УРОК 3-4.

ТЕМА: СУЧАСНА ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ. ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ КАРТИ СВІТУ.

ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ КРАЇН СВІТУ. ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ СИСТЕМИ КРАЇН.

Кількість годин: 2

Мета: актуалізувати й поглибити знання про поняття «політична карта», «держава», «країна», «залежна країна», «колонія»; формувати знання про етапи формування політичної карти світу; розвивати навички роботи з політичною картою світу, вміння розрізняти кількісні та якісні зміни на політичній карті світу.

актуалізувати й поглибити знання про форми державного правління та адміністративно-територіального устрою; формувати вміння характеризувати основні форми державного устрою, політичні системи країн; розвивати вміння оцінювати політико-географічне положення країн, користую­чись політичною картою світу.

Основні поняття: політична карта світу, держава, країна, територія, відкриті води, залежна країна, колонія, республіка, монархія, федеративна держава, унітарна дер­жава, політична система, економічна система.

Обладнання: політична карта світу, атласи, роздавальний матеріал «Періоди та етапи формування політичної карти світу».

Тип уроку: комбінований.

Методи і прийоми: пояснення вчителя, бесіда.

Література:

Кобернік, С.Г. Соціально-економічна географія світу [Текст]: підручник для 10 класу загальноосвітні навчальних закладів / С.Г. Кобернік, Р.Р. Коваленко. – Харків.: Оберіг, 2010. – 304 с.: іл., карти. (ст. 8-14, 22-26)

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів

• Що вивчає соціально-економічна географія світу?

• Які історико-географічні регіони існують у світі? За якими критеріями ви­діляють різні історико-географічні регіони світу?

• Які джерела географічних знань для вас є найбільш зручними у користуванні та інформативними? Які методи ви застосовували, складаючи опор­ні схеми «Джерела географічних знань» та «Методи географічних дослі­джень»?

• Яку карту називають політичною?

• Що відображено на політичній карті світу?

• Чим різняться між собою поняття «країна»і «держава»?

• Які періоди виділяють у формуванні політичної карти світу?

• Наведіть приклади кількісних і якісних змін, що відбулися на політичній карті світу останнім часом.

• Наведіть приклади політичних і військових конфліктів, які відбуваються в сучасному світі.

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

«Мозковий штурм»

Учитель пропонує учням роздивитися політичну карту світу в атласах та сформулювати визначення поняття «політична карта світу». Усі варіанти, ідеї, ключові слова вчитель записує на дошці або плакаті. Коли ідеї вже не надходитимуть, вчитель пропонує виокремити із записаних найбільш підходящі фрази, ключові слова. В результаті формується декілька визначень. Які з них є правильними?

Політичну карту світу іноді образно називають «політичним портретом сві­ту», її «зовнішність» змінюється в часі внаслідок приєднання відкритих зе­мель, територіального поділу чи об'єднання держав тощо. А для того щоб роз­крити сутність цього портрета, потрібно дізнатися про суспільно-політичні характеристики держав, їх політичні та економічні системи, місце на політич­ній карті світу.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Ознайомлення із поняттям про ПКС (політична карта світу).

Об’єкти ПКС: країна, територія, держава.

Політична карта світу — географічна карта, яка дає територіально-політичну характеристику світу, материків або великих географічних регіонів.

Об'єктами політичної карти світу є держави та їх кордони, столиці та найбільші міста, адміністративно-територіальний устрій територій. Але в науковому розумінні термін «політична карта світу» містить у собі значно об'ємніший зміст, охоплюючи і процес еволюції форм державної влади та устрою країн, взаємовідносини між ними, що зумовлює створення різноманітних об'єднань і союзів або виникнення гострих протиріч, які спричиняють територіальні конфлікти, тощо.

У більш широкому значенні політична карта світу — це предмет, що досліджується політичною географією як складовою економічної та соціальної географії. Політична географія вивчає політико-географічне положення держав та їх кордони, державний лад й адміністративно-територіальний устрій, політичну структуру суспільства. До сфери її інтересів належать також деякі проблеми міжнародних відносин, передусім ті, що пов'язані з розміщенням політичних сил на світовій арені.

Головним об'єктом вивчення політичної географії є країни і держави.

Країна — територія з визначеними кордонами, заселена певним народом, яка в політико-географічному аспекті може мати державний суверенітет або бути залежною.

Якщо країна є суверенною територією, то вона набуває політичного змісту держави.

Держава — суверенне політичне утворення, яке здійснює свої повноваження на певній території через діяльність особливої системи органів і організацій — механізму держави.

Сучасна політична карта світу охоплює понад 250 країн і територій. Із них у 2002 р. суверенними державами були до 80 % країн. За XX ст. кількість суверенних держав значно збільшилась. Так, у 1900 р. на політичній карті світу їх було 55, у 1947 р. — 76, у 1980 р. — 160, а у 2002 р. — 191 держава.

Як бачимо, з кожним роком кількість суверенних держав збільшується, що зумовлює зростання демократизації світового співтовариства.