Поняття та механізм функціонування ринку євровалют

Специфічним міжнародним ринком грошей є ринок євровалют, який функціонує по всьому світу як автономний і незалежний гуртовий ринок, де здійснюються депозитно-кредитні операції у євровалютах за межами країн – емітентів чи кредиторів, і на них не поширюються грошово-кредитні норми та обмеження, що діють у цих країн.

Наприклад, долари США на рахунках закордонних банків називають євродоларами, аналогічно відбувається метаморфоза японської єни в євроєни єни та інших валют. Використання євровалют пов’язане з необхідністю взаємної конвертованості національних валют, поліпшення стану платіжних балансів країн, забезпечування міжнародних розрахунків та прискорення обігу іноземних капіталів.

Для ринку євровалют притаманні такі риси:

а) ринок євровалют належить до оффшорного ринку, діяльність якого не підлягає державному регулюванню та контролю з боку країни – емітента. На євроринку інвестори мають можливість отримати більш високі прибутки, оскільки їхні доходи не підлягають під національні правила валютного регулювання та оподаткування. Саме це робить євровалютні операції більш прибутковими у порівнянні з депозитними та кредитними операціями на внутрішньому ринку.

б) ринок євровалют – це автономний гуртовий, головним чином міжбанківський ринок, до участі в якому допускається лише першокласні позичальники. Ризики і затрати на євроринку зведені до мінімуму.

в) євровалютні депозити є високоліквідними активами, оскільки 90% з них розміщуються на строки в межах 6-ти місяців. Вони вільно можуть використовуватися при міжнародних розрахунках і платежах або обміняні на певні фінансові інструменти.

Фінансові інструменти євровалютного ринку, здебільшого запозичені у національних ринків, оскільки механізм дії цих інструментів ідентичний і носить універсальний характер. Відмінності між ними хіба, що у рівнях інтенсивності та доходності.

Євровалютні депозити міжбанківського ринку – найважливіший інструмент короткострокового кредитування для забезпечення та регулювання міжнародної ліквідності. На євроринку теж розрізняють депозити до запитання та строкові депозити.

Депозитний сертифікат – це боргове зобов’язання банку, сума якого відповідає розміщеному в банку строковому депозиту. Він підтверджує відповідальність банку перед власником сертифікату про виплату суми основного боргу та процентів у певний строк і в певному місці. Нині євроринок пропонує декілька видів депозитних сертифікатів, які відрізняються за строками і методами виплати доходів.

Євродепозитні сертифікати відіграють важливу роль через свою ліквідність на вторинному ринку. Тобто такий сертифікат можна продати, подарувати, обміняти в будь-який момент до настання терміну погашення депозиту. Особливість депозитних сертифікатів у тому, що вони обертаються на вторинному ринку і можуть використовуватися як забезпечення для короткострокового кредиту.

Векселі державної скарбниці – це короткострокові боргові інструменти урядів провідних країн, які випускаються на 3, 6, 12 місячний строк погашення. Вони гарантують певну суму коштів при погашенні і не приносять доходу у вигляді процента, але фактично приносять доход через початковий продаж зі знижкою (дисконт), тобто за нижчою ціною, ніж сума, що виплачена при погашенні цінного паперу.

Векселі держскарбниці головним чином купують комерційні банки, корпорації, фірми та фінансові посередники. Вони є найбільш привабливим і ліквідним інструментом євроринку. Вони також найбезпечніші з усіх інструментів, бо їх емітентом є уряд, який практично завжди здатний задовольняти свої боргові зобов’язання.