Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Тема 5. Горизонтальна взаємодія підприємств
Мета: розкрити механізм функціонування фірми в інтеграційних умовах горизонтального виду. План:
5.1. Сутність та типи горизонтальної інтеграції 5.2. Мотиви та вигоди від горизонтальної взаємодії фірм 5.3. Картель, сутність та механізм функціонування 5.4. Розширення масштабів бізнесу: злиття та поглинання
Література: [3- гл. 8; 5-гл. 14, 15; 7-гл. 8; 9-гл. 5, 10].
-5.1- Класичний аналіз ринків та ринкових структур, ринкових процесів, наслідків монопольної влади зазвичай базується на спрощеному, інтегрованому розумінні ринку як системного явища. У певному ступені інтегрується складний структурний характер проблем, що виникають між виробниками певного виду продукції. У зв’язку з цим значний інтерес представляють дослідження горизонтальних структур та обмежень. Горизонтальна інтеграція – це об’єднання підприємств, налагодження тісної взаємодії між ними " по горизонталі", з урахуванням спільної діяльності підприємств, виробляючих однорідну продукцію або що мають однотипні стадії технологічного ланцюга. Горизонтальна інтеграція це об’єднання підприємств, які працюють на одному сегменті ринку (в одній галузі). Цей вид інтеграції може переслідувати такі цілі: виключення конкуренції між підприємствами, що домовляються про об’єднання; забезпечення ринкової переваги над конкурентами, які не ввійшли в дане об’єднання; розробку єдиної політики та укріплення позицій по відношенню до постачальників і споживачів продукції; спільне виконання або координацію виробничо-господарських чи інших функцій. Дана стратегія передбачає встановлення коопераційних зв’язків між підприємствами, пов’язаними взаємним володінням капіталу, застосовуваними технологіями, видами сировини, типом готової продукції, а також ринками збуту, що використовуються. У сучасній теорії та практиці розрізняють чотири типи горизонтальної інтеграції (рис. 5.1). Горизонтальна інтеграція Y-типу – об'єднання підприємств однієї галузі, що виробляють однакову продукцію або здійснюють одні і ті ж стадії виробництва. Ці стратегії мають на меті підсилення позиції підприємства
Рис. 5.1. Типи горизонтальної інтеграції
шляхом поглинання або контролю певних конкурентів. Обґрунтування застосування таких стратегій можуть бути досить різноманітними: нейтралізувати конкурента, що заважає, досягти критичної маси для отримання ефекту масштабу, одержати виграш на взаємодоповнюваності асортименту товарів, дістати доступ до збутової мережі або до сегментів покупців. Особливий тип горизонтальної інтеграції– родове злиття X- або K-типу – об'єднання підприємств, що випускають взаємозв'язані товари. Наприклад, підприємство, що виробляє фотоапарати, об'єднується з підприємством-виробником фотоплівки або хімічних реактивів для фотографування. При цьому X-інтеграція – це об’єднання взаємодоповнюючих, схожих за масштабами збуту підприємств або напрямів діяльності, а К-інтеграція – це приєднання підприємства або додаткового напряму без зміни основного напряму діяльності. Конгломератне злиття (H-типу) – об'єднання підприємств різних галузей без наявності виробничої спільності, тобто злиття такого типу – це злиття підприємства однієї галузі з підприємством іншої галузі, що не є ні постачальником, ні споживачем, ні конкурентом. В рамках конгломерату підприємства, що об’єднуються, розширюють продуктову лінії - поєднують неконкуруючі продукти, що мають схожі канали реалізації та/або процес виробництва. У ринковій економіці типи горизонтальної інтеграції мають наступні організаційні форми обмеження конкуренції (табл. 5.1). Таблиця 5.1
|