Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Цукровий діабет.
Цукровий діабет – це захворювання, яке супроводжується підвищенням рівня глюкози у крові внаслідок абсолютної або відносної недостатності інсуліна. Нормальний рівень цукру крові 4, 4 – 6, 6 ммоль/л (Гл 3, 3-5, 5ммоль/л). При рівні Гл у крові 10, 5 ммоль/л та більше – вона з`являється у сечі (це нирковий поріг для глюкози). Найбільш небезпечне ускладнення цукрового діабету – це розвиток коматозних станів: 1. кетоацидотична кома; 2. гіпоглікемічна кома; 3. гіперосмолярна кома; 4. лактацидемічна кома. Найбільш зрозумілі (і для мене також) та частіше зустрічаються це кетоацидотична та гіпоглікемічна коми. Кетоацидотична кома – це кома, яка розвивається у хворих на цукровий діабет і характеризується гіперглікемією, втратою свідомості та кетоацидозом. Причини виникнення: · якщо хворий не знав, що у нього діабет і не лікувався інсуліном (наші хворі занадто довго сидять вдома та чекають, що хвороба сама пройде); · при помилках у інсулінотерапії; · порушення дієти та зловживання алкоголем; · гострі гнойні інфекції; · фізичні та психічні травми. У клніці виділяють 3 періоди кетоацидозу: 1. Помірний кетоацидоз; 2. Виражений кетоацидоз (прекома); 3. Кетоацидотична кома. Клініка кетоацидозу: · сухість шкіри та слизових оболонок (втрата рідини з сечею); · спрага; · поліурія (підвищення сечовиділення) – глюкоза при виділенні з сечею тягне за собою воду; · зуд шкіри; · запах ацетону; · прояви інтоксикації (нудота, блювота, головний біль, порушення свідомості); · часте шумне дихання; · гіперглікемія, глюкозурія (виділення глюкози з сечею); · підвищення рівня кетонових тіл у крові та сечі. Принципи лікування: 1. Регідратація (хворий зневоджений – потрібна інфузійна терапія). 2. Інсулінотерапія. 3. Симптоматичне лікування. Інфузійна терапія – спочатку проводиться сольовими розчинами (можливо у великих дозах, тобто кілька літрів в залежності від ступеня дегідратації) до тих пір, доки рівень глюкози крові не буде 16, 7 ммоль/л (за деякими книжками 11 ммоль/л). Після цього додаємо 5% глюкозу з інсуліном (1 ОД на 4г глюкози). Занадто швидка інфузійна терапія призведе до появи набряків (особливо небезпечний нябряк головного мозку), тому за першу годину вводимо в/в ~ 1, 5л фізрозчину, а далі інфузію поступово зменшуємо. Інсулінотерапія: · При рівні глюкози крові < 33, 3 ммоль/л кожну годину вводимо 6-10 ОД інсуліну в/в крап.; · При рівні глюкози крові > 33, 3 ммоль/л кожну годину вводимо 12-16 ОД інсуліну в/в крап.; · Швидкість зниження глікемії повинна бути 3-5 ммоль/л/годину; · При зниженні рівня глюкози до 16, 7ммоль/л дозу інсуліну знижують до 2-4 ОД кожну годину в/в; · При зниженні рівня глюкози до 11-13ммоль/л переходять на п/ш введення інсуліну по 4-6 ОД кожні 2-4 години; · Обов`язково контроль Гл крові (1раз на годину); · Знижувати Гл нижче 10-12 ммоль/л не рекомендується.
|