Взаємодія стратегій розвитку підприємства. Принцип паралельності розроблення інвестиційної і маркетингової стратегій інноваційного розвитку

Серед функціональних сфер організаційної структури управління суб'єкта господарювання провідними є маркетинг і інвестиційна ді­яль­ність, оскільки саме ці сфери визначають стратегію розвитку під­при­ємства. Вони ж багато в чому визначають і зміст інноваційної стра­тегії, приводячи у відповідність виявлені варіанти розвитку ринкових можливостей і їхнє ресурсне забезпечення.

Маркетинг як загальна методологія ринкової діяльності суб¢ єкта госпо­дарювання орієнтує його на виявлення, аналіз і урахування чинників, що впливають на виробництво продукції - виробів або послуг, і її просування на ринку до споживача, створення і стимулювання попиту.

У рамках інвестиційної стратегії розробляють підходи до ре­сурсного забезпечення реалізації наявних ринкових можливостей інно­ваційного розвитку, у т. ч. формування оптимальної структури інвес­тицій, пошук найбільш ефективних напрямків їхнього вкладення - з точки зору максимізації доходу і мінімізації ризику.

При цьому інвестиційна стратегія [4] має певну подвійність.

З одного боку, пошук варіантів інвестування в інноваційний роз­виток виконується в рамках формування загальноекономічної стратегії. Тобто інвестиційна стратегія інноваційного розвитку є підлеглою до за­гальноекономічної стратегії суб'єкта господарювання (поряд з мар­ке­тинговою, виробничою, збутовою, фінансовою, кадровою й іншими функціональними стратегіями).

З іншого боку, формування інвестиційної стратегії інноваційного розвитку (під нею слід розуміти стратегію залучення інвестиційних ресурсів конкретним суб'єктом господарської діяльності) виконується шляхом аналізу існуючих і потенційних джерел і механізмів фінан­сування інновацій, які він може задіяти, що, у свою чергу, впливає на загальну економічну стратегію й у ряді випадків приводить до її коригування.

Узгодження загальноекономічної стратегії розвитку підприємства й інвестиційної виконується за схемою, наведеною на рис. 5.2.

Рисунок 5.2 – Схема взаємодії загальноекономічної і інвестиційної стратегій інноваційного розвитку

Для суб'єктів господарської діяльності управління інноваційною діяльністю означає управління розвитком ринкових можливостей, де інновації є джерелом розвитку, а інвестиції – джерелом його ресурсного забезпечення, при цьому відбувається формування цільових ринків суб'єктів господарювання шляхом розвитку існуючих або створення нових на базі інновацій.

Таким чином, у процесі розроблення маркетингової й інвестиційної стратегій відбувається формування найбільш загальних, стратегічних підходів до реалізації цілей загальноекономічної стратегії інновацій­ного розвитку суб'єкта господарської діяльності. Інші функціональні стратегії (див. рис. 5.1) деталізують ці підходи стосовно конкретних напрямків і сторін його діяльності. Формування функціональних стра­те­гій відбувається в рамках загальноекономічної стратегії іннова­цій­ного розвитку (відповідно до сформованих стратегічних підходів) з урахуванням можливостей їхнього інвестиційного забезпечення. У процесі формування конкретних функціональних стратегій можливе коригування інвестиційної стратегії і через неї загальноекономічної. Тобто узгодження функціональних стратегій розвитку відбу­ваєть­ся за допомогою інвестиційної. Схема такої взаємодії наведена на рис. 5.3.

Рисунок 5.3 – Схема взаємозв'язків стратегій розвитку підприємства

Наведена схема показує, що маркетингова стратегія й інвести­ційна стратегія повинні розроблятися практично одночасно, взаємно уз­год­жуючи можливості інноваційного розвитку і можливості його ре­сурсного забезпечення (див. вище), при цьому в процесі їх роз­роб­лення відбувається уточнення загальної економічної стратегій розвитку суб'єкта господарської діяльності, формуються стратегічні підходи до розроблення інших функціональних стратегій. Отже, інвестиційну діяль­ність суб'єктів господарювання слід розглядати в нерозривному зв'язку з їхньою маркетинговою діяльністю щодо виявлення, аналізу і реаліза­ції проектів інноваційного розвитку існуючих і перспективних ринко­вих можливостей.

Тому методологічний принцип паралельності розроблення маркетингової й інвестиційної стратегій інноваційного розвитку суб'єктів господарської діяльності полягає у тому, що розроблення маркетингової й інвестиційної стратегій повинне виконуватися паралельно й узгоджено, щоб кожен з намічених у маркетинговій стратегії напрямків інноваційного роз­витку був забезпечений відповідними інвестиційними ресур­сами. Відповідно прийняті напрямки інвестування повинні роз­ширювати ринкові можливості інноваційного розвитку суб'єкта госпо­дарювання і стимулювати їх реалізацію.

Дійсно, розвиваючись інноваційним шляхом, суб'єкт господарювання змушений удосконалювати свою виробничу базу, систему ма­теріально-технічного забезпечення, оптимізувати структуру збутової ме­режі і систему руху товарів, адаптуючи їх до змін ситуації на ринку. Одночасно з цим відбувається перебудова організаційних структур уп­равління, набувають досвіду його робітники, фахівці і керівники, нала­годжується система зв'язків з економічними контрагентами, створю­єть­ся і зміцнюється імідж і т. п., тобто зростає його інноваційний потен­ці­ал. Тим самим розширюються адаптаційні можливості суб'єкта госпо­дарської діяльності до змін ринкового середовища. Тобто суб'єкт госпо­дарювання зможе реалізувати нові ринкові можливості, проникнути в нові сфери діяльності, які раніше для нього були недоступними. Кожна наступна успішно реалізована інновація розширює його мож­ливості, природно завжди є певна межа розвитку, принаймні за масш­табами діяльності.

Дотримання принципу паралельності дозволить уникнути ситуа­цій, коли виявлені ринкові можливості неможливо реалізувати через відсутність ресурсів. Паралельність розроблення маркетингової й інвести­ційної стратегій дає можливість оперативно оцінити перспективи ре­сурс­ного забезпечення виявлених варіантів інноваційного розвитку і за відсутності таких перейти до розгляду альтернативних варіантів.

Для перспективних з погляду можливостей ресурсного забезпе­чення варіантів паралельність маркетингової й інвестиційної стратегій означає скорочення термінів їх розроблення, зменшення витрат, оскільки можливі протиріччя і розбіжності можна оперативно і вчасно виявити й усунути ще на попередніх стадіях [5, 6].