Порядок ввезення на митну територію України давальницької сировини іноземного замовника та вивезення виробленої з неї готової продукції.

Відповідно до ст. 230 МК, ввезення та переробка на митній території України товарів, що походять з інших країн, здійснюється з дозволу митного органу.

Згідно з Порядком застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 13 вересня 2003 р. № 609, дозвіл на розміщення товарів в режим переробки надається підприємству митним органом за місцем державної реєстрації підприємства на підставі його письмової заяви. При наданні підприємству дозволу на переробку товарів митний орган установлює строк переробки товарів виходячи з тривалості процесу переробки товарів і розпорядження продукцією їх переробки. За загальним правилом, строк переробки не може перевищувати 90 календарних днів.

Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України іноземним замовником, обкладається:

– ввізним митом за ставками Митного тарифу України,

– податками та зборами, що справляються при ввезенні товарів відповідно до законодавства (ПДВ, акцизним збором).

Однак сплата ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) провадиться українським виконавцем шляхом видачі органу державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця простого авальованого векселя із строком платежу, що дорівнює строку здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної ВМД.

У разі непогашення векселедавцем (українським виконавцем) у визначений строк такого векселя векселедержатель (орган державної податкової служби) може опротестувати його в неплатежі згідно з законодавством і протягом одного робочого дня з моменту опротестування звернутися до банку, який здійснив аваль векселя, з вимогою про його оплату. Банк зобов’язаний не пізніше операційного дня, що настає за днем звернення векселедержателя, переказати йому зазначену у векселі суму.

Кабінет Міністрів України може прийняти рішення щодо сплати ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) підприємствами по окремих товарних позиціях шляхом видачі органу державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця простого векселя із строком платежу, що дорівнює строку здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як 90 календарних днів з моменту оформлення ВМД.

Виходячи з технологічних особливостей виробництва Кабінет Міністрів України за поданням відповідного міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади може встановлювати інші строки виконання окремих видів операцій з давальницькою сировиною. Так, подовжені строки встановлені постановами Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2000 р. №629 “Про термін виконання операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах у разі виготовлення верстатів токарних металорізальних”, від 28 квітня 2000 р. № 721“Про встановлення термінів виконання операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах у разі виготовлення труб” та ін.

У разі вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому контрактом, за межі митної території України у встановлений період, вексель погашається і ввізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються.

Вексель погашається також у разі часткового вивезення готової продукції за межі митної території України, передбаченого умовами контракту, якщо український виконавець документально підтвердить сплату ввізного мита, податків та зборів, які повинні бути сплачені у разі ввезення в Україну частини сировини, з якої вироблено не вивезену з України готову продукцію.

Якщо ввозяться ті види давальницької сировини, які не обкладаються ввізним митом, податками та зборами, український виконавець подає органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням письмове зобов’язання щодо вивезення готової продукції у встановлений період. У разі вивезення готової продукції в обумовленому письмовим зобов’язанням обсязі у встановлений період письмове зобов’язання погашається.

Відповідні органи державної податкової служби можуть давати дозвіл на відстрочення оплати векселів або погашення письмових зобов’язань окремим суб’єктам підприємницької діяльності, які здійснюють операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах на умовах податкового кредиту, до настання строку фактичного відвантаження готової продукції іноземному замовнику.

Видача, облік, відстрочення та оплата (погашення) векселя в зазначених випадках регулюється Порядком видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) векселя (письмового зобов’язання), що видається суб’єктом підприємницької діяльності при здійсненні операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, затвердженим наказом ДПА України від 25 лютого 2002 р. №83.

Готова продукція, що вироблена з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником на митну територію України з урахуванням вимог законодавства, і вивозиться з митної території України, не обкладається вивізним (експортним) митом та іншими податками і зборами (крім митних зборів), що справляються у разі експорту товарів, і не підпадає під режим ліцензування та квотування.

За частину давальницької сировини або готової продукції, отриманої як плата за виконану роботу, український виконавець сплачує ввізне мито, податки та збори, що справляються при ввезенні товарів (робіт, послуг).

Ввезення окремих видів давальницької сировини на митну територію України або здійснення операцій, пов’язаних з її переробкою на території України, може тимчасово обмежуватися або заборонятися Кабінетом Міністрів України, якщо такі дії можуть завдати шкоди економіці країни. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 р. №474 (втратила чинність з 30 листопада 2004 р.) було заборонено ввезення на митну територію України за операціями з давальницькою сировиною цукру та цукрових сиропів.

Порядок реалізації на митній території України готової продукції, що вироблена з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником. Готова продукція, що вироблена із давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником, може реалізуватися на митній території України лише через зареєстроване ним в Україні постійне представництво.

Для цього представництво:

1) оформляє ввізну ВМД на готову продукцію (без фактичного її ввезення на митну територію України);

2)сплачує ввізне мито, інші податки та збори, передбачені законодавством для аналогічних імпортних товарів. Ввізне мито сплачується за пільговими ставками Митного тарифу України. Нафтопродукти, вироблені з давальницької нафти, звільняються від обкладення ввізним митом.

У цьому разі для погашення векселя (письмового зобов’язання) український виконавець повинен подати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням такі документи:

– копію ввізної ВМД на готову продукцію (без фактичного ввезення її в Україну);

– копію контракту, укладеного іноземним замовником з покупцем готової продукції;

– акт приймання-передачі готової продукції постійним представництвом іноземного замовника,

– довідку про сплату ввізного мита, інших податків та зборів, видану митним органом за місцезнаходженням постійного представництва.

Постійне представництво іноземного замовника зобов’язане передати зазначені документи українському виконавцеві протягом десяти робочих днів після оформлення акта приймання-передачі готової продукції.

Розрахунки між українським покупцем готової продукції та постійним представництвом іноземного замовника провадяться у національній валюті України через рахунки постійного представництва в установах банків України в порядку, що встановлюється НБУ.

Кабінет Міністрів України може тимчасово обмежувати або забороняти реалізацію на митній території України окремих видів готової продукції, виробленої з давальницької сировини іноземного замовника, якщо це може завдати шкоди економіці країни.

Порядок закупівлі на митній території України іноземним замовником давальницької сировини та порядок реалізації або вивезення виробленої з неї готової продукції. Давальницька сировина може закуповуватися іноземним замовником на митній території України у суб’єкта підприємницької діяльності України лише за іноземну валюту.

Іноземний замовник має право реалізувати на митній території України готову продукцію, що вироблена з давальницької сировини, закупленої на митній території України, лише через зареєстроване ним в Україні постійне представництво, яке сплачує податки і збори, передбачені законом при продажу товарів на митній території України. Розрахунки між українським покупцем готової продукції та постійним представництвом іноземного замовника провадяться у національній валюті України через рахунки постійного представництва в установах банків України.

За порушення зазначеного порядку розрахунків до переробника, що відвантажив готову продукцію безпосередньо покупцю-нерезиденту на території України без проходження розрахунків через постійне представництво іноземного замовника, застосовується штраф у розмірах, встановлених податковими законами України для відповідних податків, зборів (обов’язкових платежів), а посадові особи, які допустили такі порушення, притягаються до відповідальності за умисне ухилення від оподаткування відповідно до закону.

Для митного оформлення готової продукції, що вироблена з використанням давальницької сировини, закупленої за іноземну валюту в Україні, і вивозиться з митної території України, український виконавець повинен подати митному органу:

– копію контракту на придбання іноземним замовником давальницької сировини в Україні;

– довідку установи банку України про надходження іноземної валюти на рахунок українського постачальника сировини.

Готова продукція, яка вироблена з давальницької сировини, закупленої іноземним замовником на митній території України, і належить йому, у разі вивезення за межі митної території України не обкладається вивізним (експортним) митом, іншими податками та зборами (крім митних зборів), що справляються відповідно до законів України, а також не підлягає ліцензуванню і квотуванню.

Кабінет Міністрів України має право тимчасово обмежувати або забороняти закупівлю іноземними замовниками окремих видів давальницької сировини чи реалізацію на митній території України готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, якщо це може завдати шкоди економіці країни.

Порядок вивезення давальницької сировини українського замовника за межі митної території України та повернення в Україну готової продукції.

Підстави вивезення з митної території України давальницької сировини різняться залежно від того, чи обкладається вона вивізним митом, податками і зборами:

а) давальницька сировина, що не обкладається вивізним (експортним) митом, податками та зборами, вивозиться з митної території України на підставі подання українським замовником митному органові письмового зобов’язання щодо повернення в Україну готової продукції, виробленої з цієї сировини (або повернення в Україну коштів від реалізації готової продукції за межами України, крім тієї готової продукції, що виготовлена з давальницької сировини та має заборону на експорт), не пізніше ніж через 90 календарних днів з моменту оформлення вивізної ВМД.

Виходячи з технологічних особливостей виробництва Кабінет Міністрів України за поданням відповідного міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади може встановлювати більші строки здійснення операцій з окремими видами давальницької сировини.

Контрактна вартість готової продукції, що підлягає ввезенню на митну територію України, має бути не менше суми митної вартості вивезеної давальницької сировини та суми коштів, що сплачені (підлягають сплаті) за переробку (обробку, збагачення чи використання) цієї сировини.

У разі ввезення готової продукції або повернення в Україну коштів від реалізації готової продукції за межами України в повному обсязі у встановлений Законом період, письмове зобов’язання погашається;

б) якщо давальницька сировина, що вивозиться за межі митної території України українським замовником, підлягає обкладенню вивізним (експортним) митом, податками та зборами, їх сплата (крім митних зборів) провадиться українським замовником шляхом видачі простого авальованого векселя з відстроченням платежу на період здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як на 90 календарних днів з моменту оформлення вивізної ВМД.

У разі ввезення в Україну готової продукції у повному обсязі у період, на який надається відстрочення платежу, вексель погашається і вивізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються. Якщо готова продукція в обумовленому контрактом обсязі не ввозиться у визначений цим Законом строк або в Україну повертаються кошти від реалізації готової продукції, український замовник зобов’язаний оплатити вексель. У разі ввезення на митну територію України у строк, обумовлений законом, готової продукції не в повному обсязі вексель погашається частково – відповідно до обсягу ввезеної готової продукції.

Якщо зовнішньоекономічним контрактом передбачено, що готова продукція не повертається в Україну, мито, податки та збори справляються на момент митного оформлення давальницької сировини, яка вивозиться за межі території України.

Органи державної податкової служби за місцезнаходженням замовника можуть давати дозвіл на відстрочення оплати векселів або погашення письмових зобов'язань окремим суб’єктам підприємництва, які здійснюють операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах на умовах податкового кредиту.

Готова продукція (кошти) повинна бути ввезена в обумовленому зовнішньоекономічним контрактом обсязі у період, зазначений в Законі. Ця продукція обкладається ввізним митом, податками та зборами, які справляються у разі імпорту товарів, і до неї застосовуються заходи нетарифного регулювання відповідно до законодавства.

Важливе значення для впорядкування взаємовідносин між замовником і виконавцем як сторонами контракту на переробку давальницької сировини має встановлення порядку розрахунків між ними.

Згідно з ст. 6 Закону розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини можуть проводитися:

– в грошовій формі;

– в натуральній формі – частиною давальницької сировини або частиною готової продукції, крім тієї, що заборонена до експорту;

– в змішаній (комбінованій) формі – з використанням усіх цих форм.

У разі вивезення українським виконавцем частини давальницької сировини або готової продукції, отриманої як оплата виконаної роботи, чи продукції, виробленої із зазначеної сировини, справляються податки і збори (обов'язкові платежі) у встановленому законом порядку.

У разі коли розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини провадяться в іноземній валюті, вона підлягає зарахуванню на рахунок українського виконавця в уповноваженому банку України у 90-денний строк починаючи з моменту митного оформлення готової продукції або погашення векселя (письмового зобов’язання) залежно від того, яка з цих операцій була проведена раніше.

Порушення вимог Закону “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” тягне за собою відповідальність українського суб’єкта ЗЕД. Так, за порушення українським виконавцем (замовником) строків:

а) вивезення за межі митної території України готової продукції, виготовленої з давальницької сировини іноземного замовника (ч.2, 3, 8 ст.2 Закону);

б) повернення в Україну готової продукції, виготовленої з давальницької сировини українського замовника за межами митної території України, або коштів, отриманих від реалізації такої готової продукції за кордоном (ч.1, 2, 5, 7 ст. 5 Закону);

в) зарахування іноземної валюти на рахунок українського виконавця в банку України у разі коли розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини провадяться в іноземній валюті (ч. 3 ст. 6 Закону),

стягується пеня за кожний день прострочення у розмірі 0, 3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості неповерненої готової продукції) в іноземній валюті, перерахованої у національну валюту України за офіційним валютним курсом НБУ, що діє на день нарахування пені, або у гривнях у разі здійснення розрахунків у національній валюті України. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми заборгованості (ч. 2 ст. 9 Закону).

Оскільки порушення строків, вказаних у пунктах б) та в), може мати місце з вини іноземного контрагента, закон передбачає, що зазначені строки зупиняються та пеня за їх порушення не стягується у разі прийняття судом або господарським судом, міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви українського виконавця (замовника) щодо стягнення з іноземного замовника (виконавця) заборгованості за контрактом (ч. 3 ст. 9 Закону).

У разі прийняття судом або господарським судом рішення:

– про відмову в позові повністю чи частково, або припинення (закриття) провадження у справі, чи залишення позову без розгляду, – строки, передбачені законом, поновлюються і пеня за їх порушення нараховується за кожний день прострочення, виключаючи період, на який ці строки було зупинено;

– про задоволення позову – пеня не сплачується з дати прийняття позову до дати розгляду судом або господарським судом.

Дотримання законодавчих вимог щодо порядку здійснення операцій з давальницькою сировиною може унеможливити настання форс-мажорних обставин. У разі втрати чи повного зіпсуття давальницької сировини або готової продукції внаслідок форс-мажорних обставин, факт настання яких засвідчений Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами, вексель (письмове зобов’язання), який видається українським виконавцем при ввезенні в Україну давальницької сировини іноземного замовника, погашається і ввізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються (ч. 17 ст. 2, ч. 6 ст. 3 Закону). Втрата чи повне зіпсуття давальницької сировини або готової продукції українського замовника за кордоном внаслідок форс-мажорних обставин є підставою не лише для погашення відповідного векселя (письмового зобов’язання), а й для незастосування штрафних санкцій за неповернення в Україну готової продукції або коштів від її реалізації за кордоном (ч. 17 ст. 5 Закону).

Питання на закріплення вивченого:

1. Що таке договір міжнародної купівлі-продажу товарів?

2. У якому порядку застосовується Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р.?

3. Як укладаються договори міжнародної купівлі-продажу товарів?

4. У чому полягають зобов’язання сторін за договором міжнародної купівлі-продажу товарів?

5. Які вимоги висуваються законодавством України до зовнішньоекономічних договорів підряду?

6. У чому полягають правові особливості договорів міжнародного перевезення?

7. Учасницею яких транспортних конвенцій є Україна?

8. Назвіть характерні риси консигнаційних операцій.

9. Дайте характеристику правового режиму митного ліцензійного складу.

10. Визначте поняття та ознаки товарообмінних (бартерних) операцій в ЗЕД.

11. Які строки проведення товарообмінних (бартерних) операцій встановлені законодавством?

12. Яка відповідальність передбачена за порушення строків проведення товарообмінних (бартерних) операцій?

13. Що таке операція з давальницькою сировиною в ЗЕД?

14. У якому порядку ввозиться на митну територію України давальницька сировина іноземного замовника?

15. У якому порядку реалізується на митній території України готова продукція, вироблена з давальницької сировини?

16. Чи можлива закупівля давальницької сировини іноземним замовником на митній території України?

17. Охарактеризуйте порядок вивезення давальницької сировини українського замовника за межі митної території України.

18. Яка відповідальність настає за порушення строків здійснення операцій з давальницькою сировиною?