![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Визначення параметрів навантаженості зчеплення
До параметрів навантаженості зчеплення відносять тиск на фрикційні накладки, питому роботу буксування зчеплення (що характеризує також зносостійкість зчеплення), а також припустиме нагрівання ведучого диска зчеплення. Мета розрахунків - визначити розрахункові значення цих параметрів, зрівняти із припустимими значеннями, у випадку невиконання умов - вибрати інші розміри дисків і накладок. Для визначення тиску на фрикційні накладки спочатку знаходять натискне зусилля пружин. Натискне зусилля розраховують за формулою: де Mc - статичний момент тертя зчеплення;
іт - число пар тертя; Rc - середній радіус дисків, м. Число пар тертя приймається [5]: - для однодискових зчеплень - і = 2; - для дводискових зчеплень - і = 4. Розрахунковий коефіцієнт тертя залежить від ряду факторів: параметрів фрикційних матеріалів, стану й відносної швидкості ковзання поверхонь тертя, тиску, температури. Розрахунковий коефіцієнт тертя можливо ухвалювати: Тиск на фрикційні накладки розраховують за формулою де р0 - тиск на фрикційні накладки, Па; F – площа поверхні однієї сторони фрикційної накладки, м2. Припустимі тиски на фрикційні накладки, як правило, становлять [ p0 ]=0, 14...0, 25 МПа, див табл. 6 [4]. Менші значення мають зчеплення вантажних автомобілів і автобусів або автомобілів, що працюють у важких дорожніх умовах; більші значення - зчеплення легкових автомобілів. Розрахункові значення тиску необхідно зрівняти зі значенням, що допускається: При невиконанні умови слід змінити розміри фрикційних накладок і повторити розрахунки. Питому роботу буксування зчеплення розраховують за формулою де qб - питома робота буксування зчеплення, Дж/м2; Lб - робота буксування, Дж; F - площа поверхні однієї сторони фрикційної накладки, м2. Роботу буксування визначають за формулою де Ja - момент інерції наведеного до колінчатого вала двигуна маховика, що заміняє масу, що поступально рухається, автомобіля, кг м
Мy - момент опору руху автомобіля, прикладений до колінчатого вала двигуна, Нм. При визначенні роботи буксування слід мати на увазі, що вищенаведене формула виведена при наступних допущеннях: - для виключення впливу водія передбачається, що зчеплення включається миттєво; - кутова швидкість колінчатого вала двигуна в процесі включення постійна; - крутний момент двигуна, рівний переданому зчепленням моменту, росте пропорційно часу; - момент опору руху - величина постійна. Така ідеалізація процесу включення зчеплення дозволяє проводити лише орієнтовні розрахунки. Для підвищення точності результатів слід ураховувати пружні властивості трансмісії: коливальної системи у реальних умовах експлуатації. Момент інерції приведений до колінчатого вала двигуна маховика можливо визначити за формулою:
де ma - маса автомобіля, кг; rк - радіус кочення колеса, м; i0 - передаточне число головної передачі; i1 - передаточне число першої передачі коробки передач; iРК - передаточне число роздавальної коробки. Кутова швидкість Момент опору руху автомобіля, наведений до колінчатого вала двигуна, розраховують при допущенні рівності радіусів кочення всіх коліс автомобіля за формулою де g - прискорення вільного падіння, м/с;
Припустима питома робота буксування [4]: - для легкових автомобілів - [qб] = (50…70)× 104 Дж/м2; - для вантажних автомобілів - [qб] = (15…120)× 104 Дж/м2; - для автопоїздів - [qб]=(10…40)× 104 Дж/м2. При визначенні теплового режиму зчеплення розраховується нагрівання ведучого диска. Маховик має значно більшу масу, ніж натискний диск, і тому температура його нагрівання порівняно невелика. При розрахунках нагрівання ведучого диска приймається допущення, що теплопередача в навколишнє середовище відсутня, і вся робота буксування витрачається на нагрівання диска. Нагрівання ведучого диска при одному рушанні з місця розраховують за формулою де
тД - маса натискного диска, кг; Сд - питома теплоємність матеріалу диска, Дж/(кг-град). Частка теплоти, що поглинається диском [4]: - для ведучого диска однодискового зчеплення й середнього диска дводискового - - для натискного диска дводискового зчеплення - Питома теплоємність сталі Сд=481, 5 Дж/(кг-град) [5]. Радіальні розміри дисків вибираються, виходячи з розмірів фрикційних накладок. Товщина дисків попередньо приймається залежно від зовнішнього діаметра накладок і потім уточнюється за результатами теплового розрахунків зчеплення: SД = 0, 05D, де SД - товщина диска, м. Визначивши геометричні розміри натискного диска, можливо визначити його масу: де D і d - відповідно, зовнішній і внутрішній діаметр натискного диска;
Густину матеріалу диска можливо прийняти Розрахункове нагрівання ведучого диска необхідно порівняти із припустимим нагріванням. Припустиме нагрівання натискного диска - [ Отримана розрахункова температура є умовною (визначення її приведене при одному рушанні автомобіля з місця) і використовується при порівняльній оцінці конструкцій зчеплень різних типів. У дійсності ж процес нагрівання дисків значно складніший через велику кількість включень зчеплення на одиницю пройденого шляху, особливо в умовах міського руху. Тому температура деталей зчеплення в процесі роботи автомобіля значно вище.
|