Розділ I. Загальні положення про зобов’язання в договірному праві.

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………

Розділ I. Загальні положення про зобов’язання в договірному праві……

1.1. Поняття та сторони в договірному зобов’язанні……………………………

1.2. Класифікація і форма правочину щодо забезпечення виконання зобов’язань.

1.3. Види забезпечення виконання зобов’язань ………………………………………

Розділ II. Зобов’язально - правові способи забезпечення виконання зобов’язань …………………………………………………………………………

2.1. Історичні передумови виникнення, поняття, предмет, та стягнення неустойки…………………………………………………………………………..

2.2. Поняття, відповідальність та припинення договору поруки……………….

2.3. Поняття, форми (види) і припинення гарантії…………………………………...

2.4. Визначення завдатку як зобов’язально - правового способу забезпечення виконання зобов’язань……………………………………………………………..

Розділ III. Застосування деяких способів забезпечення виконання договірних зобов’язань………………………………………………………….

3.1. Використання застави як способу забезпечення виконання зобов’язань в окремих видах договорів…………………………………………………………..

3.2. Право притримання як інструмент забезпечення виконання зобов’язань в договірному праві. Проблеми застосування притримання…………………….

Висновки…………………………………………………………………………

Список використаної літератури………………………………………………

Вступ

Інститут зобов'язального права поряд з інститутом власності посідає чи не найважливіше місце в системі цивільного права України. Зобов'язальне право втілює в собі певну сукупність цивільно-правових норм, які регулюють майнові відносини, що виникають у зв'язку з передачею майна, наданням послуг, виконанням робіт, заподіянням шкоди або безпідставним придбанням майна.

Правове регулювання вище зазначених відносин економічного обороту здійснюється Цивільним кодексом України та досить великою кількістю нормативно-правових актів, в яких ці відносини набувають форму зобов’язальних правовідносин, серед яких договірним зобов’язальним правовідносинам (договірним зобов'язанням) належить особливе місце.

Актуальність теми дослідження полягає в тому що, ефективний розвиток економіки будь-якої країни певною мірою залежить від належного виконання договірних зобов’язань суб’єктами господарчої діяльності. І саме в арсеналі цивільного права є такий інструментарій, який дозволяє забезпечити нормальне функціонування основних ланок економіки.

Розглядаючи способи забезпечення виконання зобовязань, на перший погляд здається, що всі вони досконалими і передбачають всі можливі варіанти для учасників правовідносин. Але все ж таки, існують окремі питання, які потребують відповіді, і над ними працюють відомі правознавці, які розвивають і всебічно досліджують цю тему.

Серед вітчизняних і зарубіжних дослідників, які досліджували дане питання необхідно назвати перш за все праці: Ч.Н.Азімова, М.І.Брагінського, В.В.Вітрянського, О.В.Дзери, Н.В.Кузнєцової, В.В.Луця, О.А.Підопригори, Н.О.Саніахметової, Ю.К.Толстого, О.Г.Харитонова, Я.М.Шевченко, Т.В.Боднар, М.В.Венецької, І.О.Дзери, Г.В.Єрьоменко, А.В.Луця, Л.О.Отраднової, Т.С.Шкрум та інших.

Підґрунтям для подальшого дослідження проблеми забезпечення виконання зобов’язань є праці українських і російських вчених-юристів дореволюційного періоду: Д.І.Мейєра, А.І.Пергамента, К.П.Побєдоносцева, В.І.Синайського, Г.Ф.Шершеневича. Багато з робіт, які були написані десятки років тому ще за радянських часів, не втратили своєї актуальності завдяки високому рівню дослідження. Це роботи К.О.Граве, В.П.Грибанова, О.А.Красавчикова, О.С.Йоффе, Н.С.Малєіна, Г.К. Матвєєва, О.А.Пушкіна, В.О.Халфіної.

Головною метою дослідження є правовий аналіз сутності способі забезпечення зобов’язань у договірному праві України.

Предметом дослідження є законодавство, що регулює цивільні правовідносини, які виникають у зв’язку із забезпеченням договірних зобов’язань.

Об`єктом виступають відносини, які виникли при невиконанні або неналежному виконанні умов договору.

Для досягнення поставленої мети визначено наступні завдання дослідження:

1. дослідити сутність та правову характеристику зобов’язань у договірному законодавстві України;

2. проаналізувати поняття, класифікацію та правову характеристику способів забезпечення виконання зобовязань;

3. визначити проблемні питання щодо застосування певних способів забезпечення виконання зобов’язань у договірному законодавстві України та запропонувати шляхи їх вирішення.

Методи дослідження. В процесі дослідження були використані сучасні положення теорії пізнання та загальнотеоретичні положення цивільного права. Застосування історичного та історико-правового методів дозволило визначити основні етапи становлення і розвитку інституту забезпечення виконання цивільно-правових зобов’язань; формально-логічний підхід дав можливість з’ясувати підстави встановлення і критерії класифікації видів забезпечень зобов’язань. Порівняльно-правовий метод використовувався для співвідношення нового цивільного законодавства з раніше діючим.

Робота має відповідну структуру: вступ, ІІІ розділи, 9 підрозділів, висновки та список використаної літератури.

Розділ I. Загальні положення про зобов’язання в договірному праві.