![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Зобов'язання ніби з приватних деліктів
Римське право додержувалося системи переліку деліктів, не знаючи загального принципу, що будь-яке винне неправомірне заподіяння майнової шкоди породжує деліктне зобов'язання. Зобов'язання з недозволених дій, які виходили за межі переліку деліктів, дістали назву зобов'язань ніби з делікту. Зобов'язання ніби з деліктів подібні до деліктів, проте не є деліктами у власному розумінні цього слова, вони не підпадають під перелічені рубрики. Подібно до деліктів ніби делікти зумовлюють грошову відповідальність. Разом з тим у ряді випадків, коли квазіделікт учинений рабом, відповідальна особа може анулювати свою відповідальність шляхом видачі раба потерпілому. Перелік квазіделіктів наведений в Інституціях Юстиніана, але відповідальність за них була встановлена значно раніше. Із зобов'язань ніби з деліктів виділяють такі. 1. Відповідальність судді за недбале або неправильне виконання своїх обов'язків. Якщо суддя виніс несправедливий вирок або недбало вирішив судову справу, то його дії визнавалися неправомірними, ніби деліктами, і тягнули за собою майнову відпо 2. Відповідальність за -«вилите й викинуте». Якщо на пішохідну дорогу було щось вилито або викинуто і цим заподіяно шкоду, то кожен потерпілий за преторським едиктом діставав позов про «викинуте й вилите» проти того, хто це зробив. Відповідальність винної особи наставала незалежно від її особистої вини, а тому цей вчинок не був деліктним, бо деліктна відповідальність поставала лише за наявності вини. Відповідальність за цим позовом залежала від характеру заподіяної шкоди, зокрема: за пошкоджене майно власникові присуджувалася подвійна ціна; за поранення вільної людини стягувався штраф за справедливою оцінкою судді; за заподіяння смерті вільній людині стягувався штраф у сумі 50 тис. сестерцій. Близькою до цього ніби делікту була відповідальність за утримання диких тварин у місцях, відкритих для загального користування. Якщо така тварина заподіяла смерть вільній особі, то накладався штраф до 200 тис. сестерцій. Заподіяння тілесних ушкоджень тягнуло відшкодування усіх збитків, пов'язаних з лікуванням.
3. Відповідальність -«за поставлене або підвішене». У Римі, особливо у бідних кварталах, були вузькі вулиці. На підвіконнях, карнизах зовнішніх стін будинків, де мешкала біднота, виставляли і розвшгували різні речі. Якщо будь-яка річ була поставлена або підвішена таким чином, що могла впасти і заподіяти шкоду особам, які проходили вулицями, то всякий громадянин міг пред'явити позов про присудження винного до штрафу в розмірі 10 тис. сестерцій незалежно від його вини та наявності шкоди.
4. Відповідальність господарів готелів, заїжджих дворів і кораблів. Названі особи відповідали в подвійному розмірі за пошкодження або крадіжку речей мешканців готелів чи пасажирів кораблів, якщо цю шкоду заподіяли працівники готелів або хтось із команди корабля. Підстави цієї відповідальності вбачали в тому, що господар готелю чи власник корабля винний у недостатньо передбачливому виборі своїх службовців. Список відносин, які могли бути зараховані до ніби контрактних і ніби деліктних можна було продовжити, проте це не має ніякої ні теоретичної, ні практичної цінності. Усі позадоговірні та позаделіктні зобов'язання можна найліпше пізнати у зв'язку з тими основними інститутами, до яких вони примикають, зокрема інститутами опіки, заповіту, сімейними та родинними відносинами.
|