Управління і соціальна інформація.

Суспільство та проблема правління.

Управління - одна з найскладніших і разом з тим найтонших сфер суспільного життя. Його значення постійно зростає. Протягом усього ХХ століття ми стикаємося зі спробами його раціоналізації і " обнаучуванням".
Про проблеми управління свідчать такі цифри: зараз в США фахівців з управління випускають 1100 навчальних закладів, з 650 шкіл бізнесу 1/3 дає дипломи " магістра ділової адміністрації" (вищий управлінський титул), в 1986 році в США було видано 71 тисяча дипломів з управління (для порівняння, в тому ж році у Великобританії ця цифра дорівнювала 1, 5 тисячі). Проте за опитуваннями 500 керівників найбільших американських корпорацій, 80% незадоволені підготовкою фахівців з управління.
Управління внутрішньо необхідно як для суспільства в цілому, так і для кожної з його частин, тому ступінь організації механізмів управління може розглядатися як один з суттєвих показників рівня розвитку і самого суспільства, кожній з його сфер. Перш за все, трудова діяльність, розподіл праці, спільну працю припускають більшою чи меншою мірою управління. І там, де процес виробництва набуває характеру суспільно організованого, з необхідністю виникає особливий вид праці - управління.
У суспільстві історично склалися два принципи дії механізму управління: стихійний і свідомий. Стихійне управління висловлює таку взаємодію соціальних сил, в якому усуваються дію випадкового, це усереднений результат, що складається з маси цілеспрямованих свідомих дій, в яких не можна врахувати всі їх наслідки. Його моделлю може виступати ринок.
Наше суспільство знаходиться на такому етапі розвитку, коли наукове управління ним на основі пізнання соціальних закономірностей все більше стає свідомим процесом, що вимагає всебічного вивчення та вдосконалення механізмів управління.

Соціальне управління досліджується в даний час в трьох аспектах: господарському (управління економікою), соціально-політич-ком та соціально-психологічному. Необхідно мати на увазі, що управління, діючи в цілісному суспільному організмі, являє собою єдиний і неподільний на окремі елементи процес. Управління ставиться до такої діяльності, яка повинна бути максимально деперсоніфікувати, до якої застосовні загальні кліше, стандартні методи, організаційні методи та інструкції.
Найбільш інтенсивно проблема управління розробляється у зв'язку з розвитком загальнотеоретичних дисциплін, зокрема, кібернетики, два основоположні поняття якої - інформація і керування.
Поняття соціальної інформації

Соціальна інформація - це смислова інформація, тобто, яка переробляється людською свідомістю і реалізується в діяльності людей; вона обумовлена потребами індивідів і інтересами соціальних груп, що знаходяться в постійному спілкуванні між собою в процесі виробництва і всього суспільного життя. Соціальна інформація специфічна не тільки з точки зору своєї природи, а й свого циркулювання в суспільстві. Тут взаємодіє безліч інформаційних потоків, що рухаються по різноманітних каналах: це і " пам'ять" минулого, що живе в сьогоденні, і загальнопланетарне форми спілкування (міжнародні, міждержавні та ін), і внутрішньодержавні (між різними класами, партіями, соціальними групами, між народом та державними органами, що здійснюються у вигляді обміну громадської думки, з одного боку, та офіційних державних рішень - з іншого, а також у формі виховання, навчання, спілкування в процесі трудової діяльності, дозвілля тощо). Таким чином, соціальна інформація рухається як би в двох площинах: горизонтальної і вертикальної.
Отже, під соціальною розуміється та інформація, яка циркулює в суспільстві як сукупність знань, відомостей, повідомлень, ідей про навколишній світ, перш за все про суспільство, що служить цілям управління суспільними процесами. Оптимальне керування, що ставить за розумні цілі, передбачає об'єктивну, правдиву, повну інформацію.