Виникнення та головні етапи розвитку технічного аналізу фінансового ринку

Тема 4. Технічний аналіз міжнародних

Фінансових ринків

Виникнення та головні етапи розвитку технічного аналізу фінансового ринку.

Сутність та головні принципи технічного аналізу фінансового ринку.

Методи технічного аналізу фінансового ринку. Графічні методи.

Індикатори та осцилятори у технічному аналізі.

Фігури технічного аналізу та особливості їх інтерпретації.

Теорії прогнозування кон’юнктури фінансового ринку.

Виникнення та головні етапи розвитку технічного аналізу фінансового ринку

Технічний аналіз як напрям наукових досліджень формується вже протягом більше століття. За цей час він доповнювався новими методами, розширювався, трансформувався та поєднувався з іншими підходами. Технічний аналіз тривалий час паралельно розвивався у країнах Європи, США та Японії. В XVIII столітті в Японії було започатковано використання першого інструменту технічного аналізу – японських свічок (слайд 2). Торгівці «порожніми корзинами для рису» (прототип сучасних ф’ючерсних контрактів) для аналізу ринку використовували спеціальний спосіб запису цін. Виникнення цього методу пов’язують з японським мудрецем Мунехісою Хоммою, який розпочав торгувати на рисовій біржі в період її розквіту і став найкрупнішим інвестором в Японії. Метод, який він започаткував, цілком базується на вивченні людської психології. Даний метод використовується і сьогодні, що красномовно свідчить про його дієвість.

Для решти країн використання методу японських свічок стало реальністю лише з 80-х років XX століття завдяки працям Стіва Нісона (слайд 3). Поряд з японськими свічками, проте дещо пізніше, використовувались і такі методи, як «кагі» та «ренко». «Кагі», що у перекладі з японської означає «інструмент для різання по дереву», який виглядає як латинська літера «L» відрізняється від стандартних графіків (барів, лінійних чи свічок) тим, що він, як і «хрестики-нулики», ігнорує час (рис. 1) (слайд 4, 5).

Рис. 1. Приклад методу графічного зображення «кагі»

Графіки «кагі» – цінові графіки, які складаються з тонких і жирних вертикальних ліній, сполучених короткими горизонтальними лініями (слайд 5). Такий графік був розроблений в Японії в 1870-х роках з початком розвитку японського фондового ринку. Цю техніку використовували для визначення руху ціни на рис. Західним трейдерам дану техніку відкрив Стів Нісон в своїй книзі «За гранню японських свічок».

Товщина ліній «кагі» змінюється в залежності від поведінки ціни. Жирна лінія називається лінією Янь, а тонка – лінією Інь. Точки, де напрямок лінії змінюється від верхнього вниз, називаються «плечима», а точки зміни від нижнього напрямки вгору – «таліями». Коли лінія Інь (тонка) просувається вище попереднього «плеча», вона стає лінією Янь (жирної). Аналогічно, коли лінія Янь просувається нижче попередньої «талії», вона стає лінією Інь.

«Ренко» в перекладі з японської означає «цеглина». Даний графік також ігнорує час, проте концентрується на теперішньому русі цін, які на сьогоднішній день практично забуті і не використовуються (рис. 2) (слайд 5).

Рис. 2. Приклад методу графічного зображення «ренко»

Система технічного аналізу, яка полягає в аналізі ринку на основі японських свічок формувалась протягом століть в Японії і започаткована на Заході відносно недавно. Дана система настільки універсальна, що її можна використовувати разом з будь-яким інструментом західного технічного аналізу. Японські свічки почали використовувати в аналізі набагато раніше, ніж стовпчикові чи пункто-цифрові графіки. Якщо порівняти їх з барами, які відображають ті ж самі ціни, то можна побачити, наскільки нагляднішими є ці символи і чутливими до змін ринкової ситуації. Вони дають змогу відслідковувати взаємовідносини всередині даних, побачити настрої гравців протягом дня. Свічки використовуються як для спекулятивної торгівлі, так і для хеджування. Вони застосовуються як на ф’ючерсних, фондових, опціонних ринках, так і на ринку валют.

В кінці XIX століття в США було започатковано новий спосіб запису цін. Новий спосіб прогнозування з використанням спеціальних позначок (хрестиків, а пізніше, хрестиків і нуликів) отримав назву пункто-цифрові графіки. Віктор де Вільєр розвинув принцип прогнозування з допомогою хрестиків та нуликів в повноцінну теорію, проте після його смерті дана теорія не розвивалась. Суть даного методу полягає у здійсненні прогнозів ринку за допомогою спеціального графіка, який має вигляд послідовного ряду стовпчиків з хрестиків та нуликів. Для побудови таких графіків необхідно володіти даними про поточну зміну цін. Віктор де Вільєр описує в своїх працях фігури, які можуть формуватись на графіках і способи часового та цінового вимірювання.

Про формування класичного технічного аналізу можна говорити починаючи з 90-х років XIX століття. В ті часи з’явилась теорія Чарльза Доу, яка і стала основою класичного технічного аналізу. Усі постулати технічного аналізу беруть початок саме з тих часів. Чарльз Генрі Доу, засновник і головний редактор провідного фінансового засобу масової інформації Wall Street Journal, один з розробників відомого індексу Доу-Джонса, опубліковував статті, де виклав ряд принципів, з допомогою яких, на його думку, можна вступати в угоду на купівлю і продаж без особливого ризику, він сформулював теорію визначення руху ринку акцій. Принципи теорії Доу використовується на сьогодні практично в усіх методах сучасного технічного аналізу.

Принципи, викладені Чарльзом Доу, використовувались для аналізу створених ним індексів, промислового і залізничного, проте більшість аналітичних висновків Доу можна використовувати і на інших ринках. В 30-ті роки ХХ ст. спостерігається значне пожвавлення використання технічного аналізу, що було зумовлено вивільненням часу у багатьох винахідливих людей, які, шукаючи причини краху, вивчали минулі ціни. Дані роки були багатими також на публікації таких відомих аналітиків, як Р. Шабакер, Р. Вайкофф, Р. Елліотт, В. Ганн та ін. Їх дослідження ішли в двох різних напрямках: такі як Р. Вайкофф та Р. Шабакер розглядали діаграму, як графічне відображення попиту і пропозиції, інші (Р. Елліотт та В. Ганн) відслідковували ринок в пошуку певного порядку на біржі. Існує думка, що Чарльз Доу відслідкував практично усі фігури класичного технічного аналізу, проте насправді більшість фігур були відкриті вже після його смерті.

Ральф Нельсон Елліотт розробив свою теорію поведінки фондового ринку, яка має достатньо багато подібних рис до теорії Доу і виклав її в монографії «Принцип хвиль» в 1938 році. В цій праці вперше були викладені принципи, які стали основою концепції, яка отримала назву «теорія хвиль Елліотта».

Теорія хвиль Елліотта на перших етапах використовувалась для аналізу фондових індексів. Основний постулат теорії говорить про існування п’яти хвиль зростання і трьох – спадання. Зростаючі хвилі мають назву імпульсні, спадаючі – коригуючі. Кожна хвиля поділяється на менші, тобто кожна хвиля є певною частиною меншої. Між двома достатньо відомими концепціями: п’ятихвильовильового зростання Елліотта та трьох фаз зростання ринку Доу є багато спільного. Це пояснюється використанням Елліоттом теорії Доу, як основної і подальше поглиблення та розширення її.

В 1948 році Магі опублікував книгу «Технічний аналіз ринкових тенденцій», в якій популяризувались такі поняття як «трикутник», «прямокутник», «голова і плечі», «прапор» та інші фігури на графіках, а також рівні підтримки і опору, лінії тренду. За основу в своїх дослідженнях вони брали фондовий ринок, проте пізніше основні принципи використали і для аналізу товарних та валютних ринків.

Інший напрямок технічного аналізу пов’язаний зі спробами математичного обґрунтування руху цін. Сама математична теорія, на якій базуються вчення, носить характер аксіоми. Р. Елліотт та В. Ганн використали послідовність чисел Фібоначчі, який у свою чергу запозичив її у стародавніх єгиптян.

Спроби математичного обґрунтування ринкових цін і використання його в аналізі здійснив В. Д. Ганн. Його теорія, характеризувалась на той час достатньо складною геометричною компонентою. В. Ганн розробив декілька унікальних методик аналізу цінових графіків. Найбільше значення він надавав геометричним кутам, які відображають взаємозв’язок часу і ціни. Він був переконаний у тому, що певні геометричні фігури і кути мають особливі властивості, які можуть бути використані для прогнозування динаміки цін. В. Ганн вважав, що між часом і ціною існує ідеальне співвідношення, якщо ціна росте і зменшується під кутом 45 градусів. Лінії Ганна будуються під різними кутами від важливої основи чи вершини. Положення цінової кривої вище цієї лінії служить ознакою ринку «биків», а нижче – «ведмедів». В. Ганн розробив декілька методик аналізу цін: кути Ганна, віяла Ганна, сітки Ганна та кардинальні квадрати.

Починаючи з 50-х років ХХ століття в технічному аналізі розвинуто використання різних наукових підходів. В аналізі ринку широко використовуються нові інструменти, такі як ковзні середні та осцилятори. В цей же час розробляється велика кількість індикаторів, які дозволяють працювати навіть при відсутності чітко вираженої тенденції на ринку. Більшість таких індикаторів були розроблені практично «вручну», коли комп’ютери були недоступні.

Появу перших комп’ютерів можна вважати причиною початку нової ери в технічному аналізі. В 70-ті роки відбувається становлення технічного аналізу як сфери наукових досліджень, багато в чому завдяки Дж. Мерфі. Першими спробами створити комп’ютерну програму, яка б дала змогу будувати графіки та проводити аналіз на їх основі були спроби Стівена Акеліса, який написав свою першу програму під назвою The Technician. Пізніше, в 1985 році, було створено програму Meta Stocks, яка набула поширення у всьому світі. Сьогодні аналіз будь-якого ринку практично неможливий без використання комп’ютерних програм, яких налічується достатньо велика кількість.

Наприкінці ХХ століття спостерігається поява принципово нових підходів до технічного аналізу. Використовується теорія хаосу, фрактальний аналіз та різноманітні гіпотези щодо можливості аналізу ринку.

Останнім часом теорія хаосу стає одним із найпопулярніших підходів до аналізу ринку. Математичного визначення поняття хаосу не існує. Хаос визначають як крайню непередбачуваність постійного нелінійного і нерегулярного складного руху, який виникає в динамічній системі. Вважають, що хаос не випадковий, хоча і непередбачуваний. Більше того, він динамічно детермінований. Хоча здається, що непередбачуваність межує з випадковістю, однак хаос не випадковий, він підпорядкований своїм закономірностям. Згідно теорії хаосу, якщо мова іде про хаотичний рух цін, то мається на увазі не випадковий рух ціни, а інший впорядкований особливим чином рух. Якщо динаміка ринку хаотична, то вона не випадкова, хоча все ж непередбачувана. Непередбачуваність хаосу пояснюється в основному істотною залежністю від початкових умов.

Теорія хаосу і фрактальний аналіз в деяких випадках мають спільні риси, проте фрактал – це завжди протилежність хаосу. Хаос є динамічним явищем, а фрактал статичним. Фрактали широко використовуються в технічному аналізі останніми роками. Їх не відносять до сигналів, які подаються з запізненням, оскільки вони є випереджувальними сигналами. Вся проблема у правильності їх тлумачення. Білл Вільямс в своїй книзі «Торговий хаос» описує усі процедури і способи використання фракталів для торгівлі.

Тривалий час технічний аналіз існував як дещо відокремлене, те, що не піддається науковому поясненню, хоча деякі економічні теорії повністю не заперечують можливість його використання. Наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття було опубліковано ряд праць, які викликали неоднозначну реакцію наукової спільноти, адже заперечували більшість класичних економічних теорій і пропагували використання нелінійного підходу при аналізі ринку. Такий підхід в рамках нелінійної парадигми пояснив більшість постулатів технічного аналізу і розширив його інструментарій.