Малоросійство

Представники малоросійства були за походженням українцями, але виступали проти української мови.

Це частина заможної верхівки, чиновництва, які користувалися переважно російською мовою, вважаючи рідну мову грубою і не придатною для вираження своїх думок і почуттів. Вони дбали про своє становище, власний добробут, свою особисту кар’єру і їм були байдужі національні інтереси українців.

Тип „малороса”, що поєднував симпатію до України, до її природи, пісень з лояльністю до Російської імперії, був однією із характерних фігур в українській культурній і політичній історії. Інтереси України вони ототожнювали з власними інтересами, а Малоросію вважали частиною Російської імперії.

Утім була і національно свідома частина українського суспільства, яка протидіяла колонізаторській політиці царизму, активно включалася в національну боротьбу. Це передові представники дворянства (на першому етапі національно-визвольного руху), різночинці (інтелігенція, службовці) в середині і в другій половині XIX ст.

Різночинці — „люди різного чину і звання”, вихідці з купців, міщан, духовенства, селянства, дрібного чиновництва, які в основному займалися розумовою працею. Серед них було багато противників самодержавства.