Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Горизонтальні організаційні форми обмеження конкуренції
|
|
| Ступінь нестійкості – від нестійких до стійких форм | Організаційні форми обмеження |
| Згода | Картель – об'єднання декількох підприємств однієї галузі виробництва, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва і виготовлений продукт, виробничу та комерційну самостійність, а домовляються про частку кожного у загальному обсязі виробництва, ціни, ринки збуту. Діяльність картелю включає в себе не лише встановлення єдиних цін і спільний збут, але і обмеження виробництва шляхом визначення квот на обсяг випуску для окремих виробників і скоординованого регулювання виробничих потужностей. |
| Участь у власності | Синдикат – одна із форм монополій, об'єднання підприємств, в якому розподіл замовлень реалізується через єдину збутову контору. Синдикат відрізняється від картелю централізацією збуту продукції і закупки сировини. Учасники синдикату зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність. Такі об’єднання підприємств однієї галузі створюються з метою усунення конкуренції на ринку збуту та закупівлі сировини. |
| Злиття та поглинання | Трест – організаційно-виробнича одиниця або форма монополії, при якій усі об'єднання втрачають свою юридичну і виробничу самостійність, підпорядковуючись єдиному контролю. Мета – підвищення ефективності діяльності підприємств шляхом їх злиття. Концерн – форма об’єднання підприємств, якій властиві спільна власність і єдиний фінансовий контроль. В концерні добровільно централізуються функції науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційна, фінансова, природо-охоронна та зовнішньоекономічна діяльність. |
Зміни в організації виробництва у результаті горизонтальної інтеграції призводять до перебудови відносин власності, трансформують індивідуальні цілі підприємства у стратегію взаємного співробітництва, перетворюють управління людьми або видами діяльності в управлінні процесом. Ця стратегія сприяє скороченню управлінських ланок з 5—12 до 3—4, що впливає на прискорення процесу отримання інформації та прийняття рішень, а також дозволяє направити всі ресурси на інтереси клієнта, швидко розібратися у постійно змінюваних запитах покупців та своєчасно реагувати на них.
-5.2-
Визначення мотивів горизонтальної інтеграції дуже важливе, саме вони відображають причини виникнення нового комплексного ефекту у фірм. Основним інтегральним мотивом горизонтального рівня є забезпечення прибутку. Інтеграція підвищує прибуток за рахунок мотивуючих факторів, що формують синергетичний ефект. Розглянемо детальніше мотиви, що пов’язані з синергетичним ефектом.
Синергетичний ефект – це взаємодоповнююча дія структур та активів двох або декількох підприємств, сукупний результат якого може суттєво перевищувати просту суму результатів окремих дій цих фірм.
Синергетичний ефект виникає завдяки дії наступних факторів: