Методи прогнозування кон’юнктури фінансового ринку

Для прибуткової роботи на будь-якому сегменті фінансового ринку необхідно уміти прогнозувати рух цін. Кон'юнктура фінансового ринку оцінюється з допомогою системи показників. Відбір показників з оцінки кон'юнктури здійснюється з урахуванням цілей аналізу та особливостей обраного методу.

Основними методами вивчення кон'юнктури фінансового ринку є (слайд 10):

1) моніторинг чи поточне спостереження;

2) статистичний аналіз;

3) рейтинговий аналіз;

4) експертний аналіз;

5) психологічний аналіз;

6) комп’ютерний аналіз;

7) технічний аналіз;

8) інтуїтивний аналіз;

9) фундаментальний аналіз.

1. (слайд 11) Моніторинг (поточне спостереження) ґрунтується на фіксації будь-яких відомостей, що відбуваються на певному фінансовому ринку, тобто система постійного спостереження за умовами та параметрами розвитку фінансового ринку в розрізі окремих його сегментів з метою поточної оцінки та прогнозування кон'юнктури. Аналітик вивчає повідомлення засобів масової інформації, думки фахівців, біржові бюлетені, події економічного і політичного життя, які причетні чи можуть надати якийсь вплив на зміну кон’юнктури фінансового ринку.

2. (слайд 12) Статистичний аналіз – це процес вивчення та зіставлення отриманих цифрових даних між собою та з іншими даними, їх узагальнення. В аспекті, який ми розглядаємо, статистичний аналіз вивчає середні ціни, мінімальні і максимальні ціни купівлі й продажу, кількість угод за видами фінансових активів, середні обсяги угод, фондові індекси. Статистичні прогнози ґрунтуються на гіпотезах про стабільність значень величини, що прогнозується; закону її розподілу; взаємозв'язків з іншими величинами тощо. Основний інструмент прогнозування – екстраполяція. Суть прогнозної екстраполяції полягає в поширенні закономірностей, зв'язків і відношень, виявлених в t-муперіоді, за його межі. Залежно від гіпотез щодо механізму формування і подальшого розвитку процесу використовуються різні методи прогнозної екстраполяції, їх можна об'єднати в дві групи:

• екстраполяція закономірностей розвитку – тенденцій і коливань;

• екстраполяція причинно-наслідкового механізму формування процесу – багатофакторне прогнозування.

3. (слайд 13) Рейтинговий аналіз передбачає складання рейтингів (ранжованих за певними ознаками рядів) й визначення на їх основі місця інвестора, інструментів фінансового ринку. Визначення рейтингу відкритої емісії тих чи інших цінних паперів вже багато років є характерною рисою розвинутих фондових ринків. Незалежні рейтингові агентства оцінюють кредитоспроможність емітента і приписують деякий рейтинг емітенту чи емісії. Цей рейтинг визначає статус емітента та його відмінність від інших емітентів. Основними рейтинговими агентствами є дві приватні компанії: Standard& Poor’s Corporation та Moody’s Investors Service Inc.

4. (слайд 14) Експертний аналіз виконується висококваліфікованим фахівцем на задану тему. Варто зазначити, що історично першим виник метод експертної оцінки ризику, який має ту істотну перевагу над іншими методами, що експертна оцінка може використовуватися в умовах дефіциту і навіть браку інформації. Поведінка експертів в умовах значного браку інформації про об'єкт оцінки піддається певним закономірностям. Оцінка економічних явищ мало залежить від якості існуючих економічних прогнозів і дуже добре корелює з дохідністю, яка може бути реально досягнута на цей момент на ринку з чисто об'єктивних чи технічних причин. Правильність експертних оцінок в умовах браку інформації може бути формалізована за допомогою такої методики.

Правильною вважається оцінка, яка містить конкретне висловлення щодо подальшої поведінки (наприклад, вартості цінного папера), яке згодом підтвердилося. Враховуються також оцінки, у формулюванні яких міститься частка невизначеності, двоїстості, які, однак, можна віднести до числа умовно правильних. Такі оцінки враховуються з коефіцієнтом 0, 5. Коефіцієнт правильності прогнозів розраховується за формулою:

,

де – кількість правильних прогнозів;

– кількість умовно правильних прогнозів;

– кількість неправильних прогнозів.

Результати аналізу показують, що правильність експертних оцінок набагато нижча від 50 %. На базі проведеного за описаною методикою дослідження, його автори зробили такі висновки:

– у критичних точках (закінчення діючого тренду і формування нового) істотно зростає кількість оцінок та прогнозів, що пропонуються;

– різко падає правильність оцінок;

– у критичних точках суттєво знижується конкретність оцінок аналітиків і переважають розмірковування на «загальні теми».

Отже, в умовах недостатності, нечіткості або просто браку інформації психологічні механізми прийняття ризикованих рішень виходять на перший план. Унаслідок цього ринок зсувається у власну «віртуальну дійсність», яка відрізняється від реальних ринкових тенденцій. Неточне відображення ринком реального світу стало перепоною при оцінці ступеня ризику експертним методом на базі економічних показників.

Найпопулярніший метод експертної оцінки ризику ґрунтується на ідеї обговорення проблеми кількома особами, які вважаються спеціалістами у цьому питанні. Проблема, яка виникає при цьому, полягає в тому, що в результаті прийняття рішення ймовірність правильної оцінки знижується. Парадоксальність цього явища випливає з самого процесу обговорення. У переважній більшості випадків погляд експертів-аналітиків відрізняється від погляду практиків. Ця розбіжність може бути формалізована через так званий коефіцієнт розбіжності. Задавши цьому коефіцієнту декілька практичних значень, можна одержати ряд можливих ймовірностей розробки точної оцінки.

Ефект коефіцієнта розбіжностей особливо сильно проявляється у переломні моменти розвитку: відкидаються «зростаючі» елементи, у тому числі нереальні, на поточний час ціни фінансових інструментів – найсуттєвіша причина неточності експертних оцінок полягає у системному характері явищ, які відбуваються у світі (в тому числі динаміки фінансових ринків). Експерти, які є фахівцями у вузькій галузі, висловлюються з позиції ймовірного підходу, що побудований на принципі незалежності подій.

5. (слайд 15) Психологічний аналіз являє собою аналіз очікувань і переваг учасників ринку, тобто дає можливість зрозуміти процеси фінансового ринку, виходячи за межі тільки пізнавальних аспектів; дає можливість проникнути в суть зв’язку між суб’єктивним досвідом учасників ринку та об’єктивними ринковими процесами. Економічні підходи дуже часто не беруть до уваги той факт, що фінансові ринки – це соціальні системи: психологічно поінформований підхід розглядає групову психологічну динаміку, яка показує вплив на зв'язок між ринковою інформацією та поведінкою учасників.

6. (слайд 16) Комп’ютерний аналіз – аналіз допоміжних графіків, побудованих як інтегральні характеристики цін. Зміст його полягає в тому, що спеціально створена комп'ютерна програма (індикатор) на основі заданого алгоритму оцінює, як змінювався курс даного активу в певний час і дає сигнал, як же ціна може повестися зараз. Заснований такий прогноз на математичних викладеннях, а не на економічних як фундаментальний аналіз.

7. (слайд 17) Технічний аналіз – це дослідження динаміки ринку, найчастіше за допомогою графіків, з ціллю прогнозування майбутнього напрямку руху цін. Ціною називають поточну ціну активу, тобто ціну, за якою в даний момент часу укладаються угоди. Він застосовується для найбільш всебічного дослідження коливання цін.

Технічний аналіз вивчає динаміку співвідношення попиту й пропозиції, тобто, передусім самі цінові зміни. Його часто називають графічним аналізом, чи чартизмом (від англ. сhart – графік), оскільки він ґрунтується на побудові різних видів графіків, діаграм, вивченні показників відкритих позицій, і обсягу торгівлі, і навіть інших чинників. Технічний аналіз можна використовувати для:

– встановлення основних тенденцій розвитку ринку з урахуванням вивчення динаміки цін, зафіксованої на графіках;

– прогнозування зміни цін;

– визначення часу відкриття і закриття позиції.

8. (слайд 18) Інтуїтивний метод аналізу фінансових ринків спирається на висновки спеціалістів та експертів, зроблені ними на основі власного досвіду та спостережень. Даний метод аналізу має незначну кількість прибічників, оскільки ґрунтується переважно на інтуїції експертів, ніж на ретельному спостережені за станом певного фінансового ринку.

9. (слайд 19) Фундаментальний аналіз – один з ключових напрямів оцінки та прогнозування фінансового ринку. Школа фундаментального аналізу ринку набула розвитку з появою прикладної економічної науки. За основу було покладено знання про макроекономічну ситуацію в суспільстві та її вплив на динаміку цін фінансових активів.Проводити фундаментальний аналіз набагато складніше, ніж який-небудь інший, оскільки одні і ті ж чинники мають за різних умов неоднаковий вплив на ринок, або можуть з вирішальних стати абсолютно незначними. До того ж, необхідно знати взаємозв'язок двох різних активів, що відображають зв'язки між різними сегментами ринку або державами, історію розвитку активів, визначати сукупний результат тих або інших економічних заходів і встановлювати зв'язок між абсолютно незв'язаними на перший погляд подіями.

Ідеологію фундаментального аналізу можна визначити таким чином:

· ціна не змінюється сама по собі, через внутрішні причини;

· на цінову динаміку впливають будь-які чинники, які передбачити легше, ніж передбачити рух самої ціни;

· якщо грамотно спрогнозувати майбутню динаміку цих чинників, і зрозуміти механізм їх впливу на ціну, то тоді можна робити більш-менш обґрунтовані прогнози зміни цін фінансових активів.