителя переросли у щиру людську дружбу на все життя.

Перегляд фрагмента фільму «Тарас Шевченко» з муз. Б. Лятошинського

Як істинний український композитор-класик, Борис Лятошинський не раз звертався до образів Великого Кобзаря.
Щойно прозвучав один з таких творів - хор на вірші Тараса Шевченка «Тече вода в синє море».
Є у Лятошинського ще й інші хори на вірші Шевченка та сюїта фортепіанних мініатюр «Шевченківська», в якій до кожної п’єси подані рядки з віршів поета. У 1951 році був знятий біографічний фільм «Тарас Шевченко», у якому також звучить музика Бориса Лятошинського.
Пропоную подивитися епізод з цього фільму. Зверніть увагу, як музика допомагає візуальним образам.
Х/ф «Тарас Шевченко» (муз. Б. Лятошинського) (фрагмент)

Робота над піснею. «Журавлина пісня»

Справжній Учитель – помічник, наставник, порадник і розрадник… - важлива постать в житті кожного.
Це людина, яка надихає і окриляє…
Саме про неї - найкращі спогаді, саме для неї – найкращі пісні.
Отож, розучимо до кінця та виконаємо «Журавлину пісню».
І подаруємо її своєму вчителю.

Караоке

Співаємо з зірками

Вперше «Журавлина пісня» прозвучала в художньому фільмі «Доживемо до понеділка».
Сюжет фільму розгортається протягом трьох шкільних днів – четвер, п’ятниця, субота.
Кожен з цих днів сповнений своїх проблем, протиріч і, навіть, конфліктів.
Герої фільму – вчителі, учні – чекають понеділка, який повинен допомогти знайти відповіді на усі питання…
Сумно й ніжно звучить «Журавлина пісня» на початку кінострічки…
К/ф «Доживемо до понеділка» (фрагмент)

Тестове завдання 1
Позначте правильні твердження:
Борис Лятошинський – видатний композитор ХХ століття
Борис Лятошинський – автор музики до к/ф «Тарас Шевченко»
Борис Лятошинський – майстер симфонічного письма
Борис Лятошинський – майстер авангардного письма

Тестове завдання 2
Позначте правильні твердження:
Що робить композиторський тип мислення симфонічним?
епічність музичної розповіді
контрастність, конфліктність мелодій-тем
розвиток-переродження музичної теми
використання народної мелодії
поліфонічний розвиток

Тестове завдання 3
Позначте правильні твердження:
Які українські композитори є учнями Б.Лятошинскього?
Валентин Сильвестров
Леонід Грабовський
Євген Станкович
Микола Лисенко
Максим Березовський

Тестове завдання 4
В якому фільмі звучить «Журавлина пісня»?
«Доживемо до понеділка»
«Велика перерва»
«Перший учитель»
«Ранєтки»

Підсумки уроку

Вчительська праця – нелегка, нелегка… Вкладаєш в тих учнів знання, совість мудрість, культуру всіляку, а чи вийде толк чи ні – хто ж його знає?
Але і від учнів багато залежить, Антоне. І головне – справжніх, турботливих, чуйних вчителів учні пам’ятають все життя.
Наприкінці уроку ми завжди щось бажаємо нашим старшокласникам. А сьогодні давай скажемо слова вдячності вчителям!

О, вчителі! І слів не підібрати,
Епітетів, метафор, порівнянь,
Щоб вдячності рядочки проказати
За те, що щедро віддаєте нам.
О, вчителі! Прекрасного ви гідні,
Бо вибрали в житті свою мету;
І нині я за всіх скажу: - Спасибі, рідні,
За вашу місію подвижницьку й святу!

Урок №33. Наш видатний співрозмовник-сучасник

Мета:

Тип уроку:

ХІД УРОКУ

Обладнання:

Вступ

Привіт, старшокласники! Навчальний рік добігає кінця, це означає, що незабаром – канікули: літо, відпочинок, поїздки, зустрічі…
А поки що на нас чекає зустріч із прекрасним, з неймовірним злетом фантазії та глибокими філософськими роздумами.
Нашим останнім музичним співрозмовником буде відомий український композитор, у музиці якого є і роздуми, і злет фантазії. Провідною темою його творчості є питання про сутність Людини і Світу, про вибір між гармонією і дисгармонією, між добром і злом...
У своїх творах він яскравий, експресивний, багатомасштабний. А в реальному житті - товариська людина зі світлою енергетикою.
Його ім'я - Євген Станкович.

Учнівський проект: «Цікаві факти з життя відомих музикантів»

Розповідь про творчість Є. Станковича

Євген Станкович — один із найвідоміших сучасних українських композиторів, музичний діяч, педагог, народний артист України, лауреат міжнародних конкурсів та Державної премії імені Т. Г. Шевченка.
Багато років Євген Станкович очолював Спілку композиторів України та кафедру композиції у Національній музичній академії України.
Нині композитор проживає в Канаді, в місті Вінніпезі, де співпрацює з одним із кращих симфонічних оркестрів Америки.
Народився Євген Станкович у 1942 році в місті Сваляві на Закарпатті в родині вчителів. Музичну освіту він здобув спочатку в Ужгородському музичному училищі, а потім у Київській консерваторії, де його вчителями були Борис Лятошинський, Станіслав Людкевич та Мирослав Скорик. Серед творів Євгена Станковича — фольк-опера «Цвіт папороті» (єдина фольк-опера в українській музиці), балети «Ольга», «Прометей», «Ніч перед Різдвом», фольк-балет «Майська ніч», ораторія «Чорна елегія» (про чорнобильську трагедію), музика для симфонічного оркестру різних жанрів, камерно-інструментальна музика, хори, вокальні твори, дитячі п'єси, музика до 70-ти кінофільмів

Вже кілька композиторів, з якими ми спілкувалися, писали музику до кінофільмів.
Чи можна вважати музику до кінофільмів окремим жанром?
Звичайно ж. Тим більш, що у цьому жанрі працювали і працюють багато відомих композиторів.
Це Ніно Рота, Мішель Леґран, Френсіс Лей, Еніо Морріконе, З російських композиторів - Андрій Петров, Мікаел Тарівердієв, Едуард Артем'єв,
З українських - Вадим Гомоляка, Мирослав Скорик, Валентин Сильвестров, Олег Кива і Володимир Гронський.
Музику для кіно писали також Сергій Прокоф'єв, Дмитро Шостакович та Борис Лятошинський.
Музика у кінофільмі є важливим драматургічним засобом, невідривною частиною єдиного цілого картини.
А її звучання одразу викликає асоціації саме з цим фільмом.
Така музика стає складовою своєрідної аури картини, створеної режисером, художником, оператором.

Серед робіт Евгена Станковича у кіно є багато історичних фільмів та екранізацій літературної класики.
Робота над історичним фільмом «Легенда про княгиню Ольгу» дала можливість композитору зазирнути в нашу історію, у далекі часи хрестових походів та князівських війн.
Інтерес до образу княгині Ольги, дружини князя Ігоря, розмах її діянь — жорстока помста за смерть Ігоря, активна адміністративна діяльність, поїздка з посольством до Візантії, прийняття християнства, що вимагало неабиякої мужності, адже піддані княгині залишилися вірні язичницькій вірі – вражали композитора. Але водночас композитор знайшов музичний матеріал для характеру цієї видатної особистості як звичайної жінки, що кохає і страждає.

Перегляд фрагменту х/ф «Легенда про княгиню Ольгу»

Звернення Євгеном Стаковичем до літописних сторінок рідної історії дало яскравий музичний результат. Пропоную і нам звернутися до минулого.
Тобто переглянути кілька кіно-сторінок.

Аналіз переглянутого фрагменту

Якою показана головна героїня у даному фрагменті?
Як музика допомагає зрозуміти психологічну атмосферу сцени фільму?

Відомості про балет «Ольга» Є. Станковича

Створення балету «Ольга» збіглося з визначною ювілейною датою — 1500-річчям заснування Києва.
Це талановите відтворення образу обрядово-побутової язичницької Русі. Але на відміну від схожих за тематикою творів «Весна священна» Ігоря Стравінського та «Скіфська сюїта» Сергія Прокоф'єва, що побудовані на міфах, у балеті Є. Ф. Станковича підкреслюється її літописна основа.
Відтворюючи історичні події, композитор прагне передати патріотичний пафос, героїзм і стійкість народу, тобто втілити образи, які є актуальними в усі часи. Для цього він використовує поєднання стихії старовинних шарів фольклору з різноманітними технологічними засобами XX століття. Таке застосування яскраво проявляється у симфонічному пролозі до балету, в якому наявні риси «портрета» Русі.
Відкриває пролог так званий «хор мідних» (звучання мідно-духової групи оркестру). Тема здіймається як «епічний пам'ятник».
Оригінальним є оркестрове рішення ніжного весільного хороводу - м'який рух акордів у виконанні арфи на тлі жорстких звукосполучень флейт.
Послухаймо пролог, вступний розділ балету «Ольга».І спробуймо уявити «портрет» стародавньої Русі.

Слухання. Є. Станкович. Балет «Ольга»

Аналіз прослуханого твору

Яким Ви уявили собі портрет Київської Русі?
Якими музичними засобами створений портрет?

Відомості про неофольклоризм

Більшість сучасних українських композиторів використовують творчий метод, який поєднує фольклорні здобутки з різноманітними технологічними засобами сучасності. Сучасним творам це надає оригінальності, а мелодичні інтонації на основі фольклору значно збагачуються.
І називається це неофольклоризмом.
Неофольклоризм - цей творчий метод оновлення засобів композиції у європейській музиці кінця XX ст. шляхом використання фольклорних джерел.
Найбільш яскраво цей метод втілений у фольк-опері Станковича «Цвіт папороті».

«Мене цілковито захопила ідея написати сучасний твір на основі українського фольклору. Я вивчив практично всі музичні матеріали Інституту мистецтвознавства, фольклору й етнографії і зупинився на фольклорних зразках Центральної України. Для мене це було справжнім відкриттям! Важко назвати ще хоча б один народ серед народів світу, який би мав таке пісенне багатство. Адже кожна пісня — це істинний шедевр», - розповідає композитор про створення фольк-опери «Цвіт папороті».
Фольк-опера була насамперед новим словом у музиці: вперше поєдналися народний хор з його специфічною подачею звуку та неповторними тембрами (зокрема, «грудними» сопрано) і великий симфонічний оркестр. Розширений за рахунок введення народних інструментів. Вперше Народний хор відтворював сучасну, вкрай складну музичну мову, одночасно співали три жіночі й два чоловічі хори, причому, кожен своє. Це нагадувало справжню революцію в академічній музиці.

Слухання. Є. Станкович. Фольк-опера «Цвіт папороті». Фрагмент

Сучасна постановка опери є закінченим твором у чотирьох частинах: «Людське купало», «Русалчині купала», «Відьомське купало», «Заключне купало». Це видовищна історія кохання, що пройшло випробування Вогнем, Водою, відьомськими марами й людським осудом. Яскраві хореографічні образи, барвисті костюми викликають у пам'яті картини з «Весни священної» Ігоря Стравінського чи «Скіфської сюїти» Сергія Прокоф'єва з їх оспівуванням дохристиянської стихії.
Євген Станкович Фольк-опера «Цвіт папороті». Фрагмент

Заповіт наступним поколінням

Прислухаймось до мудрих слів Євгена Станковича:
«Духовність безмежна як і людське життя. Все, що чинить людина, її вчинки її дії на цій землі, і є духовність»
Чи співзвучні ці слова Вашим поглядам?

Демонстрація «Пісні на добро»

Пропоную від мудрих думок перейти до мудрих пісень. Щоб побажати усім щастя, радості й добра, як у пісні Івана Карабиця на вірші Юрія Рибчинського.
«Пісня на добро» Сл. Ю. Рибчинського, муз. І. Карабиця

Тестове завдання 1
Позначте всі правильні твердження.
Неофольклоризм — оновлення засобів композиції в європейській музиці кінця XX ст. шляхом використання фольклорних джерел
Неофольклоризм — поєднання старовинних шарів фольклору з різноманітними технологічними засобами нашої сучасності
Неофольклоризм — поєднання музичного фольклору з хореографією, театром, живописом

Тестове завдання 2
Позначте всі правильні твердження.
Ознаки, за якими жанр опери «Цвіт папороті» визначено як «фольк-опера»
вирішальну роль в опері відіграє фольклор народів світу;
фольклор є витоком образності (історичні нариси, народні звичаї, прикмети, фантазії);
фольклор є основою мелодики

Тестове завдання 3
Позначте всі правильні твердження.
Оберіть фільми, музику до яких написав Є.Станкович
«Цвіт папороті»
«Легенда про княгиню Ольгу»
«Ярослав Мудрий»

Тестове завдання 4
Позначте всі правильні твердження.
Українські композитори, які є представниками сучасної композиторської школи
Євген Станкович
Леонід Грабовський
Валентин Сильвестров
Максим Березовський
Микола Лисенко
Микола Леонтович

Підсумки уроку

«Що б там не було на цьому світі, яка б техніка не з'явилася в майбутньому, та якщо не торкнеться твору рука талановитого майстра, нічого з того не буде».
Ці мудрі слова належать відомому композитору та диригенту Ігорю Стравінському. І справді, ніякий розвиток сучасних засобів не замінить нам те, за що ми любимо Моцарта, Шопена, Чайковського, Бетховена, Лятошинського, Ревуцького…
Бажаємо і вам, друзі, дружити з музикою найталановитіших майстрів.
І спілкуватися з нею якомога частіше.

Урок №34. Музика і сучасність (узагальнення)

Мета:

Тип уроку: узагальнення

ХІД УРОКУ

Обладнання:

Вступ

Вітаю, старшокласники!
Сьогодні ми догодимо практично всім, адже пригадаємо, хоча б фрагментарно, твори, яки ми слухали цього навчального року.
Кожному твору, кожному автору – знайдеться своє місце!

Асоціативний ряд

Назвіть композитора за таким асоціативним рядом:

Німеччина, скандинавські міфи, симфонізація опери;
P. Вагнер

«Айвазовський в музиці», Схід, казка;
Микола Римський-Корсаков

Віктор Гюго, Італія, жахлива трагедія, блазень
Джузеппе Верді

Уїльям Шекспір, кохання, родова ворожнеча, балет
Сергій Прокоф’єв

музичний калейдоскоп Америки, музичний магазин, симфо-джаз;
Джордж Гершвін

Б. Пророков, апокаліпсис, авангард
Леонід Грабовський

Великий тріумфатор, всесвітнє братерство, Ф. Шіллер
Людвіг ван Бетховен

«Молитва за Україну», хоровий жанр, Т. Шевченко
Микола Лисенко

Княгиня Ольга, фольк-опера, неофольклоризм
Євген Станкович

Великий учитель, вокальна музика, к/ф «Шевченко»
Борис Лятошинський

Бранденбург, кончерто гроссо, поліфонічна мудрість
Йоганн Бах