Ліцензування валютних операцій

Важливим засобом валютного регулювання є ліцензування валютних операцій Національним банком України, яке регулюється ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”.

НБУ видає два види ліцензій на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом:

1) генеральні;

2) індивідуальні.

Генеральні ліцензії видаються лише комерційним банкам та іншим фінансовим установам України на здійснення валютних операцій у комплексі, окрім тих валютних операцій, що потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції.

1) Вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей. Загальне правило про ліцензування операцій з переміщення іноземної валюти за межі України має ряд винятків, до яких належать:

а) вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами – резидентами іноземної валюти на суму, що визначається НБУ.

Відповідні суми визначаються Інструкцією про порядок переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 липня 2000 р. №283, та Правилами проведення валютних операцій при здійсненні міжнародних поштових переказів, затвердженими постановою Правління НБУ від 27 жовтня 2005 р.;

б) вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами – резидентами і нерезидентами іноземної валюти, яка була раніше ввезена ними в Україну на законних підставах;

в) платежі у іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов’язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами страхування життя.

Таким чином, суб’єкти господарювання не обмежені будь-якими граничними сумами переказів іноземної валюти на виконання зобов’язань перед нерезидентами щодо поставки продукції, виконання робіт, надання послуг. Разом з тим, вони повинні пред’являти до банківських установ відповідні зовнішньоекономічні договори (контракти) для підтвердження господарського характеру операції та забезпечення подальшого валютного контролю;

г) платежі у іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій;

д) вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності.

Положення пунктів г) і д) конкретизують зміст гарантій для іноземних інвесторів, які закріплені у статтях 11 та 12 Закону України від 19 березня 1996 р. “Про режим іноземного інвестування”.

2) Ввезення, переказування, пересилання в Україну валюти України. Як виняток, не потребує ліцензування ввезення тощо в Україну сум у валюті України, які раніше були вивезені, переказані, переслані на законних підставах за кордон, – це кореспондує положенню ст.3 Декрету, згідно з яким суми у валюті України, що були вивезені, переказані, переслані на законних підставах за кордон, можуть бути вільно ввезені, переслані, переказані назад в Україну.

3) Надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті. Наразі здійснюється не ліцензування відповідних валютних операцій, а реєстрація кредитних договорів НБУ шляхом видачі резидентам реєстраційних свідоцтв відповідно до Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою Правління НБУ від 17 червня 2004 р. №270.

4) Використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави. Ряд винятків з правила про ліцензування використання іноземної валюти на території України як засобу платежу встановлений Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України, затвердженими постановою Правління НБУ від 26 березня 1998 р. №119.

5) Розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, за винятком:

а) відкриття фізичними особами – резидентами рахунків у іноземній валюті на час їх перебування за кордоном;

б) відкриття кореспондентських рахунків банками;

в) відкриття рахунків у іноземній валюті дипломатичними, консульськими, торговельними та іншими офіційними представництвами України за кордоном, а також філіями та представництвами підприємств і організацій України за кордоном.

6) Здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами – резидентами як дарунок або у спадщину. Слід відзначити, що НБУ встановлює порядок інвестування за кордон лише валютних цінностей. Визначення порядку здійснення резидентами інвестицій за кордон у негрошовій формі належить до компетенції Міністерства економіки України.

Одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.