Основні поняття соціального менеджменту (соціальна сфера, соціальні ресурси, соціальні відносини).

Передумови виникнення і розвитку соціального менеджменту.

До передумов формування соціального менеджменту слід віднести і ряд динамічних змін, котрі мають місце в розвитку людської цивілізації. Серед них слід виділити загрозливі тенденції, які чітко окреслились на сучасному етапі людства:

· планетарні зміни в природному середовищі (скорочення біологічної

різноманітності живих організмів, парниковий ефект і зміни клімату);

· сформувалася ноосфера і техносфера, конфлікт спричиняє катастрофи техногенного характеру;

· різке посилення соціальної диференціації між країнами, всередині окремих країн, що в поєднанні з боротьбою за ресурси приводить до поточних локальних конфліктів і несе в собі загрозу глобальних потрясінь та ресурсних воєн;

· швидке зростання чисельності населення Землі при скороченні запасів невідновлюваних ресурсів;

· марнотратний режим використання невідновлюваних природних ресурсів, неврахування в діяльності сучасників інтересів майбутніх поколінь людей.

В центрі цих загроз лежить реальний ризик руйнування людини, її

зв’язків з суспільством, збіднення її духовних цінностей та культури.

Для того щоб розв’язати ці проблеми, відповісти на викликисучасності, необхідно вивчати, прогнозувати наслідки виробничої діяльності, активно впливати на соціально-економічні та екологічні процеси в житті суспільства, отримувати прогнозований соціальний результат, впливати на протікання та розв’язання складних соціальних проблем. Тому виникла потреба в окремій науці, яка б вивчала ці процеси, розробляла рекомендації щодо практичних аспектів управління соціальною сферою. Цією наукою став соціальний менеджмент. Як наукова дисципліна він поки що формується та бурхливо розвивається.

Таким чином, розвиток соціології, психології, теорії і практики менеджменту, наростаннясуперечливих проблем у розвитку сучасної цивілізації привели до виникнення соціального менеджменту.

Предмет соціального менеджменту як наукової дисципліни.

Предметом наукики соц.М є складні механізми управлінської діяльності: цілі, функції, принципи, методи правління; процеси упр. діяльності та їх складові: стадії, етапи, операції.

Предметом соц.М є вивчення системи соціальних відносин, соціальних процесів, соціальної сфери, соціальних ресурсів і управлінських та організаційних відносин, які при цьому виникають, а також ї законів і закономірностей їх розвитку.

Основні поняття соціального менеджменту (соціальна сфера, соціальні ресурси, соціальні відносини).

Соціальна сфера – це галузь життєдіяльності людського суспільства, в якій реалізується соціальна політика держави, спрямована на розподіл матеріальних і духовних благ, забезпечуючи прогрес всіх сторін суспільного життя, покращання життєдіяльності кожної людини. Вона охоплює весь простір життя від умов її праці, побуту, здоров’я, дозвілля до суспільно-класових, національно-етнічних відносин. Зміст “соціальний” означає відношення між соціальними групами, індивідами з приводу їх положення, місця і ролі в суспільстві, стилю життя.

Соціальні ресурси – це люди, працівники закладу. Від їх творчого потенціалу, здібностей, професійної підготовленості, сукупності ділових якостей залежить власне успіх всієї діяльності.

Соціальні відносини. Соц. М регулює відносини між суб’єктом і об’єктом соц. М. У якості яких виступають відповідно: суспільні відносини, що виникають у процесі виробництва та особистість зі своїми потребами, інтересами, яка вирішує виробничі цілі, або якій доручено управляти тим або іншим ділянкою виробництва, і яка реалізує на цьому терені свій особистий потенціал.

До сфери впливу соціального менеджменту також відносять відносини управління усередині системи, відносини між представниками управлінського апарату і підлеглими (координація); галузеві, територіально-галузеві, міжгалузеві, регіональні, міжрегіональні відносини; зовнішні і внутрішні відносини; колективні та індивідуальні відносини; тимчасові й постійні відносини тощо.