Державні закупівлі в сфері зовнішньоекономічної діяльності

У більшості країн держава в особі уповноважених нею органів є одним з найбільших покупців товарів (робіт, послуг) в економіці. Водночас, існує значна ймовірність надання переваг вітчизняним постачальникам порівняно з їх іноземними конкурентами під час здійснення державних закупівель. Відтак дисципліна державних закупівель є предметом уваги СОТ.

У рамках СОТ діє окрема Угода з державних закупівель, яка, однак, підписана лише окремими державами-учасницями. Її метою є максимальне відкриття сфери державних закупівель для міжнародної конкуренції. Зазначена Угода спрямована на забезпечення:

а) прозорості (транспарентності) законодавства, процедур та практики щодо державних закупівель;

б) недискримінації іноземних учасників процедур закупівель.

Переговори щодо забезпечення прозорості процедур державних закупівель за участю усіх держав-членів СОТ з метою досягнення загального консенсусу тривають нині.

В Україні питання державних закупівель регулює Закон України від 22 лютого 2000 р. “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. Згідно зі ст. 5 зазначеного Закону, вітчизняні та іноземні учасники беруть участь у процедурі закупівлі на рівних умовах відповідно до положень цього Закону, за винятком випадків, коли застосовуються положення статті 6 цього Закону. Ст. 6 Закону “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” передбачає застосування преференційної поправки як способу надання замовником переваги вітчизняному виробнику при визначенні переможця процедур закупівель шляхом застосування відсоткової межі до ціни його тендерної пропозиції у порівнянні з найбільш вигідною серед поданих у розмірах, встановлених цим Законом. Так, замовник надає перевагу тендерній пропозиції, поданій вітчизняним виробником, шляхом застосування преференційної поправки до її ціни, за умови, що очікувана вартість предмета закупівлі не перевищує суми, еквівалентної:

для товарів – 200 тисячам євро;

для послуг – 300 тисячам євро;

для робіт – 4 мільйонам євро.

Розмір преференційної поправки повинен становити 10 відсотків ціни тендерної пропозиції.

У разі, якщо предметом закупівлі є послуги чи роботи, що здійснюються на території України, замовник має право вимагати від іноземного учасника, який бере участь у процедурі закупівлі, виконання цих послуг чи робіт з використанням вітчизняних сировини, матеріалів та робочої сили.

У разі, якщо предметом закупівлі є сільськогосподарська продукція вітчизняного виробництва, участь у тендерах можуть брати виключно вітчизняні сільськогосподарські товаровиробники.

Зазначені норми не суперечать підходам СОТ, оскільки головний акцент у вимогах до регулювання державних закупівель наразі здійснюється на транспарентності закупівельних процедур, а не на наявності преференцій для вітчизняних постачальників, оскільки такі преференції не приховуються.

Питання на закріплення вивченого:

1. Чим відрізняються економічні та адміністративні методи державного регулювання ЗЕД?

2. У чому полягає сутність тарифного та нетарифного регулювання ЗЕД? Якими є основні правила застосування тарифних та нетарифних методів?

3. Що таке мито? Які види мита застосовуються в Україні?

4. Що таке Митний тариф України?

5. Розкрийте поняття та метода визначення митної вартості товару.

6. З якою метою і за якими критеріями визначається країна походження товару?

7. Що таке вантажна митна декларація?

8. За яких умов та у якому порядку застосовується ліцензування зовнішньоекономічних операцій?

9. Чим відрізняються автоматичне та неавтоматичне ліцензування?

10.Назвіть випадки заборони експорту/імпорту певних товарів.

12. Розкрийте принципи застосування технічних, санітарних, фітосанітарних тощо стандартів та вимог у зовнішній торгівлі.

13. Що становить сферу державної монополії в ЗЕД?

14. Яким чином забезпечується недискримінація іноземних суб’єктів господарювання у процедурах державних закупівель?