Правове регулювання міжнародного підряду

Поширеними у зовнішньоекономічних відносинах є підрядні договори, які опосередковують транскордонне виконання робіт: вишукувальних та геологорозвідувальних, проектних, монтажних, будівельних, щодо технічного обслуговування машин та обладнання тощо. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відносини з міжнародного підряду регулюються нормами національного права, нормами міжнародних договорів та звичаями міжнародного ділового обороту, що склалися у сфері підрядних відносин. Сторони підрядного договору можуть обрати право, що застосовується до договору. У разі відсутності згоди сторін про вибір права до змісту договору застосовується право, яке має найбільш тісний зв’язок з договором. Згідно з п. 7 ст. 44 Закону України “Про міжнародне приватне право”, презюмується, що найбільш тісний зв’язок з договором підряду має право держави підрядника. Водночас, п. 2 ч. 2 ст. 44 встановлює, що правом, з яким договір найбільш тісно пов’язаний, щодо договорів про виконання робіт вважається право держави, у якій створюються передбачені договором результати. Колізія між зазначеними нормами має вирішуватися з урахуванням специфіки конкретного договору – так, у разі, якщо результати робіт є нерухомими, логічним буде застосування права держави, на території якої ці результати створюються. Це, зокрема, стосується договорів будівельного підряду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. №668 затверджені Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві. Ці Загальні умови відповідно до ЦК та ГК визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель, споруд, технічного переоснащення підприємств (далі – будівництво об’єктів), а також окремих комплексів чи видів робіт, пов’язаних з будівництвом об’єктів.

Договори підряду в капітальному будівництві за участю іноземних суб’єктів господарювання укладаються і виконуються в порядку, передбаченому ЦК та ГК, а також зазначеними Загальними умовами, іншими актами законодавства. Якщо у міжнародному договорі України, укладеному в установленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені цими загальними умовами, застосовуються правила відповідного міжнародного договору.

Зовнішньоекономічні договори підряду укладаються між суб’єктами ЗЕД України та іноземними суб’єктами на експорт та імпорт робіт. Експорт робіт здійснюється шляхом їх виконання вітчизняними підрядниками за межами або на території України для іноземних замовників, імпорт робіт – шляхом їх виконання іноземними підрядниками за межами або на території України для вітчизняних замовників.

Порядок укладення та виконання і форма зовнішньоекономічного договору підряду, права та обов’язки сторін, вимоги до робіт, матеріалів, конструкцій, устаткування, порядок приймання-передачі робіт та інші договірні умови визначаються правом країни, на території якої виконуються роботи, якщо сторони не домовились про інше[47].

Зовнішньоекономічний договір підряду укладається суб’єктом ЗЕД України або його представником, що діє на підставі договору або закону від імені особи, яку він представляє.

У разі укладення зовнішньоекономічного договору підряду на виконання робіт, що фінансуються за рахунок державних коштів, оголошення про відкриті торги чи попередню кваліфікацію підрядників розміщується у відповідних національних та міжнародних друкованих засобах масової інформації та міжнародній мережі електронного зв’язку. Текст оголошення, запрошення до участі в торгах, тендерна документація готуються українською та однією з іноземних мов, що використовується в міжнародній торгівлі. Тексти повинні бути автентичні, визначальним є текст українською мовою. Тендерні пропозиції складаються мовами, зазначеними в тендерній документації. Визначення переможця торгів, якщо будівництво фінансується за рахунок державних коштів, здійснюється відповідно до законодавства (згідно з Законом України “Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти”).

Умови зовнішньоекономічного договору підряду можуть визначатися на основі примірних чи типових текстів зовнішньоекономічних договорів підряду, раніше укладених договорів тощо. Процедура підготовки та узгодження тексту зовнішньоекономічного договору підряду, строки його підписання, вимоги до змісту повинні визначатися з урахуванням вимог права, яким керуються сторони.

Зовнішньоекономічний договір підряду готується однією або кількома мовами. Якщо будівництво здійснюється за рахунок державних коштів України, визначальним є текст українською мовою.

Обов’язковою умовою зовнішньоекономічного договору підряду є визначення валюти, в якій визначається ціна робіт та проводиться розрахунок. Під час визначення сторонами порядку розрахунків встановлюються об’єкти платежу (роботи, матеріали, устаткування, послуги тощо), їх періодичність, валюта (валюти), дата, місце, форма платежів, а також платіжні документи та порядок їх узгодження сторонами, можливість надання авансів та порядок їх використання і повернення, гарантії платіжних зобов’язань, відповідальність за порушення цих зобов'язань тощо. Для різних об’єктів платежу може передбачатися різний порядок розрахунків. Якщо валюта (валюти) платежів не відповідає валюті, в якій визначено у зовнішньоекономічному договорі підряду ціну робіт, зазначається курс її (їх) перерахунку.

Зовнішньоекономічним договором підряду визначається відповідальна сторона за одержання ліцензій на здійснення експортно-імпортних операцій, умови постачання, розмитнення, перевезення, приймання, зберігання, передачі права власності, строку та місця постачання, ризиків втрати і пошкодження матеріалів та устаткування, а також вимоги до їх якості, відповідність стандартам тощо. Зазначені вимоги залежать від особливостей предмета договору, зобов’язань сторін та умов придбання матеріалів.

Умови придбання матеріалів, устаткування шляхом імпорту можуть визначатися сторонами з урахуванням міжнародних правил купівлі-продажу товарів, передбачених Інкотермс.

Якщо будівництво здійснюється на території України, матеріали, устаткування та роботи повинні відповідати стандартам та вимогам, що діють в Україні. У разі відсутності національних стандартів та вимог застосовуються відповідні міжнародні стандарти і вимоги або іноземні стандарти та вимоги, що діють у провідних країнах – експортерах зазначених матеріалів, устаткування та робіт.

Під час здійснення будівництва на території України за рахунок державних коштів умовами зовнішньоекономічного договору підряду передбачаються вимоги до використання матеріалів та устаткування вітчизняних виробників.

У разі імпорту будівельних робіт замовник, якщо це передбачено умовами зовнішньоекономічного договору підряду, надає підряднику допомогу в одержанні дозволів на переміщення будівельних машин та механізмів, робочої сили, створенні відповідної виробничої бази та соціальних умов для працівників, ознайомленні з національним законодавством з питань будівництва.

У зовнішньоекономічному договорі підряду сторони визначають умови та порядок передачі спорів до суду, країну суду, в якому будуть вирішуватися спори, а також право, яке буде застосовуватись під час їх вирішення.

У практиці розвинених зарубіжних країн з точки зору фіксації ціни розрізняють такі типи договорів (контрактів) у будівництві:

1) контракт з фіксованою ціною (lump sum contract) являє собою угоду на виконання проекту за певною твердою (фіксованою) ціною, незалежно від вартості, у яку обійшлося будівництво об’єкта для підрядника. Замовник у такому випадку вимагає від підрядника підготовки повної проектної документації та специфікації з вказівкою на те, хто виконуватиме функції інспекції: власний персонал чи фахівці з залученої інженерно-консультаційної фірми. Контракт такого типу гарантує замовнику виконання проекту в строк і у рамках кошторисної вартості. У процесі будівництва підрядник прагне не вийти за межі запланованої вартості, ризикуючи залишитися без винагороди. Цей тип контракту характеризується значним ризиком для підрядника, який повинен передбачити на етапі укладання контракту усі можливі обставини й ускладнення, які можуть виникнути в ході виконання робіт;

2) контракти з відшкодуванням вартості робіт та виплатою винагороди, різновидами яких є:

а) контракт типу “вартість плюс контроль” (“the cost plus control”) являє собою угоду на виконання проекту в рамках запланованої кошторисної вартості, але з урахуванням поточних цін. Підрядник отримує фіксовану суму винагороди або заздалегідь обумовлений відсоток від кошторисної вартості проекту. За умовами цього типу контракту будівництво може бути роз почет ще до того, як буде підготовлена у повному обсязі проектно-кошторисна документація, до якої в ході будівництва можуть вноситися зміни. Цей тип контракту не гарантує заздалегідь визначеної вартості будівництва і у зв’язку з цим характеризується значним ризиком для замовника. В умовах контракту цього типу посилюється значення функції вартісного контролю виконання проекту;

б) контракт типу “гарантований максимум або зменшена ціна” (“guaranteed maximum or upset price contract”) передбачає, що підрядник гарантує замовнику не перевищувати певну узгоджену з ним максимальну вартість проекту. У разі, якщо підрядник допустить перевищення цієї вартості, він несе усі пов’язані з цим витрати. Якщо ж фактична вартість проекту виявиться меншою за заздалегідь обумовлену величину, то різниця в обумовленій контрактом пропорції передається підряднику з урахуванням отриманої ним за виконання проекту винагороди[48].