Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
З давальницькою сировиною
Операцією з давальницькою сировиною є операція, що передбачає поставку однією стороною (замовником) сировини для її перероблення іншою стороною (виконавцем) на готову продукцію за відповідну плату (у грошовій формі, частиною давальницької сировини або готової продукції). Значне поширення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах обумовлене їх економічною вигідністю для обох сторін. Так, для замовника інтерес у переробці сировини в іншій країні можуть визначати такі чинники: відсутність чи недостатній рівень розвитку переробних потужностей, нижча собівартість готової продукції за умови виготовлення її в іншій країні, екологічна шкідливість виробництва тощо; для виконавця – завантаження виробничих потужностей (особливо в умовах недостатності сировини), потреба у готовій продукції. Здійснення операцій з давальницькою сировиною у сфері ЗЕД регулюється Законом України від 15 вересня 1995 р. (в редакції від 4 жовтня 2001 р.) “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах”. Ст. 1 зазначеного Закону визначає операцію з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах як операцію з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давальницької сировини в результаті технологічного процесу із зміною коду по УКТЗЕД (незалежно від кількості виконавців), а також етапів (операцій з перероблення цієї сировини) з метою отримання готової продукції за відповідну плату. Операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах повинні відповідати таким ознакам: а) сировина замовника на конкретному етапі переробки, а також на заключному, є основним матеріалом (зміст цього поняття Законом не розкривається); б) її вартість становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції; в) обов'язковим є попереднє здійснення поставки виконавцю давальницької сировини відносно повернення виготовленої з неї готової продукції замовнику. У разі потреби за запитом митних органів або органів державної податкової служби визначення операцій як таких, що належать до операцій з давальницькою сировиною, здійснюється Міністерством економіки України або уповноваженими ним органами на підставі акта експертизи, виданого Торгово-промисловою палатою України або регіональними ТПП. Положення про порядок надання висновків щодо визначення операцій як таких, що належать до операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах затверджене наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 26 листопада 2003 р. №340. Давальницькою сировиною можуть виступати сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії. Давальницька сировина має цільове призначення – для використання у виробленні готової продукції. Право власності на давальницьку сировину на кожному етапі її переробки, а також на вироблену з неї готову продукцію належить замовнику. Готова продукція – цепродукція (товар), вироблена з використанням давальницької сировини і визначена як кінцева у контракті між замовником і виконавцем. Не визнається готовою продукцією та її частина, що використовується для проведення розрахунків між сторонами за її переробку. Готовою продукцією є лише продукція, вказана як така у контракті, а не будь-яка, вироблена з певної давальницької сировини. Вищий господарський суд України вказав, що встановлення факту ввезення на митну територію України іншої, ніж обумовлено контрактом готової продукції, є умовою стягнення з підприємства санкцій, передбачених ч. 2 ст. 9 Закону України “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах”, незалежно від будь-яких інших обставин, в тому числі наявності чи відсутності вини підприємства у ввезенні іншої продукції, ніж передбачено контрактом (п. 6 листа від 29 січня 1999 р. №8-01/46 “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів”). У разі потреби Кабінет Міністрів України визначає види продукції (товару), які не можуть класифікуватися як готова продукція. Операції з давальницькою сировиною здійснюються за чотирма типовими схемами: 1) ввезення на митну територію України давальницької сировини іноземного замовника та вивезення виробленої з неї готової продукції (ст. 2 Закону); 2) ввезення на митну територію України давальницької сировини іноземного замовника та реалізація виробленої з неї готової продукції на митній території України (ст. 3 Закону); 3) закупівля іноземним замовником давальницької сировини на митній території України та реалізація там само або вивезення виробленої з неї готової продукції (ст. 4 Закону); 4) вивезення давальницької сировини українського замовника за межі митної території України та повернення в Україну готової продукції (ст. 5 Закону).
|